- •П ередмова, або Виклики, які ми приймаємо
- •Історія та предмет наукового менеджменту
- •Модель Портера-Лоулера
- •Теорія Девіда МакКлеланда
- •Порівняння концепцій менеджменту сша та Японії
- •Теорія управління
- •Культура школи
- •Принципи управління
- •Три закони робототехніки
- •Типи структур управління
- •Основні підходи в управлінні
- •Подвійний стандарт* в управлінні освітою
- •Питання до розділу
- •Менеджмент в освіті
- •Методи управління в освітньому менеджменті:
- •Менеджмент у професіограмі вчителя
- •Вчитель чи менеджер?
- •Управлінські здібності
- •Питання до розділу
- •Вимоги менеджменту до шкільного освітнього середовища
- •Парадигма маніпулятивної педагогіки.
- •Вальдорфська педагогіка
- •Концепція Монтесорі
- •Сучасні погляди на освітнє середовище
- •Типологія стратегії розвитку школи
- •Сучасні тенденції розвитку освіти
- •Сутність сучасної парадигми освіти
- •Ф актори, що впливають на розвиток школи
- •Маркетинг освітніх послуг
- •Ідея акціонування освітніх систем
- •Питання до розділу
- •Психологія менеджменту в освіті
- •Психологічна структура особистості*
- •Характеристика динамічного змісту підструктур особистості
- •Б ути таким як всі? Бути самим собою?
- •Характеристика типів темпераменту
- •Холерик
- •Сангвінік
- •Флегматик
- •Меланхолік
- •Інструкція
- •Тест "Намалюйте будинок"
- •Класифікація менеджерів освіти
- •Характеристика менеджерів категорії "х"
- •Характеристика менеджерів категорії "y"
- •Співвідношення груп потреб у теоріях мотивації
- •Психогеометрія менеджерів
- •Мозкова асиметрія
- •Типи учнів за м.Гріндером
- •Тест: права чи ліва півкуля?
- •Подумайте, чому Вас не влаштовує егоїстичний керівник-адміністратор? Вам пропонується перелік відповідей на це питання:
- •Типологія к.Г. Юнга
- •Тип екстраверт-інтроверт
- •Тип сенсорний-інтуїтивний
- •Тип логічний-етичний
- •Тип раціональний-ірраціональний
- •Основні ознаки соціотипів
- •Рефлексія. Рефлексивне управління
- •Алгоритм рефлексивного управління школою
- •Закони Паркінсона та освіта
- •Закон I. "Зростаюча піраміда"
- •Закон II. "Коефіцієнт марності"
- •Закон III. "Новий будинок"
- •Закон IV. "Непризавіт або хвороба Паркінсона"
- •Закон V. "Пора відставки"
- •Закони Мерфі
- •Характеристика менеджерів освіти за стилем управління
- •Портрет менеджера освіти
- •Демократичний стиль
- •Авторитарний стиль
- •Ліберальний стиль
- •Феномен лідерства в колективі
- •Лідер, орієнтований на міжособистісні стосунки
- •Лідер, орієнтований на завдання
- •Питання до розділу
- •Наші внутрішні бар’єри, або концепція обмежень
- •І. Як навчитися управляти собою
- •Раціональний розподіл сил педагога
- •Енергія та емоції. Психічну енергію педагога можна використовувати в конструктивному або деструктивному напрямку.
- •Раціональний розподіл часу
- •Витрати часу керівником школи
- •Матриця управління часом
- •Питання до підрозділу
- •Іі. Професійна діяльність по формуванню та корекції цінностей
- •Ціннісні орієнтації людей зрілого віку
- •Ціннісні орієнтації (цо) особистості розділяються на дві групи (на основі того, яким цілям та задачам служить та або інша цінність).
- •Реєстраційний бланк
- •Ііі. Визначення життєвих особистих та професійних цілей
- •Як треба ставити собі свої цілі? я хочу я можу Мені треба Аналіз "мета-засіб"Вибір Уточнення цілі Контроль своїх досягнень.
- •IV. Проблеми професійного саморозвитку педагога
- •Етапи розвитку кар’єри
- •Освіта та інтелектуальний розвиток, або що таке "хотабізація"
- •Відсотковий розподіл дітей з різним інтелектуальними показниками
- •Розумова обдарованість Розумова дефективність Низькі розумові здібності Розумова норма Високі розумові здібності
- •Модель інтелектуальної обдарованості
- •Роль теорії розв’язання винахідницьких завдань у розвитку педагогічних працівників та учнів
- •Питання до підрозділу
- •V. Формування навичок вирішення професійних проблем
- •Системне вирішення проблем
- •Вибір методів вирішення проблеми
- •Аспекти системного опису педагогічного об’єкту
- •Як використати силу розуму педагога для вирішення проблем за допомогою "мозкового штурму"?
- •Питання до підрозділу
- •Характеристика вчителів за рівнем творчого потенціалу
- •Питання до підрозділу
- •Поради по входженню в контакт
- •8 Розумних порад для спілкування
- •Винагорода та заохочення
- •Форми управлінського впливу в школі (комунікаційно-вербальні)
- •Тільки для керівників учбових закладів
- •Роль дотику в спілкуванні
- •Вплив на групи та системи в школі
- •Роль референтних груп в освіті
- •Питання до підрозділу
- •Програма стимулювання успішної діяльності учнів на уроці
- •Критерії дієвості стимулів на уроці
- •Уміння виступати публічно
- •Спілкування* з неорганізованою групою (натовпом)
- •Універсальний код мови
- •Малюнок 21 Дистанція в спілкуванні (за е.Холлом)
- •Розташування співрозмовників при спілкуванні
- •Вміння розуміти жести
- •Оціночні жести
- •Жести захисту
- •Жести нервозності
- •Жести підозри та скритності
- •Жести відвертості
- •Жести нудьги
- •Вміння слухати
- •Переваги слухання
- •IX. Могутня сила шкільного колективу
- •Умови ефективного формування колективу:
- •Питання до підрозділу
- •X. Управління без конфліктів
- •Основні причини конфліктів
- •Причини деструктивних конфліктів
- •Три основні групи помилкових дій вчителя, керівника школи, які приводять до деструктивних конфліктів
- •Попередження конфліктів
- •Методи вирішення конфлікту
- •Фази конфлікту
- •Конфлікти на різних стадіях розвитку особистості
- •Питання до підрозділу
- •К онцепція самоменеджменту
- •Т езаурус менеджера освіти
- •Л ітература
Питання до підрозділу
Назвіть основні ознаки колективу.
В чому полягає відмінність між колективом та організацією?
Прокоментуйте основні стадії розвитку дитячого (педагогічного) колективу.
Охарактеризуйте стан колективу в якому навчаєтесь ви.
Поясніть актуальність теорії колективу (за А.С.Макаренко) в сучасних умовах.
Вплив колективу на учнів з девіантною поведінкою.
X. Управління без конфліктів
Педагог – завжди в центрі уваги, йому постійно доводиться працювати з людьми (учнями, колегами, керівництвом, батьками). Це робоче середовище не однозначне і, природно, в ньому не завжди знаходяться умови для реалізації "трьох китів" нормального людського спілкування: взаємодопомоги, взаєморозуміння та справедливості. Адже кожен член колективу або його інфраструктури – це насамперед індивід, особистість із своїми інтересами. Кожен учасник спілкування бачить ситуацію в школі, в класі "із своєї дзвіниці", прийняти точку зору іншого не так просто, потрібні певні навички спілкування, а в багатьох випадках навіть професіоналізм.
У теорії спілкування прийнято використовувати займенники "Я", "ТИ", "МИ", "ВОНИ".
Я – це учасник спілкування з власним баченням ситуації.
ТИ – опонент.
МИ – абстракція, яка включає "Я" та "ТИ".
ВОНИ – спостерігачі спілкування, джерело ескалації конфлікту, соціальне оточення тих, хто спілкується.
Спілкування можна розглядати в трьох аспектах:
Суб’єктивність (сфера інтересів). Передбачається, що будь-якою своєю дією "Я" самовиражаю себе. У спілкуванні з "ТИ", "Я" репрезентує тільки значимі для цього спілкування інтереси. Суб’єктивність пов’язана з принципом свободи.
Реальність (значення ситуації). Спілкування неможливе без створення особливої комунікативної "реальності": "ТИ" для "Я" – це безпосередня реальність, вони разом конструюють фон спілкування. Реальність пов’язана з ідеєю однаковості "Я" та "ТИ", тобто ми з тобою однаково розуміємо те, що є предметом нашого спілкування. Спілкування в цьому значенні носить назву дискурсу (спілкування з метою справити враження на переконання учасника шляхом використання слів, жестів, вчинків).
Нормативність (обмежена діяльність). Будь-яке спілкування повинне бути свідомим, що означає інтерпретацію кожної дії в спілкуванні за допомогою певних соціальних норм. Ці норми "Я" та "ТИ" повинні сприйняти як справедливі, причому впевненість кожного в своїй справедливості черпається з соціуму. Нормативність пов’язана з принципом рівності, тобто норма, якою ми керуємося, справедлива, ми обидва сприймаємо її як справедливу, хоч вона створена та нав’язана нам іншими. Нормативність пов’язана з виправданням моєї поведінки з точки зору соціуму. Схеми виправдання можуть бути різноманітними: етичні, юридичні норми та ін.
Основні види спілкування – співпраця, суперництво, конфлікт. Зупинимося на останньому.
Конфлікт* – це така форма спілкування, в якій виявляється неузгодженість дій людей, які турбуються про свої інтереси. В основі конфлікту лежать протиріччя, які вимагають свого вирішення. Ці протиріччя загострюються та призводять спілкування до смерті (симптом замовчування, наклепи, чутки), до конфліктної ситуації.
Аналіз конфліктної ситуації починається з визначення проблеми. У загальному вигляді, конфліктна проблема – це проблема узгодження інтересів, реалізація яких виявилася у вигляді конфлікту.
Для ескалації конфліктної ситуації в конфлікт необхідний інцидент (привід), коли одна із сторін починає діяти, навмисно або ненавмисно зачіпаючи інтереси другої сторони. Зовнішній привід для інциденту часто здається незначним (необережне слово, неадекватний вчинок...). У конфлікті є учасники, люди, які не задоволені спілкуванням у зв’язку з його порушенням.
У конфліктології існують спеціальні поняття для уточнення участі в конфліктах:
Опоненти – учасники конфлікту, які вважають свої інтереси неузгодженими.
Противник – опонент, який намагається реалізувати свої інтереси за рахунок нейтралізації інтересів іншого.
Співчуваючий – той, хто бачить конфлікт з точки зору "Я".
Посередник – учасник, інтерес якого – ліквідувати конфлікт.
Прихильники – учасники, які співпрацюють з "Я".