29. Організація й тактика обшуку в офісному приміщенні.

Проведення обшуку у приміщеннях регулюється ст.234-236 КПК.

З урахуванням завдань, що послідовно вирішуються в ході обшуку, відділяють чотири його етапи: 1) попередній етап; 2) оглядовий етап; 3) детальний етап; 4) етап фіксації результатів обшуку.

Попередній етап включає в себе прибуття до місця обшуку, проникнення на обшукуваний об'єкт. До місця обшуку слідчо-оперативна група повинна прибути не заміченою обшукуваною особою.

Після прибуття на місце (приміщення будівлі, офіс, ділянка місцевості) слідчий починає обшук з пред'явлення особам, які займають відповідне приміщення (особі, у якої проводиться обшук, або членам його родини чи іншим особам, які проживають за місцем проведення обшуку), свого службового посвідчення, а також постанови або судового рішення про обшук та оголошує дані про інших учасників обшуку (понятих, спеціалістів та ін.). Встановлюються особи всіх, хто перебуває в приміщенні. Далі повідомляється мета обшуку і пропонується особі, у якої проводиться обшук, добровільно видати предмети, документи та інші об'єкти, зазначені в постанові про обшук, чи вказати місце, де переховується злочинець.

Оглядовий етап. В результаті ознайомлення з обстановкою слідчий отримує нові дані про розташування та особливостях приміщення, визначає найбільш вірогідні місця знаходження розшукуваного, звертає увагу на місця, які потребують особливого обстеження, виконання робіт великого об'єму, застосування спеціальних пошукових засобів та прийомів. У службових приміщеннях обшук починається з найбільш ймовірних місць зберігання шуканих об'єктів. Оскільки в таких приміщеннях зазвичай шукають документи, грошові кошти, цінності, то спочатку обшукуються сейф, робочий стіл, а потім обстежуються і інші частини обстановки.

Спочатку всі об'єкти оглядаються в тому положенні, в якому вони виявлені. При цьому рекомендується звертати увагу на відповідність призначення об'єкта його розташуванню.

На цій стадії можуть бути виявлені сліди частих дотиків до елементів обстановки, користування якими не передбачає подібних операцій. Наприклад, на шпалерах, закріплених над схованкою в стіні, можуть бути виявлені плями потожирового речовини рук людини, що утворилися від неодноразового відділення і переклеювання об'єктів. У слідчій практиці трапляються випадки приховування різних предметів за облицюванням камер і дверцят холодильника, під задньою стінкою корпусу телевізора і т. п.

На цій стадії остаточно визначається план проведення обшуку, розподіляються обов'язки між членами слідчо-оперативної групи, уточняється розклад роботи на місці обшуку, готуються технічні засоби, вибирається найбільш ефективна послідовність та тактика проведення обшуку.

Детальний етап. Це найбільш складний та відповідальний період обшуку, оскільки в ході цього етапу здійснюється обстеження місця обшуку та пошук розшукуваних предметів. На цьому етапі реалізується найбільше тактичних прийомів обшуку. Зупинимося на тактичних прийомах обшуку, які найчастіше використовуються в криміналістичній практиці.

Послідовний та вибірковий методи обстеження. При послідовному методі слідчий під час обшуку рухається тільки в обраному напряму та оглядає об'єкти які зустрічаються по черзі переходячи від одного до іншого. При вибірковому методі в першу чергу досліджуються місця найбільш вірогідного зберігання розшукуваних об'єктів.

Одиночний та роздільний пошуки. Прийоми обираються залежно від кількості осіб, які проводять обшук (один слідчий, чи разом з іншим слідчим чи оперативними співробітниками).

Сумісний та роздільний пошуки. При сумісному пошуку слідчий приймає на себе, наприклад: тактичну сторону обшуку, а помічник (спеціаліст-криміналіст) технічну. Роздільний пошук означає самостійність дій кожної особи що обшукує, що потребує від них достатньої підготовки.

Паралельне та зустрічне обстеження. Паралельне обстеження при проведенні обшуку в просторому приміщенні або на ділянці місцевості. Якщо приміщення захаращене предметами обстановки, більш зручний зустрічний обшук: перша особа яка обшукує рухається вздовж однієї із стін приміщення, (наприклад від лівих дверей), другий, вздовж іншої (правої). Зустрівшись, вони оглядають центр приміщення.

Обстеження без порушення та з порушенням цілісності об'єктів що перевіряються. В останньому випадку можуть зламуватися сховища, підпорюватися обшиття меблів або шви на одязі, розкриватися вмонтовані в стіни тайники тощо.

Метод порівняння однорідних предметів. В результаті порівняння нерідко виявляється невідповідність розмірів предметів або частин приміщень, що є негативною ознакою, та може вказувати на наявність тайника.

Метод мікрообшуку з використанням оптичних приладів (наприклад, різноманітних луп) розрахований на виявлення найдрібніших слідів, ознак та об'єктів, які становлять інтерес для слідства.

Фіксація обшуку-за правилами ст. 104 КПК .

30-31. Організація й тактика огляду місця події.

Огляд місця події — це слідча (розшукова) дія, мета якої полягає в дослідженні матеріальної обстановки місця події шляхом безпосереднього особистого її сприйняття слідчим, іншими учасниками огляду з метою виявлення, фіксації та вилучення слідів кримінального правопорушення та інших речових доказів, - з'ясування механізму події та інших обставин, що мають значення для провадження.

Проведення огляду місця події складається з декількох етапів:

1) підготовчого (організація) Він починається з моменту прийняття слідчим рішення про проведення огляду. Прийнявши таке рішення, слідчий повинен:

— забезпечити охорону місця події до свого прибуття, тобто не допустити до нього сторонніх осіб і забезпечити збереження і недоторканність обстановки і слідів кримінального правопорушення;

— вжити заходів до запобігання або ослаблення шкідливих наслідків кримінального правопорушення (наприклад, розпорядитися про посилення заходів для ліквідації пожежі);

— забезпечити до моменту свого прибуття присутність поблизу від місця події осіб, що можуть дати необхідну інформацію: очевидців злочину, якщо вони відомі, інших свідків;

— визначити, яких спеціалістів варто залучити до участі в огляді, забезпечити їх прибуття;

— внести пропозиції про склад слідчо-оперативної групи, що виїжджає на місце огляду;

— перевірити готовність технічних засобів огляду.

2)робочого;

3) заключного.

Методи огляду:

— концентричний, ексцентричний і фронтальний.

При концентричному методі огляд ведеться по спіралі від периферії до центра місця події, під яким, зазвичай, розуміється найважливіший об'єкт (труп, зламаний сейф) або умовне місце. Ексцентричний метод полягає в тому, що огляд ведеться по спіралі від центра місця події до його периферії. Фронтальний метод являє собою лінійний огляд площ від одного з кордонів, прийнятого за вихідний, до іншого.

Постійного правила застосування того або іншого методу (способу) огляду не існує, і питання вирішується виходячи з конкретних обставин провадження. Так, огляд приміщення рекомендується проводити концентричним методом; огляд відкритої місцевості звичайно проводять від центра до периферії, тому що іноді важко на початку огляду визначити кордони місця події, або методом фронтального огляду, коли територія велика і її можна розбити на смуги.

— суцільний чи об'єктивний методи дослідження характерні тим, що вивчається вся територія огляду;

— вибірковий чи суб'єктивний методи застосовуються для вивчення окремих ділянок, де, на думку слідчого, можна знайти фактичні дані про подію. Вивчаючи ці сліди, слідчий моделює дії підозрюваної особи на місці події і пересувається у тому ж напрямі, що й останній. У слідчій практиці застосовуються, як правило, одночасно об'єктивний та суб'єктивний методи дослідження слідів з метою встановлення дійсних обставин кримінального правопорушення;

— вузловий (квадратний) метод доцільно застосовувати в складних випадках розслідування, коли необхідно одержати за короткий час інформацію про найбільш істотні обставини події, її характер. Під вузлом розуміють ту частину обстановки, на якій зосереджені найбільш істотні сліди та інші речові докази. Це може бути труп з навколишнім оточенням і слідами, місце проникнення в схованку, квартиру, поламаний сейф.

Під час проведення огляду місця події, слід особливу увагу звернути на криміналістичні рекомендації, які регламентують найбільш поширені прийоми роботи зі слідами на місці події. Так, наприклад, якщо під час огляду на предметах виявлені сліди (пальців, злому), доцільним є вилучення цих предметів цілком, з метою проведення наступного експертного дослідження. Перед вилученням ці предмети необхідно сфотографувати. При упаковці речові докази слід уберігати від зміщення і пошкодження слідів. Речі біологічного походження, виявлені у процесі огляду, поміщають в скляні ємності, які на час транспортування закриваються кришками, пробками. Якщо предмети, на яких виявлені сліди біологічного походження, неможливо вилучити цілком, то для дослідження беруть їх частини чи роблять зіскоби. Виявлені на снігу плями речовини, схожої на кров, переносять разом із снігом на чисту марлю, просушують при кімнатній температурі і поміщають в пробірку чи в чистий конверт. Мікрочастинки краще вилучати разом із об'єктом-носієм. Якщо це неможливо, то вони вилучаються окремо, за допомогою дактилоскопічної плівки, лейкопластира, пінцета тощо. При цьому кожний об'єкт експертного дослідження упаковується окремо, відбираються контрольні зразки. Слід пам'ятати, що сліди крім трасологічної, містять одорологічну інформацію. Тому при огляді дрібних предметів слід користуватися пінцетом, великих - рукавичками. Перш за все, предмет оглядається для виявлення папілярних слідів і мікрочастинок, потім його слід "законсервувати", тобто помістити в герметичну ємність. Якщо відсутні спеціальні ємності, з щільними пробками, звичайну банку закривають поліетиленовою кришкою, а щілину замазують пластиліном.

Загальні правила виявлення, фіксації та вилучення об'єктів, що мають значення для провадження, є спільними для всіх видів огляду. Так, якщо на місці огляду виявляють залишені підозрюваною особою особисті речі і предмети, то після їх огляду пінцетом чи руками в гумових рукавичках кожну річ чи предмет помішують в окремий поліетиленовий пакет, який герметично закривається.

Якщо місцевість оглядається відповідно до шляху руху злочинця, доцільним є використання допомоги кінолога і службової собаки. У такому випадках огляд проводиться на ділянках шириною до 30 метрів по обидві сторони руху службової собаки. Це пов'язано із відхиленням "повітряного" сліду під впливом вітру від справжнього маршруту людини і забезпечує виявлення предметів, від яких злочинець позбувся