69. Гуманізм як явище і як філософське поняття

Гуманíзм — визнання людини найвищою цінністю в світі, повага до гідності та розуму людини; течія в західноєвропейській культурі епохи Відродження, право на щастя в житті, і вільний вияв природних почуттів і здібностей.Гуманізм це ставлення до людини, пройняте турботою про її благо, повагою до її гідності; людяність.Гуманістичний світогляд протиставляється світоглядам, для яких людина не стоїть на вершині піраміди цінностей: релігійному, де найголовнішою цінністю проголошується Бог, класовому, для якого найважливіші інтереси певного класу, імперському, для якого найпершою цінністю є інтереси імперії, тощо. Гуманізм однозначно є філософським поняттям.Формується нова самосвідомість людини, її активна життєва позиція, з'являється відчуття особистої сили та таланту. Ідеалом людини епохи Відродження є її різнобічна діяльність. Виникає тип культурного, гуманістичного індивідуалізму, який орієнтується не на практичну економічну діяльність (буржуазний індивідуалізм), а на культуру. Пріоритетним в ієрархії духовних цінностей стає не походження чи багатство, а особисті достоїнства та благородство. Метою життя виступає тепер не спасіння душі, а творчість, пізнання, служіння людям, суспільству, а не Богу. Отже, однією з характерних рис епохи Відродження є також її гуманізм. В наш час питання гуманізму є вкрай важливими. Так, багато говорять зараз про гуманізацію економіки, гуманізацію освіти тощо. Без шанобливого ставлення до людини важко побудувати і сьогодні нормальне суспільство, де було б менше воєн, агресії та несправедливості.

70. Поняття суспільно-економічної формації як структурно-змістовний аспект людської дійсності

Суспільно-економічна формація - це історично конкретне суспільство на даному етапі його розвитку. Суспільно-економічна формація - це суспільство, про-ладают своєрідним відмітним «характером». Разом з тим суспільно-економічна формація - це певний ступінь в розвитку історичного процесу по висхідній лінії.

Маркс розбив всю історію на 5 формацій: первіснообщинна, рабовласницька, феодальна, буржуазна і комуністична. Правда у Маркса є ще й інше деле-ня історії: первинна формація (первісне суспільство), вторинна формація (рабст-во, феодалізм, капіталізм) і третинна формація (комунізм). Причому, згідно Мар-ксу, кожна наступна формація є більш прогресивною в порівнянні з пре-дидущей.

Суспільно-економічна формація включає в себе всі явища, які є в суспільстві (матеріальні, духовні, політичні, тощо). Тобто суспільно-економічна формація - це певний тип соціальної системи, узятий в единст-ве всіх її сторін - способу виробництва, станів науки, мистецтва, багатства духів-іншої сфери і всього способу життя людей. Стрижнем формації є спосіб виробниц-ства матеріального життя в єдності продуктивних сил і виробничих відно-шений.

Категорія суспільно-економічна формація - це категорія філософії, істо-рії, а специфіка філософських категорій полягає в тому, що, будучи абстракціями, вони відображають найбільш загальні, сутнісні риси об'єктивної дійсності. Формація має справу із загальною логікою розвитку людського суспільства, абстрагуючись від приватних явищ і випадковостей. Вона адекватно відображає реальну дійсність, але адек-ватность слід розуміти як відображення сутності, а не явища.

Категорія суспільно-економічної формації дає об'єктивний критерій для від-граніченія одному щаблі суспільного розвитку від іншої, для виокремлення конкретних но-історичних типів і форм способів виробництва, а також життя суспільства в цілому. Вона дозволяє дати періодизацію історії людства в рамках об'єктивної тенден-ції його прогресивного історичного розвитку. Таким чином вона покликана показати динаміку людської історії, представити історичний процес у часі.

Категорія суспільно-економічної формації дозволяє виділити два аспекти у вивченні історії суспільства: типологічний та історичний. Розглядаючи життя загально-ства на даному етапі історичного розвитку як щось відносно стійке, як розвивається в рамках саме цієї формації, ми підходимо до його вивчення типо-логічно. Саме типологічний аналіз дозволяє розглядати рівень формації-ційного розвиненого чи іншого суспільства. Розглядаючи самі переходи від однієї суспільно-економічної формації до іншої, ми підходимо до вивчення історично. У цьому випадку процес розвитку суспільства, представлений зміною суспільно-економічних формацій, виступає як розгорнутий у часі. Це дає можливість розглядати історію як єдиний процес, розглядаючи не тільки по окремих стра-нам і регіонах, але і у всесвітньому масштабі.