72. Особливості посмертної судово-психологічної експертизи

У кримінальних справах призначають та проводять: 1) щодо осіб, які вчинили самогубство, коли постає питання у застосуванні ст. 120 КК України (доведення до самогубства), для чого необхідно з'ясувати психологічний стан померлого в період, що передував смерті або в момент її настання та встановити ймовірні причини виникнення такого стану; 2) при розслідуванні фактів насильницької смерті, коли слідчий перевіряє версію про можливе вбивство, інсценоване під самогубство, чи, навпаки, самогубство, замасковане під вбивство; 3) для допомоги у розмежуванні самогубства, вбивства та смерті в результаті нещасного випадку ^[4].

Окрім кримінального процесу, посмертна судово-психологічна експертиза у даний час доволі часто призначається і у цивільному судочинстві для діагностики психічного стану підекспертного, що передував укладанню цивільно-правових актів (заповіту, дарування, купівлі-продажу, вступу у шлюб і т. п

Складність проведення посмертної судово-психологічної експертизи у відсутності безпосереднього підекспертного.. Тому має значення повнота матеріалів кримінальної та цивільної справи, що містять відомості про особу (характеристики з місця роботи або навчання), її письмову та продукцію (листи, щоденники, записки, аудіо- та відеозаписи, електронні носії інформації тощо), висновок судово-медичного експерта, протоколи допитів родичів, друзів, близьких людей.

При збиранні інформації про особу потерпілого не слід нехтувати відомостями про його розвиток в дитинстві, шкільну успішність, характер взаємовідносин в сім'ї, особливо коли розслідується самогубство підлітка. У випадку суїциду військовослужбовця необхідні матеріали, що характеризують особу загиблого до призову на військову службу. Доцільно з'ясувати також стан здоров'я потерпілого, які захворювання він переніс. Викликає інтерес ступінь релігійності загиблого, наявність різних проблем — фінансових, службових особистих, кримінальних — та його відношення до них.

73. Види та особливості комплексних судово-психологічних експертиз.

За складністю експертиза може бути проста — тобто для експертного висновку необхідно власне психологічні знання та складна (комплексна) — коли експертний висновок робить декілька експертів з різних галузей знань (психолого-психіатрична експертиза, психолого-медико-психіатрична, медико-психологічна, психолого-автотехнічна експертиза, психолого-почеркознавча експертиза, психолого-лінгвістична експертиза).

Комплексна судово-психологіна експертиза:

- Психолого-психіатрична експертиза - об’єктом пізнання має психіку осіб, які перенесли/мають психічне захворювання чи тимчасовий розлад психічної діяльності, або для яких характерні межові стани

- Психолого-медична експертиза - об’єктом пізнання має психіку особи, яка хворіла/хворіє на тяжку хронічну чи невиліковну хворобу

- Психолого-технічна eкспертиза - об’єктом вивчення має психологію особи в системах «людина-машина», тобто при виконанні професійних обов'язків, пов'язаних з використанням машин та механізмів

- Психолого-лінгвістична експертиза - б’єктом пізнання має мову особи, як прояв психічної активності особи

- Психолого-педагогічна експертиза - об’єктом пізнання має формування психологічних особливостей людей у процесі навчання та виховання

- Психолого-почеркознавча експертиза - об’єктом пізнання має почерк, як прояв психічної активності особи

За предметом можна виділити такі види судово-психологічних експертиз: експертиза психології неповнолітніх; експертиза особливих емоційних станів, у тому числі фізіологічного афекту; експертиза особистих властивостей, основних мотивів поведінки, закріплених у життєдіяльності суб’єкта, та рівня його інтелектуального розвитку; експертиза моральної шкоди; експертиза при визнанні угоди недійсною. Загалом можна виділяти інші види за предметом, названі є найбільш поширеними.