- •1. Предмет, об’єкт та генезис юридичної психології
- •8. Правові та етичні межі застосування психологічного впливу в правоохоронній та правозастосовній діяльності.
- •14. Закономірності сприйняття предметів
- •15. Закономірності сприйняття простору
- •16. Закономірності сприйняття часу
- •17. Закономірності сприйняття руху
- •21. Асоціація як метод запам’ятовування.
- •22. Процеси пам’яті
- •29. Стан страху: суть, поведінкові та суб’єктивні ознаки переживання. Фобії.
- •32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисд.Діяльності.
- •35.Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
- •37. Людина, особистість, індивід, індивідуальність
- •38. Темперамент, його типи, властивості та значення в юрисдикційній діяльності.
- •39. Характер та його риси. Вивчення характеру учасників судочинства.
- •40. Акцентуації характеру учасників судочинства.
- •41. Спрямованість у структурі особистості: поняття, елементи
- •42. Здібності особистостості
- •43. Мотиваційна сфера особистості
- •45.Психологічні аспекти виявлення та викриття інсценувань при огляді місця події
- •46. Психологічні елементи огляду місця події
- •47. Психологія освідування
- •48. Психологія обшукуваного
- •49. Психологія особи, яка проводить обшук
- •51. Психологічна характеристика стадій допиту
- •52. Психологічні особливості допиту в безконфліктній ситуації
- •53. Психологічні особливості допиту в конфліктній ситуації
- •54. Діагностичні ознаки повідомлення допитуваним завідомо неправдивої інформації.
- •62. Психологічні особливості допиту осіб з фізичними та психічними вадами.
- •65. Психологічні особливості пред’явлення для впізнання за участю осіб з фізичними та психічними вадами.
- •68. Поняття та форми використання спеціальних психологічних знань у судочинстві.
- •72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи
- •73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.
32. Страждання: поняття, ознаки види та значення в юрисд.Діяльності.
Страждання — це емоція людини у вигляді негативних переживань, які виникають під впливом подій, що травмують її психіку, глибоко торкаються її особистої структури, настрою, самопочуття, здоров'я.
Характерними ознаками страждання є: зовні людина, яка страждає, виглядає засмученою, усунутою від подій, що відбуваються, від людей; відчуває самотність, ізольованість особливо від тих, хто піклується про неї; відчуває себе невдахою, нещасним, таким, що потерпіла поразку, нездатною до досягнення попередніх успіхів; нудьга, занепад духу, думки про свою професійну некомпетентність, про втрату сенсу життя все частіше відвідують її; зниження загального фізичного тонусу, порушується сон, апетит…
Доказами, що підтверджують факт заподіяння особі фізичних страждань, можуть бути різного роду медичні документи, в яких відображені одержані нею тілесні ушкодження, перенесені захворювання, функціональні, психосоматичні розлади, її скарги на самопочуття, а також характер наданої їй медичної допомоги.
При доведенні факту заподіяння потерпілому моральних страждань вимагається ще більше звертати увагу на індивідуально-психологічні властивості його особистості: моральні, ціннісні орієнтації, настановлення, самооцінку, соціальний статус, його прагнення до самоактуалізації, характерологічні особливості, наявність у нього акцентуйованих рис характеру того чи іншого типу.
35.Різновиди фізіологічного афекту: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
Афект — це емоційне переживання, що характеризується особливою інтенсивністю, раптовістю виникнення, швидкістю перебігу та сильними виразними рухами. Афект виникає раптово як відповідь на сильне враження. Будучи короткочасним переживанням, афект хар-ся спалахом.
Фізіологічний афект — це короткочасний емоційний процес вибухового характеру, який стрімко оволодіває людиною, бурхливо протікає, характеризується значними змінами свідомості, частковим зниженням вольового контролю. Не ставиться питання про неосудність особи, оскільки фізіологічний афект є не хворобливим тимчасовим психічним станом, якому притаманні власні зміни в процесах нервової діяльності. Фізіологічний афект не входить і до медичного критерію обмеженої осудності.
Фізіологічний афект має декілька різновидів: класичний, кумульований (накопичувальний), аномальний та вторинний (слідовий).
Обставинами, що викликають класичний фізіологічний афект, є насильство, знущання, важка образа з боку потерпілого або інші протиправні чи аморальні дії (бездіяльність).
Коли афект виникає не відразу після першого негативного впливу, а після багатократних повторень під впливом тривалої психотравмуючої ситуації – це кумульований (накопичувальний) афект. психічно нормальна людина з розвинутою особистістю не може «звикнути» до образ, побоїв – настає «остання краплина».
Аномальний афект характерні ознаки: а) короткотривалість накопичення афекту; б) більш глибоке, ніж у здорових осіб звуження свідомості; в) порушення динаміки мислення аж до зупинення; г) стереотипна поведінка, яка охоплює руховий автоматизм.
Має два різновиди: 1) афект, що розвинувся в стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння. 2) в осіб, які перенесли черепно-мозкові травми, нейроінфекцію, а також у психопатичних особистостей, в яких відхилення психіки від психічної норми не носить характер патології, але не виключає певних порушень емоційно-вольової, мотиваційної сфери.
Вторинні (слідові) афекти. порушують асоціативні зв'язки, фізіологічні процеси, координацію рухів, рухові реакції…Внаслідок цього утворюються емоційні зриви, що не керуються свідомістю.Спроби злочинця приховати такі афективно забарвлені переживання зазвичай не вдаються, навпаки, ці спроби їх загострюють, чим привертають увагу оточуючих його людей.