41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи

Спрямованість особистості — це система стійких спонукань людини, що визначає її соціальну активність, вибірковість ставлення до різних явищ, до тієї чи іншої соціально-корисної або антисуспільної діяльності.

Вивчаючи спрямованість особистості, можна заздалегідь передбачити, до чого буде прагнути людина, чого слід від неї чекати. Знаючи елементи, які складають спрямованість особистості, легше впливати на поведінку людини. Розглянемо їх докладніше.

Елементи СО: 1) потреби. 2) інтереси.3) світогляд

Властивості потреб: - предметність; -динамічність,

Виділяють суспільно-політичні, професійні та побутові інтереси. За широтою інтереси можуть бути широкими та вузькими. За ступенем стійкості: стійкі та нестійкі інтереси.

До структури світогляду людини входять її філософські, соціально-економічні, моральні, правові, естетичні та інші погляди.

На основі світогляду в людині формуються ідеали, тобто створені уявою образи піднесеного та досконалого, до яких вона прагне. Ідеалом може стати конкретна (або уявна) особистість, певний спосіб життя, поведінка тієї чи іншої особи або групи людей, окрема риса характеру.

42. Здібності особистостості

Здібність — це динамічна функціональна структура особистості, що визначає якість засвоєння знань та виконання людиною відповідної діяльності.

В юриста здібності тісно пов'язані з такими якостями, як специфічні особливості пам'яті, емоційні властивості, рівень інтелекту. Стосовно знань, навиків та вмінь юриста здібності виступають як умова, що забезпечує їх набуття.

Усі здібності людини можуть бути виокремлені у чотири групи: елементарні, складні, загальні та часткові.

Елементарними загальними здібностями є здібність відчувати, сприймати, переживати, приймати і виконувати рішення, запам'ятовувати.

Елементарними частковими здібностями є більш складні властивості особистості, такі як музичний слух, критичність мислення, рішучість, наполегливість смислова пам'ять.

Складними загальними здібностями є здібності до загальнолюдських видів діяльності: праці, гри, навчання, спілкування один з одним.

Складні часткові здібності розвивались спочатку до ремесел, а потім до професій. Саме до них належать здібності до оперативно-розшукової та слідчої діяльності.

Іноді про здібності юристів говорять лише тоді, коли вони виняткові, або проявляються як обдарованість чи наближаються до таланту. Обдарованість — це сукупність ряду здібностей, що зумовлює особливо успішну діяльність людини в певній сфері та виділяє її серед інших осіб, які навчаються чи виконують таку ж діяльність за тих же умов. Рівень та ступінь здібностей в особистості виражають поняття таланту і геніальності. Талантом називають таку сукупність здібностей, які дозволяють одержувати продукт діяльності, що відрізняється оригінальністю та новизною, високою досконалістю та суспільною значимістю. Геніальність  - вищий ступінь розвитку таланту, що дозволяє здійснити принципово нове в тій чи іншій сфері діяльності. Творчість геніальної людини має для суспільства історичне та позитивне значення. Відмінність генія від талановитої людини не стільки в ступені обдарованості особистості, скільки в тому, що геній створює цілу епоху в галузі своєї діяльності.

Здібності формуються протягом життя та діяльності. Прийнято вважати, що формування здібностей проходить на основі задатків, вроджених анатомо-фізіологічних особливостей людини, насамперед, центральної нервової системи. При цьому розрізняють вроджені та спадкові задатки.