- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •14. Закономірності сприйняття предметів
- •15. Закономірності сприйняття простору
- •16. Закономірності сприйняття часу
- •17. Закономірності сприйняття руху
- •21. Асоціація як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам’яті
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисд.Діяльності.
- •35.Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру учасників судочинства.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи
- •42. Здібності особистостості
- •43. Мотиваційна сфера особистості
- •45.Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події
- •46. Психологічні елементи огляду місця події
- •47. Психологія освідування
- •48. Психологія обшукуваного
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
Спеціальні психологічні знання - це психологічні теоретичні та методологічні знання про закономірності, механізми, структуру і особливості протікання психічної діяльності людини, що мають юридичне значення, одержані в результаті спеціальної професійної психологічної підготовки, які використовуються при розслідуванні та судовому розгляді справ з метою сприяння встановленню істини у справі.
Основною формою використання спеціальних психологічних знань є судово-психологічна експертиза та комплексні з нею види судових експертиз.
Наступною формою залучення спеціальних психологічних знань у судочинстві є участь у ньому спеціаліста-психолога. Останній може брати участь в усіх слідчих та судових діях залежно від волі слідчого та суду. Консультативна діяльність психолога у судочинстві полягає в інформуванні слідчого та суду про: основні напрями та досягнення психологічної науки та її галузей; наявність психологічних відмінностей та особливостей, типології особистості, специфічних проявів поведінки і діяльності окремих психологічних типів; вікові особливості психічного розвитку особистості, зміни в динаміці та темпі пізнавальних, емоційно-вольових процесів на різних етапах становлення особистості; і т. п.
Процесуальна консультація можлива на будь-якій стадії судочинства, дається у письмовій формі на вимогу державних органів та посадових осіб, що ведуть процес. Непроцесуальна консультація надається суб'єктам процесуальної діяльності і зводиться до роз'яснень положень психологічної науки та практики. Видається, що психологічна консультація в юрисдикційній діяльності неможлива поза рамками судочинства, а тому завжди є процесуальною. При іншому підході вона вважатиметься протиправною, а практика слідчо-судових органів такою, що суперечить закону.
70. Методи судово-психологічної експертизи.
1) всезагальний діалектичний метод пронизує усі інші методи, будучи базою для їх розвитку. Він передбачає такі широко використовувані в експертній практиці формально-логічні операції пізнання, як: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, індукція, дедукція, абстрагування, ідеалізація та формалізація.
2) загальнопсихологічні методи дослідження в експертній реалізації - психологічна діагностика, прогнозування, моделювання, методи впливу. Крім основних методів виділяють окремі групи методів психодіагностики, кожна з яких має свої особливості
3) До основних методів діагностики належать тестування та опитування Методи експертної діагностики включають: організаційні методи судово-психологічної експертизи (планування, підготовку та побудову провадження експертизи); емпіричні методи (психологічний аналіз документів, спостереження, бесіда, інтерв'ювання, метод незалежних характеристик, структурний та анкетний методи); психодіагностичні методи, праксиметричні методи; метод обробки даних та їх інтерпретації.
4) спеціальні експертні методи - розробляються або на підставі пристосовування існуючих методів в інших галузях науки, або спеціально створюються експертами на підставі практики дослідження конкретних, одиничних об'єктів.
71. Місце судово-психологічної експертизи у системі судових експертиз та її класифікація
У науковій літературі поділяють судові експертизи на дванадцять класів: криміналістичні; медичні та психофізіологічні; інженерно-технічні; інженерно-транспортні; інженерно-технологічні; економічні; біологічні; ґрунтознавчі; сільськогосподарські; харчових продуктів; екологічні; мистецтвознавчі.
Судово-медична та судово-психіатрична експертизи розвиваються в рамках медицини.
Судово-психологічна експертиза розвивається в рамках юридичної психології.
Класифікація судово-психологічної експертизи.
Залежно від процесуального статусу підекспертного: с/п експертиза підозрюваного, обвинув., підсудного, свідка та потерпілого;
Залежно від особливостей особистості підекспертного: с/п експертиза неповнолітніх, повнолітніх; осіб з фізичними або психічним вадами.
За кількістю підекспертних: с/п експертиза окремих осіб; 2-3 осіб; групи.
За статевою ознакою: с/п експертиза чоловіків, жінок,
Залежно від предмету дослідження: с/п експертиза емоційних та інших станів особистості; регуляторних, когнітивних, комунікативних здібностей особистості, характеристики мотиву тощо
За предметно-змістовною ознакою: с/п експертиза психічних процесів, емоційних станів; індивідуально-психологічних властивостей особистості тощо
Залежно від об'єкта дослідження: с/п експертиза живих осіб; за матеріалами справи