16. Філософія про багатоманітність і єдність світу. Різні течії в філософії. Монізм і дуаліз. Матеріалізм і ідеалізм

Відповідно до різних філософських вчень ( монізм та дуалізм) трактується і різні думки з приводу різноманітності і єдності світу. Так як пошуки начала, буття важкі, але вони конче потрібні, оскільки без онтологічної усталеності неможлива об’єктивна ( а отже і суб’єктивна) логіка. Буття при цьому думкою розподіляється на матеріальну й ідеальну складові. Філософи намагаються зясувати генезис(походження) того і другого, тобто матеріального й ідеального, різні форми їхньої взаємодії, підпорядкованості, взаємопроникненню. І тут традиційні і до тепер актуальні три способи вирішення цієї проблеми: 1. існує напрямок у філософії, що називається ідеалізмом. Його прихильники вважають ідеальне первинною підставою буття, а матеріальний світ, природу – продуктом „абсолютної ідеї”, несвідомої космічної волі й інших видів ідеального. 2. Ідеалізму протистоїть філософське вчення матеріалізму. Матеріалісти вважають первинною матерію, а усі форми ідеального, свідомість, волю, мислення – похідними від матерії, продуктом її розвитку. Зазвичай у філософській літературі перших і других, тобто ідеалістів і матеріалістів , прийнято називати моністами, тому що вони виходять з визнання як першого і основного тільки одного з начал – або матеріального або ідеального. При цьому вони намагаються логічно обґрунтувати походження одного з іншого. 3. Є філософи, які виходять з визнання рівноправності матеріального та ідеального начал, їхньої незвідності одного з другим і неможливості виникнення одне з одного, іменуються дуалістами.

17. Сутність вчення про матерію. Еволюція змісту категорії матерії

Об’єктивний ідеалізм і матеріалізм це споконвічні супротивники, але як не парадоксально у своєму баченні світу який існує сам по собі. Як той так і інший визнають наявність незалежної від людини та її свідомості об’єктивної реальності, хоча і трактують її по різному. У цьому розумінні вони обидва протистоять об’єктивному ідеалізму. Об’єктивна ідеалістична модель уявляє усі форми буття одночасно чи поступово створеними божественною думкою, ідеєю. Матеріалістична ж модель пояснює складність світу розвитку з простіших елементарних до складніших. Приклади: Об. І. бере за зразок схему людської трудової діяльності(соц. форма буття), напр. митець задумує ідею, а потім втілює її в життя витвором архітектури. Друга матеріалістична модель за основу бере процес народження і розвитку живих істот(біологічних форм життя). Приклад теорія Дарвіна. Слабкою ланкою обох цих моделей що протиборствують є виведення матеріального з ідеального чи навпаки. Неможливо логічно уявити факт виникнення матерії з деякої „чистої” нематеріальної ідеї. Але неможливо також уявити собі вічне існування абсолютної матерії яка лише на якийись час з незрозумілої причини робить із себе матерію в якій є якась ідея. Проаналізувавши в історії філософії можна виділити три головні поняття і, відповідно, - етапи, які послідовно змінили зміст цієї категорії це „річ” – „властивість” – „відношення”. Спочатку філософи вважали що існує одна єдина матерія з якої складаються всі речі. З розвитком науки матерію почали наділяти властивостями, такими як: твердість, проникливість, важкість, легкість. Під словом матерія у той час розумілося лише сукупність властивостей притаманних усім тілам, проте станом науки на 18 ст. саме властивість матерії виступає як самостійна матерія, тобто немаючи можливості пояснити сутність найважливіших властивостей тепла, світла, електрики, магнетизму наука надавала їм статусу окремих матерії, тобто теплороду, світлороду, електричної та магнітної матерії. Отже, згідно матеріалістичної моделі як уже зазначалося матерія еволюціонує в такій послідовності „річ” – „властивість” – „відношення”.