- •Размещено на http://www.Allbest.Ru/
- •1.Співвідношення міфологічного і філософського способів мислення
- •2. Генеза філософії. Загальне уявлення про філософські категорії, їх зв'язок з практикою
- •3.Предмет, структура і функції філософії
- •4.Філософія як теоретична основа світогляду
- •5.Природа філософських проблем. Співвідношення свідомості і буття, матеріального та ідеального як основна проблема філософії
- •6. Три головні питання філософії по і. Канту. Їх зв'язок з питаннями про співвідношення свідомості і буття і з структурою філософії
- •9. Проблема методу (стилю) філософствування. Діалектика, софістика і еклектика
- •10.Внутрішня діалектичність предмету філософії. Основні принципи діалектики
- •11. Філософія в системі культури
- •12. Співвідношення філософії з іншими формами суспільної свідомості
- •13. Роль філософії в науці і практиці. Значення наукових висновків і практичного досвіду для розвитку філософії
- •14. Філософське значення проблеми буття. Буття, матерія, субстанція
- •15. Об’єктивна реальність з точки зору її сутності, основи. Поняття субстанці, її світоглядне і методологічне значення
- •16. Філософія про багатоманітність і єдність світу. Різні течії в філософії. Монізм і дуаліз. Матеріалізм і ідеалізм
- •17. Сутність вчення про матерію. Еволюція змісту категорії матерії
- •18. Матерія як субстрат і матерія як субстанція
- •19.Поняття руху. Рух, зміна, спокій
- •20. Світоглядне і методологічне значення вчення про основні форми руху матерії
- •22. Відображення як атрибут, невідємна властивість субстанції, світу в цілому. Причина розвитку форм відображення
- •23. Відображення та інформація. Внутрішнє противоріччя інформаційного відображення як причина його розвитку
- •24. Свідомість, його виникнення та сутність
- •25.Структура свідомості
- •26. Свідомість і самосвідомість
- •27. Свідоме і несвідоме
- •28. Матеріальне і ідеальне. Єдність трьох різних розумінь ідеального
- •29. Співвідношення свідомості і мозку, свідомості і мови. Філософське значення даних сучасних наук – фізіології вищої нервової ді-сті, психології і педагогіки
- •30. Творча сутність свідомості. Соціальні і духовні передумови розвитку творчої активності свідомості
- •31. Предмет, структура і задачі гносеології. Гносеологія і онтологія
- •32. Гносеологія і аксіологія. Суть і необхідність екзистенціального моменту в змісті філософських дисциплін
- •33. Об’єктивна і суб’єктивна діалектика, їх співвідношення. Діалектика в функції теорії пізнання, основні принципи, форми, методи пізнання
- •34. Аргументи агностицизму і принцип діяльнісного відображення
- •35. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Різні розуміння їх змісту і співвідношення в історії філософії
- •36. Причини єдності діалектики, логіки і теорії пізнання
- •37. Чуттєве і раціональне. Роль інтуїції в процесі пізнання
- •38. Змістовне і формальне в процесі пізнання
- •39.Емпіричне і теоретичне у пізнанні. Факт, ідея, гіпотеза і теорія
- •40. Принцип конкретності істини, абсолютне і відносне в істинному знанні
- •41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання
- •42. Аналіз і синтез, як методи наукового пізнання
- •43. Індукція і дедукція, як метод наукового пізнання
- •44. Принцип єдності історичного і логічного. Історизм абстрактний та історизм конкретний
- •45 Поняття системи. Системи статичні, динамічні і ті які розвиваються. Системи механічні органічні і гармонічні
- •48. Сутність і явище. Суперечка навколо проблеми сутності
- •49. Категорія „протиріччя” як всезагальне абсолютне визначення сутності пізнаванного об’єкту
- •50. Зміст і форма. Залежність їх співвідношення від рівня розвитку об’єкта пізнання
- •Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
- •51. Необхідність і випадковість. Осмислення висновків синергетики для поглиблення розуміння цих категорій
- •54. Категорії причини слідства
- •55. Категорії загального, особливого і одиничного
- •56. Категорії отраціная. Різні види заперечення, їх співвідношення
- •57. Поняття розвитку, його співвідношення з поняттями руху і становлення
- •58. Закон взаємо переходу кількісних і якісних змін і їх співвідношення з іншими законами діалектики
- •59. Закон єдності і боротьби протилежностей і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •60. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики
- •61. Предмет соціальної філософії. Місце соціальної філософії в структурі філософії
- •62.Природні передумови, причини та умови становлення і розвитку соціуму
- •63. Суспільство як об'єкт філософського пізнання. Соціальна форма руху, її відмінність від процесів живої та неживої природи
- •Словарь - Ошибка! Недопустимый объект гиперссылки.
- •64. Діяльність як специфічний спосіб існування соціального. Аналіз суспільно-історичної практики, її матеріальних та духовних аспектів
- •65. Людина як суб'єкт предметно-практичної діяльності. Роль праці в процесі антропосоціогенезу
- •66. Філософія про сутність людини. Потреби та інтереси. Найважливіші умови формування сутності людини
- •67. Людина як целостноое освіту. Діалектика біологічного і соціального в людині
- •68. Співвідношення понять "людина", "індивід", "особистість"
- •69. Гуманізм як явище і як філософське поняття
- •70. Поняття суспільно-економічної формації як структурно-змістовний аспект людської дійсності
- •71. "Цивілізація" як категорія соціальної філософії
- •73. Соціальна структура суспільства. Класи, верстви, нації як історичні спільності людей(філософський аналіз)
- •74. Філософський аналіз понять „держава” і „громадянське сус-во”
- •75. Поняття духовного життя суспільства. Структура суспільної свідомості
- •76. Буденно-практичне та ідеолого-теоретична свідомість
- •77. Ідеологія і суспільна психологія. Ідеологія і наука
- •78. Основні форми суспільної свідомості. З взаємозв'язок і взаємовплив
- •79. Політична свідомість, його місце в духовній жини суспільства
- •80. Правосвідомість. Його роль в житті суспільства, у розвитку демократії, формуванні людини
- •81. Моральна свідомість. Громадські функції моралі. Мораль, право і політика
- •82. Естетична свідомість і мистецтво. Специфіка відображення дійсності у мистецтво
- •83. Релігія як форма суспільної свідомості, її сутність, специфіка та роль в житті суспільства
- •84. Сенс людського життя і сенс історичного процесу розвитку суспільства
- •85. Свобода. Внутрішній і зовнішній аспекти її понімаенія. Волюнтаризм та фаталізм
- •86. Свобода людини і поняття відчуження
- •87. Загальні і особливі риси розвитку людських спільнот. Концепції єдності історії та концепції культурно-історичних типів і етносів
- •91. Щастя як найважливіший аспект прояву основної проблеми філософії
- •92. Чотири розуміння щастя, за в. Татаркевич. Використання діалектичного аналізу і синтезу для цілісного, конкретного розуміння феномену щастя
- •93. Зв'язок категорій щастя з категоріями істини і свободи
58. Закон взаємо переходу кількісних і якісних змін і їх співвідношення з іншими законами діалектики
Розвиток предмета, явища відбувається шляхом нагромадження кількісних змін до певного моменту. Сума цих змін стає настільки значною, що забезпечується перетворення цього об’єкта в інший, тобто набуття об’єктом нової якості, а саме переходу предмета на інший рівень. Н-д: студент в процесі навчання нагромаджує знання, здає сесії, заліки, екзамени, курсові, практику, згодом він отримує диплом і перестає бути студентом, переходить на інший рівень( спеціаліст, бакалавр). Перехід від одної якості в іншу називається стрибком. Стрибок може бути швидким(революційні події 1917-20 років, коли за короткий період часу змінилася влада, а в результаті встановилась влада СРСР) та повільним(розклад родоплемінного устрою і утворення держави, що відбувалось протягом кількох століть).
Взаємодія трьох законів: заперечення заперечення – студент 1го курсу, 2го і т.д., перехід кількісних змін у якісні – накопичення знань при підготовці до екзамену, а якісна зміна – його оцінка, а бо-ба протилежностей – це вагання :вчити йому питання на екзамен(лінь і бажання чогось досягти) чи ні.
59. Закон єдності і боротьби протилежностей і його співвідношення з іншими законами діалектики
Будь-яке явище має два елементи, начала, які є взаємопротилежними та перебувають в стані боротьби. Доки вони співіснують в певному предметі чи явищі, доти й існує це явище або предмет. Якщо один з цих елементів відсутній, то явище або предмет зникають. Н-д: лежить камінь: на нього діє сила тяжіння і сила *відштовхування*, якщо забрати одну з цих сил, то рівновага зникне. Наприклад, якщо помістити камінь в космос, де немає сили тяжіння, то камунь буде літати =)). Ще 1 приклад: капіталістичне суспільство: в ньому є робочий пролетаріат і підприємці. Буржуа мають потужні фабрики, заводи, на яких працюють робітники і створюють продукт, який привласнюють власники засобів виробництва. Це їхня єдність. А їхня боротьба полягає в тому, що в інтересах буржуа є платити менші зарплати, робити так щоб створення якогось продукту мало меншу собівартість. А інтереси робітників – щоб їм платили більшу зарплату, кращі умови праці. Таким чином склалися загальні поняття антагонізму(перемоги чогось одного, тобто в конкретному випадку пролетаріату, якщо брати до уваги ситуацію, що склалася в умовах СРСР) та неантогонізму(тобто примирення інтересів, якщо брати конкретним випадком виникнення в країнах західної Європи капіталістичного устрою).
Взаємодія трьох законів: заперечення заперечення – студент 1го курсу, 2го і т.д., перехід кількісних змін у якісні – накопичення знань при підготовці до екзамену, а якісна зміна – його оцінка, а бо-ба протилежностей – це вагання :вчити йому питання на екзамен(лінь і бажання чогось досягти) чи ні.
60. Закон заперечення заперечення і його співвідношення з іншими законами діалектики
Закон заперечення заперечення полягає в тому, що в процесі розвитку предмета на певному етапі він починає змінюватись і заперечувати своє єство(його попередній стан заперечується новим станом). Н-д: небуття – народження – смерть. Згідно з теорією Карла Ясперса час і розвиток іде по спіралі, тобто стосовно певного предмету дані етапи розвитку не повторюються, оскільки час не можна повернути назад, але по життю кожної людини за нею щось залишається (наприклад якщо це письменник, то його твір). Ще 1 приклад: колосок.
Взаємодія трьох законів: заперечення заперечення – студент 1го курсу, 2го і т.д., перехід кількісних змін у якісні – накопичення знань при підготовці до екзамену, а якісна зміна – його оцінка, а бо-ба протилежностей – це вагання :вчити йому питання на екзамен(лінь і бажання чогось досягти) чи ні.