43. Мотиваційна сфера особистості

Мотивація — це неодноразово повторювальний процес вибору і прийняття рішення людиною на основі оцінки нею різних поведінкових альтернатив, в яких закладені різні мотиви, спонукання.

Мотивація тісно пов'язана з емоційними явищами. Емоційно-ціннісне ставлення людини до світу виражають значущі для людини моменти і складають ту загальну широку сферу, в межах якої розгортаються не тільки пасивно-емоційні процеси, переживання, але й активно-дієві, актуальні мотиваційні процеси. Емоції відіграють важливу роль у регулюванні динамічної сторони мотивації.

Як показали результати дослідження великої кількості прокурорських працівників, професійно успішні працівники прокуратури мають справді більш виражений внутрішній локус контролю, що свідчить про те, що в них вищий рівень персональної відповідальності за події, що відбуваються, за прийняті рішення та їх наслідки, більше ініціативи. Вони переконані, що самі досягли всього, що було та є в їх житті, завдяки власній волі та енергії.

Особи, мотивовані на досягнення успіху, в разі невдачі, не опускають руки. Їх активність та наполегливість ще більше зростають. Навпаки, в осіб, які мотивовані на уникнення невдачі, в разі такої невдачі, як інтерес до вирішення поставленого завдання, так і результативність їх діяльності падають.

44. Психологічна хар-ка особи злочинця за результатами огляду місця події.

Обстановка місця події служить засобом вивчення психології осіб, які брали у ній участь. Дані про особу, зібрані на місці події, можуть мати різний характер. Це можуть бути відомості про стан особи у відповідний період часу, про виявлені нею вольові риси, відомості про звички, спосіб життя, відомості про різні психічні властивості її особистості. За допомогою вказаних та інших даних можна скласти психологічний портрет злочинця.

Його створення складається з трьох блоків:

1) віктимологічних даних. 2) відомостей про обстановку місця події 3) відомостей про час і тривалість події .

Особливо наглядно в обстановці місця події відображаються потреби злочинця, спрямованість його особистості на їх задоволення, мотиви вчинення ним злочину. Огляд місця події може дати інформацію про звички злочинця: паління, вживання алкогольних напоїв, наркотичних засобів...

У злочині можуть проявитися окремі риси характеру (злість, агресивність, жорстокість, жадібність) чи вольові риси злочинця (обережність, сміливість, рішучість). На основі залишених на місці події слідів, що вказують на спосіб вчинення злочину, можна судити про статуру підозрюваного. Інформація, одержана при огляді місця події, дозволяє судити і про стать злочинця. Місце події може містити дані і про вік підозрюваного. Нерідко за результатами огляду місця події можна визначити й професійну діяльність злочинця. Наприклад, слюсар може зламати сейф, електромонтер — виключити охоронну сигналізацію.

Зібрані відомості аналізуються та дозволяють відтворити правдоподібну поведінку злочинця і потерпілого, їх емоційний стан, уяву злочинця, реалізовану під час вчинення злочину, можливі фактори, що ускладнювали вчинення злочину та інші непередбачувані обставини. Характеристика невідомого злочинця також охоплює соціально-демографічні та фізичні дані, рівень інтелектуального розвитку, особливості емоційного стану, мотивацію діяння, притаманну поведінку та звички, наявність психічних відхилень, у тому числі на сексуальному ґрунті.

Таким чином, складання психологічного портрету невідомого злочинця покликане полегшувати проведення його цілеспрямованого розшуку, допомогти виключити з числа підозрюваних непричетних до вчинення злочину осіб, раціонально використовувати сили і засоби в процесі розслідування.