Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Соціальний супровід сімей 2006 В3.doc
Скачиваний:
33
Добавлен:
02.05.2019
Размер:
2.97 Mб
Скачать

16. Які існують соціальні виплати та види допомоги дітям та сім'ям, які опинилися в складних життєвих обставинах?

Допомога у догляді за дитиною до досягнення нею триріч­ного віку

У державному бюджеті України на утримання дитини передбачені ко­шти (у вигляді субвенцій місцевим бюджетам), при чому розмір цієї дер­жавної допомоги постійно змінюється. Законом України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" передбачено п'ять видів державної допомоги: у зв'язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини (одноразово), з догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, для дітей одиноких матерів та дітей, які перебувають під опікою та піклуванням.

З 1 жовтня 2006 року прожитковий мінімум для працездатних осіб в Україні зріс із 496 грн до 505 грн. Відповідно, зросли й державні виплати матерям на утримання дітей.

Жінки, які не працюють

Йдеться про жінок із числа військовослужбовців, осіб звільнених із роботи у зв'язку з ліквідацією підприємства, установи чи організації (незалежно від форми власності), жінок, зареєстрованих у центрі зайнятості як безробітні, а також аспіранток, докторанток, клінічних ординаторів, студе­нток вищих навчальних закладів I—IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладів і всіх непрацюючих жінок. Тобто тих, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування. Саме їм органи праці та соціального захисту населення при­значають та виплачують допомогу. Про які суми йдеться?

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначається згідно зі Статтею 61 Закону України "Про державний бюджет України на 2006 рік". Це єдиний від державної допомо­ги, який призначається не з місяця, а з дня звернення.

Згідно із законом, державна допомога становить 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Тобто 50 % від 505 грн. дорівнює 252,5 грн. Проте від цієї суми слід відняти середньомісячний сукупний дохід сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. За приклад візьмемо жінку, яка не працює, немає ніяких доходів, земельної ділянки чи паїв. Розмір державної допомоги на її дитину до трьох років складатиме 252,5 грн. Але якщо чоловік у цій сім'ї отримує зарплату в 400 грн, а старша дитина має стипендію розміром 80 грн, то сукупний дохід сім'ї становить 480 грн, а середній щомісячний дохід на одну людину - 120 грн (480/4=120). Отже, розмір державної соціальної допомоги для цієї жінки становитиме 152,5 - 120 = 132,5 грн. Це сума яку жінка отримуватиме на дитину до ви­повнення їй трьох років (якщо змінюватиметься прожитковий мінімум, то, відповідно, і державна допомога). Важливо зазначити, що коли середньо­місячний дохід сім'ї перевищує 252,5 грн, то допомога на дитину має бути не меншою за 90 грн. Якщо в жінки народилося двоє і більше дітей, то допомога призначається на кожну дитину.

Якщо жінка, яка не була застрахована, вийшла працювати (чи навчається), то цю державну допомогу можна переоформити на іншу особу, яка наглядатиме за дитиною (батька, бабусю, сестру, опікуна, інших родичів). Але обов'язкова умова - ця людина не повина працювати (не бути ніде врахованою) чи отримувати пенсію. Аби зробити таке переоформлення, матері дитини слід написати заяву та принести довідку з місця роботи, що вона дійсно вийшла на роботу до виповнення дитині трьох років.

Слід зауважити, що жінкам, які не працюють, ця державна соціальна допомога призначається в органах праці та соціального захисту населення - за місцем проживання. Якщо ж жінка зареєстрована, приміром, у Вінницкій області, а проживає у Київській, то допомогу на дитину вона може отримувати за місцем фактичного проживання. Для цього їй слід взяти довідку про те, що вона не одержує зазначену допомогу в органах праці та соціального захисту населення у Вінницькій області.

Ще одна особливість - нарахування державної допомоги дітям, які потерпілили від аварії на ЧАЕС. їм надається такий статус відповідно до Статті 27 Закону України "Про статус та соціальні гарантії громадян, які пост­раждали внаслідок ЧАЕС". Згідно зі Статтею ЗО цього Закону, щомісячна допомога дітям до 3 років виплачується у подвійному розмірі, але для цьо­го батьки повинні надати посвідчення дитини відповідного зразка.

Жінки, які працюють

На відміну від жінок, які не працюють, жінкам, які працюють (точні­ше перебувають у декретній відпустці), допомога по догляду за дитиною до трьох років нараховується та виплачується за місцем роботи. А кошти для них надходять із Фонду соціального страхування з тимчасової втрати пра­цездатності.

З 15 березня 2006 року виплати для працюючих жінок змінилися. Якщо до цього часу їм виплачувалася "тверда" сума у розмірі 114 гривень, то відтепер вона вираховується за тим же принципом, що й жінкам, які не працюють, виходячи з 50 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Для того, щоб отримувати ці кошти, застрахованим жінкам слід пода­ти за місцем роботи довідку про середньомісячний дохід сім'ї. Його визна­чають органи праці та соціального захисту населення, для чого слід подати заяву, декларацію про доходи, довідку про склад сім'ї та довідку про до­ходи кожного члена сім'ї заявниці.

На жаль, паперової тяганини не уникнути - треба просто запастися терпінням.

Тимчасова допомога на дітей

Якщо місце проживання батьків невідоме або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, то дитині призначається тимчасова допомога, яка не може бути меншою, ніж ЗО % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Це передбачено За­коном України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення тимчасової допомоги дітям" від 08.09.2005 р. № 2853-4, який набрав чинності з 01.01.2006 року.

Виплата тимчасової допомоги здійснюється за рахунок коштів держав­ного бюджету України.

Тимчасова державна допомога на дітей призначається у таких випадках:

  1. якщо місце проживання одного з батьків дитини невідоме (згідно з повідомленням органу внутрішніх справ про те, що у встановлений термін заходами розшуку місце проживання одного з батьків дитини не встановле­но (або його оголошено безвісти пропавшим);

  2. якщо один із батьків ухиляється від сплати аліментів (на підставі довідки державної виконавчої служби про те, що рішення суду (виконав­чий лист) про стягнення аліментів не виконується внаслідок ухилення від нього);

  3. якщо один із батьків дитини не має можливості її утримувати (на підставі довідки відповідної установи про перебування особи, яка зобов'язана утримувати дитину, під арештом, слідством, на примусовому лікуванні, в психіатричній лікарні або місцях позбавлення волі).

Розмір тимчасової допомоги

На дітей віком до 6 років розмір тимчасової допомоги становить ЗО % від 418 грн, що дорівнює 125,4 грн щомісячно.

На дітей віком від 6 до 18 років розмір допомоги становить ЗО % від 536 грн, що дорівнює 160,80 грн щомісячно.

Тимчасова державна допомога призначається органами праці та соціа­льного захисту населення за місцем проживання одного з батьків, який не отримує аліментів. Зазначена допомога призначається терміном на 6 міся­ців з того місяця, коли було подано заяву з усіма необхідними документа­ми, але не більше, ніж до досягнення дитиною 18-річного віку включно.

Тимчасова допомога призначається на кожну дитину віком до 18 років.

Тимчасова допомога не призначається дітям, які перебувають під опі­кою чи піклуванням та мають право на допомогу відповідно до п. 27 "По­рядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми", затвер­дженого постановою КМУ № 1751. Також тимчасова допомога не виплачується дітям, які перебувають на повному державному утриманні. Однак, якщо дитина під час літніх канікул перебуває вдома, то зазначена допомога призначається за повні місяці перебування вдома на підставі до­відки інтернатного закладу про те, що дитина в цей час не перебуває на повному державному утриманні.

У випадках, коли буде встановлено:

  1. що один із батьків має можливість утримувати свою дитину;

  2. місцезнаходження одного з батьків, -

можливе стягнення з нього коштів на утримання та виховання дитини. Ор­гани праці та соціального захисту населення готують відповідні матеріали для стягнення з батьків сум фактичної сплаченої тимчасової допомоги у судовому порядку.

Соціальні виплати на утримання та виховання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування

06.02.2006 р. Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 106 Про затвердження порядку призначення виплати державної соціальної допомоги на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошового забезпечення батькам-вихователям і прийомним батькам за на­дання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "гроші ходять за дитиною" у 2006 році", що насампе­ред передбачає, починаючи з 1 січня 2006 року, збільшення цих видів ви­плат.

Згідно з постановою, органи праці та соціального захисту населення призначають і виплачують соціальну допомогу за місцем проживання дитини. Причому допомога призначається одному з батьків-вихователів на кож­ну дитину-вихованця і виплачується щомісячно.

Як визначається розмір виплат?

Розмір цих виплат складає два прожиткових мінімуми для дітей від­повідного віку. Для дитини до шести років прожитковий мінімум становить 418 грн, від 6 до 18 років - 536 грн, для осіб віком від 18 до 23 років - 505 грн.

Наприклад, у будинку сімейного типу виховується 10 прийомних ді­тей, з яких 3 віком до шести років, а сім - від шести до вісімнадцяти. Під­рахуймо, скільки коштів належить отримати батьку-вихователю: 418 грн (прожитковий мінімум на дитину до шести років) х 3 (дітей) х 2 = 2508 грн. Відповідно на сім дітей віком від 6 до 18 років подвійний мінімальний прожитковий мінімум становитиме 536 грн х 7 х 2 = 7504 грн. Загальна сума дорівнюватиме 10012 грн на місяць.

Якщо дитині в установленому порядку виплачується пенсія, аліменти, стипендія чи інші соціальні виплати, то розмір соціальної допомоги визна­чається як різниця між двома прожитковими мінімумами та розмірами при­значених на дитину пенсій, стипендій, аліментів та інших соціальних ви­плат за попередній повний місяць на дату звернення батька-вихователя або прийомного батька до соціальної служби.

Приміром, якщо дитина що шести років отримує пенсію по втраті го­дувальника у розмірі 284 грн, то від 800 грн віднімається саме ця сума. Якщо дитина не отримує ні пенсії, ні стипендії, ні інших соціальних ви­плат, то соціальна допомога призначається у твердій сумі.

Розмір щомісячної виплати на одного з батьків-вихователів цих 10 ді­тей розраховується так: від загального розміру соціальної допомоги на всіх дітей визначається заробітна плата у розмірі 35 % від розміру соціальної допомоги на кожну дитину вихованця. Але вона має становити не більше п'яти прожиткових мінімумів для працездатної особи (505 грн х 5 = 2525 грн) одному з батьків-вихователів і не більше ніж 1,5 прожиткового мінімуму для працездатної особи одному з прийомних батьків (505 грн х 1,5 = 757,5 грн). У нашому випадку 35 % від 10012 грн - це 3504 грн. От­же, цей батько щомісяця отримуватиме 2525 грн лише заробітної плати та 10012 грн соціальної допомоги на 10 дітей-вихованців.

Який прожитковий мінімум застосовується при призначені соціальної допомоги на дітей до 6 років, від 6 до 18 та від 18 до 23 років, якщо ці діти є інвалідами?

Для дитини до шести років він складає 418 грн, від шести до вісімна­дцяти - 536 грн, від вісімнадцяти до двадцяти трьох - 505 грн.

Як довго дитина має право отримувати цю соціальну допо­могу?

Допомога виплачується до виповнення дитині 18-річного віку включ­но. Однак коли дитина віком від 18 до 23 років продовжує навчання у професійно-технічному або вищому навчальному закладі I—IV рівнів акре­дитації, то допомога виплачується на підставі довідки навчального закладу незалежно від форми навчання. Слід зазначити, що при призначенні цієї допомоги під час розрахунку сукупного доходу дитини-сироти та дитини позбавленої батьківського піклування, допомога на харчування, яка перед­бачена Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", не віднімається (на відміну від стипендії).

Які потрібні документи, щоб отримати цю допомогу ?

Для того, щоб отримати цю допомогу, потрібен документ, який би під­тверджував статус дитини (підкинута ця дитина чи від неї відмовились ще в пологовому будинку, сирота у зв'язку із смертю батьків тощо), свідоцтво про народження дитини, свідоцтво про смерть батьків, рішення райдерж-адміністрації або міськвиконкому про влаштування дитини до дитячого бу­динку сімейного типу (у прийомну сім'ю), довідка про розмір пенсії, алі­ментів, соціальних виплат, якщо дитина навчається - довідка з місця навчання дитини про розмір стипендії.

Державна допомога інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам

З початку 2006 року набув чинності Закон України "Про державну со­ціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам". Що ж нового гарантує ідей Закон людям з фізичними вадами?

Нововведення полягає у тому, що інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам, які одночасно мають право на соціальну пенсію та на державну соціа­льну допомогу згідно із Законом України "Про державну соціальну допомо­гу особам, які не мають права на пенсію та інвалідам, за їх вибором призначається державна соціальна допомога або пенсія. А якщо інвалід із ди­тинства або дитина-інвалід має право на пенсію у зв'язку із втратою годуваль­ника та на державну соціальну допомогу, ці виплати призначаються одночас­но. Тобто в органах праці та соціального захисту людині призначається соціальна допомога як інваліду з дитинства, а управління Пенсійного фонду призначає пенсію у зв'язку із втратою годувальника.

Які надбавки отримуватимуть люди з особливими потре­бами?

До державної соціальної допомоги дітям-інвалідам віком до 13-ти років може призначатися надбавка на догляд за ними. Така надбавка призначається одному з батьків, усиновителів, опікунів, які не працюють і фактично здійс­нюють догляд за дитиною-інвалідом. Одиноким матерям (одиноким батькам) надбавка на догляд за дитиною-інвалідом призначається незалежно від того, працює він чи не працює. До 18 років ця надбавка встановлена в розмірі 50 % від прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку. Інвалідам із дитин­ства І групи встановлена надбавка на догляд за ними в розмірі 50 % від про­житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Тобто, від 366 гривень. Одиноким інвалідам з дитинства II і III груп, які за висновком медико-соціальної експертної комісії (а не JIBК) потребують постійного сто­роннього догляду, - в розмірі 15 % від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність (від 366 грн).

Розміри державної соціальної допомоги, з урахуванням надбавки на догляд, з 1 жовтня 2006 року, становлять: інвалідам з дитинства І групи - 549 грн; одиноким інвалідам з дитинства II групи - 347,7 грн; одиноким інвалідам з дитинства III групи - 274,5 грн. На дітей-інвалідів віком до шес­ти років, захворювання яких пов'язане з Чорнобильською катастрофою, за наявності права на встановлення надбавки на догляд розмір допомоги стано­вить 593,3 грн; дітям віком від шести до 18 років - 652,3 грн.

Які документи потрібні, щоб отримувати цю надбавку?

Для інвалідів з дитинства І групи надбавка на догляд призначається без надання додаткових документів. Для призначення надбавки на догляд одино­ким інвалідам І та II груп обов'язковим документом для призначення надбавки є довідка МСЕК (медико-соціальної експертної комісії) про необхідність постійного стороннього догляду. Підставою для призначення надбавки дітям-інвалідам до 18 років, котра призначається одному з непрацюючих батьків, які фактично здійснюють догляд за дитиною, є копія трудової книжки з від­міткою про звільнення.

Які надбавки отримують одинокі матері чи батьки?

Одиноким матерям (батькам) надбавка на догляд за дитиною інвалідом віком до 18 років призначається незалежно від того, працюють вони чи ні. Одинокою матір'ю вважається жінка, яка не перебуває у шлюбі, якщо у сві­доцтві про народження дитини-інваліда немає запису про батька дитини або запис про батька зроблено у встановленому порядку за вказівкою матері. Оди­ноким батьком вважається чоловік, що не перебував у шлюбі, який самостійно виховує усиновлену дитину-інваліда, у якої немає матері (мати відмовилася від дитини у пологовому будинку).

Якщо одинока мати (батько) одружується, право на цей вид надбавки втрачається. У разі розірвання шлюбу, право на надбавку на догляд за дити­ною-інвалідом як одинокої матері (батька) щодо дітей, народжених до шлюбу, поновлюється (якщо діти не були всиновлені під час шлюбу).