- •1. Види слідів знарядь зламу, особливості їх виявлення, фіксації та вилучення
- •2. Види слідів ніг та їх значення у розслідуванні злочинів
- •3.Види слідів транспортних засобів. Особливості їх виявлення, фіксації та вилучення.
- •4. Види судових експертиз
- •5. Види судових експертиз. Система судово-експертних закладів України.
- •6. Використання спеціальних знань в ході розслідування економічних злочинів.
- •За характером інформації:
- •15. Криміналістична характеристика зґвалтувань.
- •16. Криміналістична характеристика зґвалтувань
- •17. Криміналістична характеристика злочинів, вчинених неповнолітніми
- •18. Криміналістична характеристика злочинних порушень правил безпеки руху
- •19. Криміналістична характеристика квартирних крадіжок.
- •Криміналістична характеристика розбоїв.
- •22. Криміналістична характеристика хуліганств.
- •23. Криміналістична характеристика шахрайств.
- •25. Механізм слідоутворення. Поняття та види слідів.
- •26. Організація і тактика проведення допиту потерпілого.
- •3) Визначення часу, черговості, місця допиту, способу виклику на допит;
- •28. Організація й тактика допиту потерпілого у безконфліктних слідчих ситуаціях.
- •29. Організація й тактика обшуку в офісному приміщенні.
- •32. Організація й тактика огляду трупа.
- •33. Організація й тактика освідування
- •34. Організація й тактика пред’явлення для впізнання за функціональними ознаками.
- •35. Організація й тактика пред’явлення для впізнання особи.
- •37. Організація й тактика слідчого експерименту.
- •40. Особливості початкового етапу розслідування згвалтувань.
- •Особливості початкового етапу розслідування квартирних крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування крадіжок.
- •Особливості початкового етапу розслідування масових заворушень.
- •6. Отримане повідомлення про заворушення та застосування зброї працівниками органів внутрішніх справ під час зупинення безчинст кримінального впливу.
- •Особливості призначення судових експертиз при розслідуванні статевих злочинів.
- •Особливості призначення експертиз при розслідуванні хуліганств.
- •Першочергові слідчі (розшукові) дії при розслідуванні хуліганств.
- •Підготовка до проведення огляду місця події.
- •1.1Підготовка до виїзду на місце події:
- •1.2 Підготовка на місці події, де головна роль належить слідчому:
- •2.2. На стадії детального огляду:
- •3. На заключному етапі огляду місця події слідчий:
- •49. Поняття і класифікація слідчих ситуацій.
- •51. Поняття і предмет криміналістики. Закономірності, що вивчаються криміналістикою.
- •52. Поняття і сутність ідентифікації особи за ознаками зовнішності . Описання зовнішності особи методом «словесного портрету».
- •53. Поняття й сутність криміналістичної ідентифікації.
- •54. Поняття й сутність криміналістичної методики.
- •55. Поняття і сутність криміналістичної тактики.
- •62. Поняття та елементи доріжки слідів ніг та її криміналістичне значення.
- •Поняття та зміст криміналістичного зброєзнавства.
- •Поняття та зміст криміналістичного слідознавства. Види слідів за механізмом слідоутворення.
- •Поняття й класифікація слідчих ситуацій.
- •Поняття та предмет одорології. Наукові основи одорології.
- •Поняття та предмет судової балістики. Завдання балістичних досліджень.
- •Поняття та предмет техніко-криміналістичного дослідження документів.
- •Поняття та структура криміналістичних обліків
- •70. Поняття та сутність дактилоскопії. Властивості папілярних візерунків. Види дактилскопічних досліджень.
- •71. Поняття та сутність криміналістичної тактики.
- •Структура криміналістичної тактики:
- •73. Поняття, класифікація та загальна характеристика техніко-криміналістичних засобів
- •74. Початковий етап розслідування шахрайства
- •75. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Властивості почерку. Загальні та особливі ознаки почерку.
- •76. Почерк як об’єкт криміналістичного дослідження. Загальні та окремі ознаки почерку.
- •77. Система ознак зовнішності людини. Метод описання зовнішності “словесний портрет”.
- •1. За принципом належності до людського організму
- •2. За особливостями прояву властивостей зовнішності людини
- •3. За часом існування
- •4. За ступенем змінення в часі
- •6. За ступенем наочності
- •78. Сліди рук як об’єкт криміналістичного дослідження.
- •79. Структура криміналістики та загальна характеристика її складових.
- •80. Структура окремої методики розслідування злочинів.
- •81. Суб’єкти та об’єкти криміналістичної ідентифікації.
- •82. Судове почеркознавство та його наукові основи.
- •83. Тактика допиту в конфліктній слідчій ситуації.
- •Тактика допиту неповнолітніх.
32. Організація й тактика огляду трупа.
Труп - центральний об'єкт на місці події.
Хід і результати його огляду відображаються в протоколі огляду місця події.
Коли ж труп оглядається не на місці події, в морзі, наприклад, тоді складається окремий протокол окремої слідчої дії - огляду трупа.
Окремий протокол складується й тоді, коли оглядові передувала ексгумація трупа.
Огляд трупа може дати важливу інформацію:1) про особу потерпілого2) про причини смерті3) спосіб її спричинення4) час настання смерті5) про механізм події.
Цей вид огляду здійснюється обов'язково за участі судового медика або лікаря іншої спеціальності.
Огляд складається з двох стадій:а) стадія загального огляду (статична стадія);б) стадія детального огляду (динамічна стадія).
Під час загального огляду трупа у статичному стані фіксуються:
- стать трупа;- орієнтовно - вік;- будова тіла;- поза трупа;- положення (розміщення) на місці події відносно певних постійних орієнтирів;- зовнішні ознаки (живіт, статеві органи, задній прохід тощо);- довжина трупа;- стан шкіри (особливі прикмети: рубці, татуювання);- стан одягу (співвідносно з позою трупа);- можливі знаряддя спричинення смерті, наближено час настання смерті;- інші предмети, що є поруч із трупом;- предмети, виявлені в одязі трупа тощо.
Після загального огляду тіло переносять в інше місце і оглядається ложе трупа (місце, де лежав труп), попередньо обведене крейдою або позначене іншим способом.
Детальний (динамічний) огляд супроводжується роздяганням трупа, яке відбувається у певній послідовності.
Головною метою цієї стадії огляду є відшукання всіх особливостей на тілі трупа, ушкоджень і трупних явищ.
Якщо особа трупа загиблого невідома, особливості фіксуються з максимальною ретельністю, зокрема - родимки, будова зубного апарату тощо.
Такий труп описується за методом «словесного портрета», дактилоскопується і, в разі потреби, після надання обличчю трупа зажиттєвого вигляду («туалет трупа») фотографується за правилами сигналетичного знімання.
Щодо ушкоджень обов'язково зазначається:
- їх розташування, локалізація;
- якщо це безспірпо - характер ушкоджень (наприклад, рублена, колота, колото-різана тощо рана);
- розміри ушкоджень;
- зовнішній вигляд.
Виявляються й описуються також усі трупні явища:
- температура трупа;- закоцюблення;
- висихання;
- трупні плями;
- гнилісні процеси.
Незалежно від проведення сигналетичного знімання, до початку огляду і під час огляду труп фотографують за правилами фотографування трупа. Бажано використовувати кольорові фотоматеріали.
33. Організація й тактика освідування
Освідування (огляд живих осіб). Цей різновид слідчого огляду провадиться з метою виявлення на тілі живої людини слідів злочину, особливих прикмет та інших ознак, які можуть свідчити про зв'язок цієї особи з розслідуваною подією.
Освідування має дві принципові відмінності від інших видів слідчого огляду.
По-перше, для його проведення слідчий виносить спеціальну постанову. Ця постанова обов'язкова для виконання особою, щодо якої її складено.
По-друге, якщо освідування проводиться щодо особи іншої зі слідчим статі й супроводжується оголенням огляданого, слідчий не буде присутнім в огляді; такий доручається іншому слідчому однієї з огляданим статі або лікареві, зі слів якого слідчий потім складає протокол.
Зрозуміло, що понятими також запрошуються особи тієї ж статі, що й оглядини.
Слідчий у протоколі вказує, що його складено зі слів лікаря, який проводив огляд, а поняті засвідчують підписами достовірність протоколу.
Отже, в такому випадку взагалі відсутня основна ознака слідчого огляду - дослідження об'єкта особисто слідчим.
Освідуванню можуть бути піддані підозрювані, потерпілі, свідки.
Конкретними завданнями освідування є:
- чи є на тілі огляданого особливі прикмети, які саме і де;
- чи є на тілі певні ушкодження, які й де;
- чи є на тілі або одязі огляданої особи часточки тих чи інших речовин, що їх він міг винести з місця події або принести на нього;
- чи є на тілі або одязі ознаки, що свідчать про його професію;
- чи відповідають пошкодження на одязі огляданого ушкодженням на його тілі тощо.
Освідування як різновид слідчого огляду треба відмежовувати від судово-медичного огляду як різновиду судово-медичної експертизи.
Слідче освідування не вимагає спеціальних знань.
У його ході встановлюються ознаки вчинення злочину (наприклад, травми, отриманої під час боротьби з потерпілим, що захищався й чинив нападникові опір), які дозволятимуть ідентифікувати особу (шрами, родимі плями, татуювання), встановити факт перебування особи у певному місці (наявність у волоссі або у вушних раковинах підозрюваного частинок тиньку або фарби, що потрапили туди, тоді, коли той робив лаз у стіні.
Утім, слідчим оглядом не може встановлюватися, наприклад, ступінь тяжкості тілесних ушкоджень, що є в огляданого, оскільки це компетенція лікаря - спеціаліста у сфері судової медицини.
Ці та інші спеціальні питанння вирішуються саме під час судово-медичного огляду - про причини та давність спричинення тілесних ушкоджень, про їхню тяжкість, про вроджені або набуті анатомічні чи фізичні аномалії тощо.
Освідування проводиться слідчим у певній послідовності: спершу оглядаються ділянки тіла, не закриті одягом, потім одяг, а після цього - решта ділянок тіла.