- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
12.2.3 Команди логічних операцій
AND.B D1, D3 ; Операція логічного ТА над молодшими
; байтами операндів , які розташовані у D1
; та D3; результат записується у D3
AND.I #$FBFB ; Задання маски переривань відповідно до
; рівня 4
ОRI.B #4, CCR ; Встановлення біта Z = 1 у регістрі
; прапорців ССR
EOR.L DO, D2 ; Виконання операції виключного АБО над
; довгими словами, які зберігаються у D2, та
D0
EORІ.B #$55, $400700.L ; Інвертування непарних біт у байті, який
; зберігається у комірці пам’яті з адресою
; $400700
Прапорець N у регістрі ССR при виконанні логічних операцій встановлюється залежно від знаку результату. Прапорець Z = 1, якщо результат є нульовий . Прапорці V та C завжди встановлюються такими, що дорівнюють нулю. Прапорець Х не змінюється.
12.2.4 Команди зсувів
Команди арифметичних та логічних зсувів реалізуються за схемами (рис.12.3...12.5):
Рисунок 12.3 — Арифметичний та логічний зсуви ліворуч
(команди ASL, LSL)
Рисунок 12.4 — Арифметичний зсув праворуч (команда ASR)
Рисунок 12.5 — Логічний зсув праворуч (команда LSR)
Команди циклічних зсувів реалізуються за схемами (рис. 12.6...12.9):
Рисунок 12.6 — Циклічний зсув ліворуч (команда ROL)
Рисунок 12.7 — Циклічний зсув праворуч (команда ROR)
Рисунок 12.8 — Циклічний зсув ліворуч через прапорець Х
(команда ROXL)
Рисунок 12.9 — Циклічний зсув праворуч через прапорець Х
(команда ROXR)
Кількість розрядів, на яку реалізується зсув, записується або безпосередньо у команді (1...8) або у регістрі даних, лічильнику зсувів. Операнд, який записано у пам’яті, можна зсувати тільки на 1 біт і його розмір має бути не більш ніж слово.
ASR #3, D4 ; Арифметичний зсув молодшого слова у регістрі
; D4 праворуч на 3 розряди
ASL.L D0, D6 ; Зсув ліворуч довгого слова у регістрі D6 на
; кількість розрядів , вказану у D0
ASR (-2, A3, D2, L) ; Зсув праворуч на 1 розряд слова, яке
; зберігається у комірках пам’яті , ефективна
; адреса першої вказана за типом “непряма
; регістрова адресація зі зміщенням та
; індексуванням” та наступною
При арифметичному та логічному зсувах ліворуч за допомогою команд ASL та LSL молодші розряди операнда, які звільнюються, заповнюються нулями. При арифметичному зсуві праворуч за допомогою команди ASR старші розряди операнда, які звільнюються, заповнюються значенням його старшого (знакового) розряду. Це дозволяє зберегти значення знака та форми подання операнда (двійковий код або доповняльний код). При логічному зсуві праворуч за командою LSR старші розряди операнда заповняються нулями. При виконанні команди ASL значення V = 1 встановлюється, якщо відбулося хоча б одне змінення знакового розряду при кількох зсувах. При виконанні команди ASR старший розряд не змінюється . При виконанні усіх видів циклічних зсувів останній розряд операнда, що він висувається , зберігається як прапорець С.