- •Размещено на http://www.Allbest.Ru/
- •1.Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення
- •2. Генеза філософії. Загальне уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою
- •3.Предмет, структура і функції філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основна проблема філософії
- •6. Три головні питання філософії по і. Канту. Їх зв'язок з питаннями про співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії
- •9. Проблема методу (стилю) філософствування. Діалектика, софістика і еклектика
- •10.Внутрішня діалектичність предмету філософії. Основні принципи діалектики
- •11. Філософія в системі культури
- •12. Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13. Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії
- •14. Філософське значення проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15. Об’єктивна реальність з точки зору її сутності, основи. Поняття субстанці, її світоглядне і методологічне значення
- •16. Філософія про багатоманітність і єдність світу. Різні течії в філософії. Монізм і дуаліз. Матеріалізм і ідеалізм
- •17. Сутність вчення про матерію. Еволюція змісту категорії матерії
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття руху. Рух, зміна, спокій
- •20. Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії
- •22. Відображення як атрибут, невідємна властивість субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє противоріччя інформаційного відображення як причина його розвитку
- •24. Свідомість, його виникнення та сутність
- •25.Структура свідомості
- •26. Свідомість і самосвідомість
- •27. Свідоме і несвідоме
- •28. Матеріальне і ідеальне. Єдність трьох різних розумінь ідеального
- •29. Співвідношення свідомості і мозку, свідомості і мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової ді-сті, психології і педагогіки
- •30. Творча сутність свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості
- •31. Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін
- •33. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання, основні принципи, форми, методи пізнання
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії
- •36. Причини єдності діалектики, логіки і теорії пізнання
- •37. Чуттєве і раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39.Емпіричне і теоретичне у пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза і теорія
- •40. Принцип конкретності істини, абсолютне і відносне в істинному знанні
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання
- •42. Аналіз і синтез, як методи наукового пізнання
- •43. Індукція і дедукція, як метод наукового пізнання
- •44. Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний
- •45 Поняття системи. Системи статичні, динамічні і ті які розвиваються. Системи механічні органічні і гармонічні
- •48. Сутність і явище. Суперечка навколо проблеми сутності
- •49. Категорія „протиріччя” як всезагальне абсолютне визначення сутності пізнаванного об’єкту
- •50. Зміст і форма. Залежність їх співвідношення від рівня розвитку об’єкта пізнання
- •Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
- •51. Необхідність і випадковість. Осмислення висновків синергетики для поглиблення розуміння цих категорій
- •54. Категорії причини слідства
- •55. Категорії загального, особливого і одиничного
- •56. Категорії отраціная. Різні види заперечення, їх співвідношення
- •57. Поняття розвитку, його співвідношення з поняттями руху і становлення
- •58. Закон взаємо переходу кількісних і якісних змін і їх співвідношення з іншими законами діалектики
- •59. Закон єдності і боротьби протилежностей і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •60. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •61. Предмет соціальної філософії. Місце соціальної філософії в структурі філософії
- •62.Природні передумови, причини та умови становлення і розвитку соціуму
- •63. Суспільство як об'єкт філософського пізнання. Соціальна форма руху, її відмінність від процесів живої та неживої природи
- •Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
- •64. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Аналіз суспільно-історичної практики, її матеріальних та духовних аспектів
- •65. Людина як суб'єкт предметно-практичної діяльності. Роль праці в процесі антропосоціогенезу
- •66. Філософія про сутність людини. Потреби та інтереси. Найважливіші умови формування сутності людини
- •67. Людина як целостноое освіту. Діалектика біологічного і соціального в людині
- •68. Співвідношення понять "людина", "індивід", "особистість"
- •69. Гуманізм як явище і як філософське поняття
- •70. Поняття суспільно-економічної формації як структурно-змістовний аспект людської дійсності
- •71. "Цивілізація" як категорія соціальної філософії
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, верстви, нації як історичні спільності людей(філософський аналіз)
- •74. Філософський аналіз понять „держава” і „громадянське сус-во”
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості
- •76. Буденно-практичне та ідеолого-теоретична свідомість
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука
- •78. Основні форми суспільної свідомості. З взаємозв'язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, його місце в духовній жини суспільства
- •80. Правосвідомість. Його роль в житті суспільства, у розвитку демократії, формуванні людини
- •81. Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності у мистецтво
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства
- •84. Сенс людського життя і сенс історичного процесу розвитку суспільства
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її понімаенія. Волюнтаризм та фаталізм
- •86. Свобода людини і поняття відчуження
- •87. Загальні і особливі риси розвитку людських спільнот. Концепції єдності історії та концепції культурно-історичних типів і етносів
- •91. Щастя як найважливіший аспект прояву основної проблеми філософії
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Татаркевич. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя
- •93. Зв'язок категорій щастя з категоріями істини і свободи
29. Співвідношення свідомості і мозку, свідомості і мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової ді-сті, психології і педагогіки
Свідомість є функція мозку. Образи свідомості як ідеальні не існують і не можуть існувати самі по собі, вони можуть існувати лише на базі матеріальних процесів мозку. Ідеальний продукт свідомості проглядається, нарешті, і в тому, що на відміну від фізіологічних процесів вони не досліджуються за допомогою приладів безпосередньо і не можуть бути передані іншим людям без матеріальних посередників у вигляді слів, мови, різних інших знаків і т.д. Виникнення свідомості, як соціально-культурного явища безпосередньо пов’язано з працею і з зародженням мови. Етапи: 1. логіка чуттєво-предметної ді-сті фіксувалась у голові(у мозку) і перетворювалась на логіку мислення; 2. поступове формування логічного образу предмета; 3. виникає праця, яка набуває усвідомлений ха-р; 4. виникає мова, як засіб спілкування. А отже, поза мовою свідомості не існує. Функції мови: 1. позначає, називає предмет, явище або дію; 2. мова є засобом мислення, засобом виразу змусту знання ; 3. мова є засобом спілкування між людьми, обміну досвідом, переживаннями, почуттями; 4. мова зберігає та передає інформацію для прийдешніх поколінь.
30. Творча сутність свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості
„Креативними силами людської душі” виступають інтуїція, уява, інтелект, вищі емоції й афекти, моральне почуття і воля. Однак серед усіх цих структурних елементів свідомості є один – вихідний, тобто такий, що породжує собою всі інші. Це – творче, продуктивне уявлення, чи інакше кажучи, - сила фантазії. У практичному значенні ця чисто людська властивість формується на основі колективної сутності людини, формується в суб’єктивному прагненні, кожного представника роду людського до можливо найбільш повного і глибокого злиття із суб’єктивністю інших людей. Тому підґрунтям продуктивної уяви виступає моральна основа людських відносин. Вою силу творчої уяви будь-яка людина прагне опредметнити (у словах, фарбах, звуках, розумних і корисних речах, ефективних методах освоєння світу) у вигляді загального і значимого для інших людей результату.
31. Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія
Гносеологія – це теорія пізнання, що вивчає загальні підстави процесу пізнання і самого знання (пізнавального результату), причому обов’язково в єдності того й іншого. Тобто істина і шлях до неї, - от що знаходиться в центрі уваги теорії пізнання. Таким чином предметом теорії пізнання виступає сама природа процесу пізнання, його можливості, гносеологічна сторона основної проблеми філософії, тобто співвідношення знання і об’єктивної реальності, умови адекватності, істинності такого співвідношення. Завданням гносеології є відповідь на головне її питання: „що означає пізнати?” і „що таке пізнання?” . Якщо порівняти „будівництво знання з будівництвом будинку, то принципи – це фундамент, форми – будівельний матеріал, а методи – технологія цього будівництва. Філософію цікавить, якою повинна бути логіка устрою і розвитку світу, щоб таке явище як свідомість було взагалі можливе. Це так звана онтологічна сторона основної проблеми філософії. Також філософію цікавить як повинна бути створена свідомість, щоб вона могла відображати цей світ, тобто реальну дійсність, це гносеологічна сторона основної проблеми філософії. Відповідно філософія розподіляється на онтологію – вчення про буття, і гносеологію – вчення про знання і пізнання.