42. Особливості початкового етапу розслідування масових заворушень.

На початковому етапі розслідування масових заворушень виникають такі типові слідчі ситуації:

1. Надійшло повідомлення про групові дії натовпу, як вже закінчилися, але не відомо, чи це групове хуліганство, чи масові заворушення. Є інформація про пошкодження або знищення майна, погроми, є постраждалі – випадкові особи та працівники органів внутрішніх справ. Мотиви вчиненого невідомі. Відсутні дані щодо конкретних організаторів та активних учасників подій (затриманих за вчинення адміністративних правопорушень, або за підозрою в участі у заворушеннях немає).

Завданням правоохоронних органів у такій слідчій ситуації є: встановлення події, повязаної із скупченням людей; встановлення організаторів та активних учасників групових подій, які можуть бути масовими заворушеннями; свідків-очевидців, потерпілих; огляд місць погромів, пожеж; виявлення, фіксація та вилучення речових доказів; підготовка матеріалів та призначення судових експертиз, проведення інших відповідних слідчих (розшукових) дій.

Після виявлення обставин, що можуть свідчити про вчинення масових заворушень слідчий, прокурор вносить відповідні відомості до ЄРДР та розпочинає розслідування. У разі виявлення даних, що свідчать про вчинення, наприклад, адміністративного правопорушення кримінальне провадження закривається у передбаченому законом порядку.

2. Надійшло повідомлення про групові злочинні дії натовпу, які ще продовжуються. Є дані про погроми, пожежі, є постраждалі (повідомлення із лікарень). Недостатня інформація щодо масштабів групових дій, їх наслідків, а також про мотиви вчиненого. Дані щодо активних учасників та організаторів подій неповні. Неможливо почати проведення оглядів, інших слідчих (розшукових) дій у звязку із небезпекою з боку активних учасників групових подій або є підстави вважати, що ці дії можуть ініціювати ескалацію заворушень (у першу чергу – у разі затримання підозрюваних).

Завданням слідства після закінчення заворушень (проведення, наприклад, огляду місця події у той час, коли масові заворушення ще продовжуються, може призвести до того, що слідчий буде визнаний свідком, потерпілим і в подальшому не зможе здійснювати розслідування), або після створення умов для безпечної роботи слідчих, є отримання доказової інформації (зокрема, під час огляду місця події), встановлення організаторів та активних учасників масових заворушень (в тому числі під час проведення оперативно-розшукових заходів); свідків, потерпілих. І в обовязковому порядку – ініціювання заходів, спрямованих на зупинення або локалізацію заворушень, які продовжуються.

3. Проводиться досудове розслідування за фактом спричинення тілесних ушкоджень, вбивства, згвалтування деяких інших злочинів, але розслідування проводиться не оперативно, винні не притягуються до відповідальності, очевидними є зловживання посадовим становищем працівниками правоохоронних органів. Це призводить до групових злочинних дій, спрямованих проти представників влади, групи населення: захоплення заручників, погроми у родичів осіб – підозрюваних у вчиненні злочинів або правоохоронців, які нібито допомагають злочинцям. Відомі мотиви вчиненого (вимога негайно покарати винних, помста). Відомі організатори та окремі активні учасники подій, але їх місцезнаходження невідоме.

Завданням правоохоронних органів у такій слідчій ситуації є: встановлення свідків-очевидців, потерпілих, проведення оглядів місць погромів, проведення переговорів щодо звільнення заручників, проведення заходів для затримання підозрюваних в організації та активній участі у заворушеннях та ін.

4. Вчинені масові заворушення. Відомі організатори і активні учасники заворушень. Частина з них затримані за вчинення суспільно-небезпечних дій, частина знаходиться у розшуку.

Завданням слідства є: отримання фактичних даних, що підтверджують участь у масових заворушеннях затриманих за підозрою у вчиненні зазначених злочинів: огляд місць подій, впізнання, освідування затриманих. Направлення доручень про проведення гласних та негласних слідчих (розшукових) дій, спрямованих на становлення місця знаходження організаторів та активних учасників заворушень та наступне їх затримання за підозрою у вчиненні злочинів.

Вирішується питання щодо підслідності, створення слідчо-оперативної групи, етапування арештованих за межі району, міста або області.

5. Масові заворушення в установах Державної пенітенціарної служби України. Є постраждалі, знищене або пошкоджене майно, вчинені погроми.

Після відновлення порядку, проводиться огляд місця події і допитуються активні учасники заворушень (ці дії мають бути невідкладними, оскільки всі, хто у виправній установі, як правило, направляють в інші установи). Вирішується питання щодо відповідальності службових осіб установи.