41. Спостереження і експеримент, модель і моделювання

Метод – це спосіб, шлях пізнання: філософський(діалектичний), загальнонауковий. Спостереження – це методи спрямованого відображення рис, хар-к предмета, метод, який дозволяє скласти певне уявлення про явище, що спостерігається. При цьому спостереження передбачає процедуру закріплення спостереженого. Експеримент – метод активного впливу на предмет через створення штучних умов, необхідних для виявлення раніше невідомих властивостей предмета. Експериментатор свідомо змінює хід природних процесів. Експеримент – більш ефективний метод пізнання ніж просте спостереження. Найважливішою його властивістю є можливість вивчення реального об’єкта в широкому діапазоні умов за такими змінами численних обставин, хар-к, що у природних умовах можуть і не виникати. У процесі експерименту часто вдаються до того або іншого замінника реального об’єкта. Такий експеримент називається модельним експериментом. Модель – будь-яка форма матеріальної об’єктивації, упредметнення реального образу об’єкта. (н.д. макет будівлі перед його побудовою) Метод моделювання – це метод замінника реального суб’єкта. Застосування моделей – це одне з відмітних властивостей свідомої, цілеспрямованої діяльності людини, властивість, що відрізняє людську діяльність від інстинктивної діяльності тварини.

42. Аналіз і синтез, як методи наукового пізнання

Аналіз – розкладання цілого складного явища на його складові, більш прості елементарні частини і виділення окремих сторін, властивостей, зв’язків. Проте аналіз не є кінцевою метою наукового дослідження. Ця мета досягається таким методом дослідження, який полягає у поєднанні, відтворенні зв’язків окремих елементів, сторін, компонентів складного явища і тим самим у осяганні цілого в його єдності його компонентів. Аналітичний метод – інструмент пильного дослідження особливостей і специфіки внутрішньо-системної взаємодії, і він неодмінно містить у собі результати абстрагування, спрощення, формалізації. Просто все це не самоціль, сутнісне завдання аналітичного методу полягає тому, що він спрямований на виявлення внутрішніх тенденцій і можливостей розвитку об’єкта. Синтез – навпаки з’єднання компонентів складного явища. Синтетичні знання – знання, що розширює попередній досвід, конструює щось нове. Відмітною власт. Синтезу є те, що цей метод реалізує себе виходячи за рамки наявної основи(н.д. людина, аналізуючи пересування риб дельфінів у воді застосовувала отримані висновки для створення спочатку примітивних човнів, потім вітрильників, пароплавів і теплоходів)

43. Індукція і дедукція, як метод наукового пізнання

Індукція може бути визначена, як метод переходу від знання окремих фактів до знання загального.(аналіз фактів) Дедукція – метод переходу від знання загальних закономірностей до окремого його прояву.(аналіз понять).Зміст індукції полягає в тому що, за підставою кількох окремих випадків, де відоме явище спостерігається, роблять висновок, що це явище повинно відбуватися в усіх подібних випадках. Перелічування окремих фактів практично ніколи не може бути завершено і ми не впевнені, що будь-який виявлений новий факт не буде заперечувати усі попередні(н.д умовивід „усі лебеді білі” виявився хибним, після відкриття Австралії і виявлення там чорних лебедів) Наука повинна користуватися як індукцією, так і дедукцією. Дедуктивний хід мислення постійно переривається індуктивним, а індуктивне розглядання не достатнє для здійснення дедукції ланку. Діалектика індукції і дедукції є дуже важливим моментом процесу руху думки від незнання до знання.