- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
Найбільш швидко виконуваним є регістрове адресування, при якому обидва операнди знаходяться у регістрах, які вказуються у команді. Вміст регістра-джерела передається (копіюється) у регістр-приймач, який у команді вказується першим. Наприклад:
MOV AX, CX; Копіювання 16-розрядного вмісту регістра CX в
; акумулятор AX
Вміст регістра-приймача завжди змінюється на вміст регістра-джерела, який не змінюється.
Безпосереднє адресування операндів
При безпосередньому адресуванні операнд-джерело вказується безпосередньо у команді у вигляді 8- або 16-розрядного даного. Операнд-приймач може бути регістром, або коміркою пам'яті, адресованою будь-яким способом, але не може бути числом. Наприклад:
MOV BL, 11H; 8-розрядне дане записується у регістр BL
При безпосередньому адресуванні знак константи поширюється до 8- або 16-розрядного регістра, а від'ємні числа записуються у регістр або комірку пам'яті у доповняльному коді.
Припустимо, що до виконання команди
MOV CL, 12H; Завантаження у CL константи 12H
у регістрі CL було записане число FFH (11111111В). Після виконання цієї команди у регістр СL буде записано число 12H (00010010B).
Результатом виконання команди
MOV CН, -30; Завантаження у CН константи -30D
буде запис у регістр CН числа Е2Н (11100010В) – числа -30D у доповняльному коді.
Покажемо на прикладі команди з безпосереднім адресуванням як розміщуються байти команди у сегменті кодів. При введенні команди
MOV АХ, 7000Н,
наприклад, у сегмент кодів, який починається з адреси 7000Н (CS) та зміщення 0100Н три байти команди у машинних кодах будуть розміщені у трьох послідовних комірках пам’яті з адресами
Адреса |
Машинні коди |
|
|
7000:0100 |
В8 |
|
; Код операції “пересилати до АХ” |
7000:0101 |
00 |
|
; Молодший байт |
7000:0102 |
70 |
|
; Старший байт операнда безпосередньо |
7000:0103 |
|
|
; Вільна комірка пам’яті для прийому коду ; операції наступної команди |
Запис команди у сегмент кодів можна також проілюструвати за допомогою фрагмента пам’яті (рис. 9.3):
Рисунок 9.3 — Розташування байтів команди MOV AX, 7000Н у сегменті кодів
Таким чином, обсяг пам’яті, яку займає програма, є сумою байтів, займаних усіма командами цієї програми.
Пряме адресування
При прямому адресуванні ефективна адреса операнда у сегментах даних вказується прямо у команді і розміщується у квадратних дужках. Початкова адреса сегмента даних, яка заздалегідь має бути розміщена у відповідному сегментному регістрі даних DS або ES, участь у формуванні ефективної адреси не бере. На рис. 9.4 показано фрагмент сегмента даних, у якому у комірках пам’яті з ефективними адресами 0010Н та 0011Н зберігаються відповідно дані ВВН та ААН, а з адресами 0020Н та 0021Н — дані ССН та DDН.
-
0010
ВВН
0011
ААН
•
•
•
0020
ССН
0021
DDH
Рисунок 9.4 — Пряме адресування
Після виконання команди
MOV АL, [0010Н]; Завантаження у АL даного з комірки пам'яті з адресою
; 0010Н
у регістр АL буде завантажене дане ВВН.
Після виконання команди
MOV АХ, [0010Н]; Завантаження у АХ слова з комірок пам'яті з адресами
; 0010Н та 00011Н.
у регістр АХ буде завантажено слово ААВВН відповідно до принципу зберігання у пам'яті слів – little endian.
Після виконання фрагмента програми
MOV АХ, [0010Н];
MOV [0020Н], АХ; Завантаження комірок пам'яті з адресами 0020Н та
; 0021Н з акумулятора АХ.
у комірках пам'яті з адресами 0020Н та 0021Н будуть записані нові дані: ВВН та ААН відповідно.