21. На яких засадах базується міжвідомча (міжсекторальна) співпраця для розв'язання проблем сім'ї?

Міжвідомча співпраця базується на партнерських відносинах між різними відомствами та організаціями, які представляють різні сектори суспільства (державний, бізнесовий та неприбутковий). Українське законодавство надає можливість для реалізації як секторальних цілей, так і підтримує ініціативи щодо проведения змін на користь сім'ї - у ньому визначені можливості для реалізації обопільних інтересів.

Міжсекторальне партнерство може існувати в різних формах залежно від мети співпраці: наприклад, з метою обміну інформацією та ресурсами, наданея технічної допомоги, планування та координації послуг, представництва інтересів.

Міжсекторальне партнерство не виникає само по собі, його потрібно налагоджувати. Процес формування міжсекторального партнерства вклю­чав: створення ініціативного комітету із представників зацікавлених відомств та організацій; визначення партнерів; формулювання мети, завдань та ці­лей співпраці; визначення проблем і ризиків; розроблення плану дій; про­ведения постійних робочих зустрічей щодо моніторингу впровадження пла­ну дій.

Міжсекторальне партнерство грунтується на взаємодопомозі та довірі. Взаємні обов'язки, чіткі правила співпраці можуть бути зафіксовані в угоді між певними організаціями.

Для налагодження співпраці інколи доводиться долати чимало пере­шкод і відомчих бар'єрів, усувати непорозуміння, недовіру і стереотипи щодо представників різних відомств та організацій. Але спільні заходи, спільне навчання, особисті зустрічі тощо допомагають впроваджувати певні стратегії щодо підтримки сім'ї.

Модель співпраці базується на взаємовпливі та взаємоконтролі. Однією із форм співпраці є коаліція. За Т. Семигіною, під коаліцією розуміють добровільне формальне або неформальне об'єднання організацій, створене для досягнення спільної мети на основі спільних інтересів та ресурсів шля­хом прийняття певних правил і методів управління. При цьому організації зберігають свою автономність і, як правило, об'єднуються на якийсь певний проміжок часу. Коаліція може створюватися як аналітична структура, інформаційний центр, як лобістська структура, як утворення, що займається моніторингом.

Література:

1. Льюис А. Участие общественности в принятии решений //За пре­делами ухода в сообществе. Опнт нормализации и интеграции / Под ред. Ш. Рамон-Амстердам. - К., 1996. - 210 с.

2. Представництво інтересів соціально вразливих дітей та сімей: Навч. посібник / За ред. Т. В. Семигіної. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 214 с.

3. Стецьков О. В., Турський В. М. Представництво прав та інтересів клієнтів соціальних установ. - К., 2001.

4. Знциклопедия социальной работы: в 3-х т.: Пер. с англ. - М.: Центр общечеловеческих ценностей, 1993.

22. Для чого і як створюється мультидисциплінарна команда фахівців?

Мультидисциплінарна команда фахівців — це трупа спеціалістів різних спеціальностей, однодумців, об'єднаних спільними цілями. їй притаманне: узгоджені цілі та чіткі завдання; певні функції; розподіл ролей-відповідальностей. Серед якостей, що характеризують команду, визначають взаємозалежність, прийняття цінностей і норм командної роботи, вміння робити внесок у спільну справу, підтримку один одного, довіру та відкритість, обмін знаннями та досвідом, згуртованість тощо.

Як правило, мультидисциплінарна команда формується для ведення певного випадку, де незалежні експерти з різних галузей знань працюють за окремими планами та окремими заеданиями, спрямованими на вирішення спільної мети. Оцінювання виконаної роботи, визначення пакету послуг, що пропонуються конкретному клієнтові, відбувається на регулярних групових зустрічах. Координація роботи членів команди та представления нових випадків здійснюється координатором, яким може бути соціальний працівник.

Розвиток мультидисциплінарної команди обумовлений певними закономірностями групової динаміки, а саме: визначенням п'ятикрокової моделі розвитку команди: формування (початок роботи), штурмування (період міжособистісних кофліктів), нормування (встановлення робочих стосунків, розмежування завдань і дій), виконання (налагодження розставання (прощання з деякими членами команди або припинення діяль­ності всієї команди).

Важливим чинником розвитку команди є розподіл і виконання ролей членами команди. У мультидисциплінарній команді фахівців ці ролі визна­чені заздалегідь. Тобто при формуванні команди враховуються інтереси та потреби тієї діяльності, заради якої формується команда.

У рамках роботи в соціальній сфері існують різні моделі командної роботи, які можуть бути вибудувані у певній ієрархії від індивідуалістично орієнтованих до колективно орієнтованих за такими ключовими показника­ми: хто розподіляє роботу (керівник команди чи збори команди); як при­значають новий персонал (чи залучають до цього працюючий персонал або все визначають централізовано); які методи соціальної роботи використо­вують; скільки часу члени команди справді працюють разом; як переважно проводять супервізії (на індивідуальній чи на груповій основі).

Крім мультидисциплінарної у практиці зарубіжної соціальної роботи виділяють, як пише Семигіна Т. В., трансдисциплінарну та міждисциплі­нарну моделі. За трансдисциплінарною моделлю лише один фахівець тримає прямий зв'язок із клієнтом і таким чином здійснює основне представництво команди. Специфікою міждисциплінарної команди є те, що усі спеціалісти зустрічаються з клієнтами або членами сім'ї для обговорення всіх етапів управління випадком, переліку послуг, умов їх надання та для укладання контракту. Це дозволяє дати точне експертне оцінювання проблем та ситу­ації клієнта. Спрощує пошук згоди між фахівцями та клієнтом.

Розглядаючи питання роботи з сім'єю, яка отінилася в складних життєвих обставинах, центри соціальних служб стикаються з тим, що пробле­ми сімей надзвичайно багатогранні, життєві ситуації заплутані. Тому про­яви кризи можна розглядати лише в комплексі. Неможливо, скажімо, просто вирішити питання відвідування дитиною школи, якщо відсутні еле­ментарні умови для життя родини, батьки безробітні, зловживають алкого­лем чи наркотиками. Практика показала, що, як правило, приводом для взяття сім'ї на облік та початку роботи з нею, є якась одна ознака кризи, що лежить на поверхні того клубка проблем, який у ході соціального су­проводу поступово розмотується. Всі проблемні питання, що необхідно ви­рішити для соціальної підтримки чи захисту сім'ї, неможливо вирішити лише зусиллями спеціалістів центрів. Мультидисциплінарна команда, що працюює на вирішення проблем певної сім'ї, забезпечує:

- залучення всіх ресурсів громади, дотичних організацій, установ та відомств;

- скорочення часового проміжку, за який можливо ці проблеми ви­рішити;

- зняття міжвідомчих бар'єрів;

- максимально можливий пакет послуг, що може отримати родина.

Проте, надання пакету якісних соціальних послуг стає неможливим за умов формального підходу до організації роботи мультидисциплінарної команди, відсутності єдиного керівника процесу, застосування різних ві­домчих стандартів і підходів щодо вирішення однієї і тієї самої проблеми клієнта і звичайно за відсутності ключової фігури - соціального працівника центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, що є практичним вико­навцем рішень мультидисциплінарної команди і скоординовуе зусилля ві­домств, організацій, установ та самого клієнта, що спрямовані на подола­ння тих складних життєвих обставин, що є перешкодою до нормального функціонування сім'ї та вихованя дітей.

Тому на початку функціонування мультидисциплінарної команди, що може бути на практиці опікунською радою, координаційною радою з пи­тань охорони дитинства, робочою групою та ін., необхідно:

• визначитися з її складом та ввести до нього саме тих людей, що ре­ально можуть впливати на ситуацію;

• організацією роботи цього органу має займатися одна людина, що персонально за це відповідає;

• всередині команди необхідно дійти спільної згоди щодо того, що всі дії та рішення команди спрямовані на забезпечення найкращих інтересів дітей, а не покарання батьків;

• обов'язковою умовою ефективної діяльності є контроль за вико­нанням рішень та відслідковування результатів;

• пропагувати питання діяльності мультидисциплінарної команди, а саме позитивні приклади вирішення проблем клієнтів.

Література:

1. Браун А., Боурн А. Супервізор у соціальній роботі. Супервізія догля­ду в громаді, денних та стаціонарних установах: Пер. з англ.- К.: Пульсари, 2003. - 167 с.

2. Інновації у соціальних службах /За ред. Т. В. Семигіної. - К.: Пуль­сари, 2002. - 94 с.

3. Представництво інтересів соціально вразливих дітей та сімей: Навч. посібник / За ред. Т. В. Семигіної. - К.: Четверта хвиля, 2004. - 214 с.