- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
Вхідний контроль:
Яку розрядність мають ШД та ША МП МС68000?
Які системні сигнали BIC МП68000 Ви знаєте?
Чи є ці сигнали односпрямовані або двоспрямовані і чому?
За яким алгоритмом працює пріоритетний шифратор?
На якій частоті працює МП МС68000?
До підсистеми центрального процесорного елемента МПС входять пристрої (ВІС), які забезпечують роботу ЦПЕ і сам мікропроцесор MC68000. До пристроїв, які забезпечують роботу ЦП відносяться:
генератор тактових імпульсів, який формує послідовність імпульсів тактової частоти для всієї МПС;
формувач сигналів керування МПС, який формує всі сигнали, які необхідні для вибору вузлів МПС, керування вибором розміру операндів, контролю за формуванням адреси пристроїв, перериваннями тощо.
буфер шини даних, пристрій який забезпечує необхідний рівень навантажувальної здатності виходів шини даних ВІС MC68000. Являє собою двоспрямований приймач-передавач, який підключається до виходів ЦП.
Умовне графічне позначення ВІС МС68000 наведено на рис. 11.6. На цьому рисунку також показано рекомендоване фірмою підключення виводів ВІС до джерела живлення. Призначення виводів відповідає рис. 11.4.
Формування сигналів синхронізації та скидання (RST) відбувається за допомогою схеми генератора тактових імпульсів, яка показана на рис. 11.7. В схемі використовується мікросхема МС88916 фірми Motorola. Для стабілізації частоти використовується кварцовий резонатор Z1. Підключення виводів генератора до ЦП проводиться відповідно назв виводів, з’єднуються лінії, що мають однакові назви. Сигнал тактової частоти подається на ЦП і інші пристрої схеми.
Виходи шини даних ВІС MC68000 не мають вбудованих підсилювачів потужності вихідних сигналів, тому для використання у МПС ця шина потребує використання спеціальних схем – буферів. В якості таких схем рекомендовано використовувати прийомо-передавачі 74F245, які є 8-розрядними буферними схемами. Кількість мікросхем визначається розрядністю шини даних ВІС MC68000 – 16, тому для використання у МПС необхідно використовувати дві мікросхеми 74F245, одна з котрих обслуговує молодший байт шини, а друга – старший. Обробка подвійних слів відбувається за два такти, тому молодша і старша частина будуть обслуговуватися окремо. Для керування роботою схеми необхідно дешифрувати сигнали UDS, LDS, а також сигнали формування типу циклу. Сигнали керування буфером шини даних на схемі позначено PDEN0, PDEN1. Принципова схема буфера шини даних наведена на рис. 11.8.
Сигнали керування МПС формуються при дешифруванні сигналів ЦП і сигналів адреси. Таким чином, ця схема являє собою низку різних дешифраторів, підключених у відповідні кола схеми. Для уніфікації схеми і зручності використання рекомендовано використовувати програмовану логічну інтегральну схему FPGA, яка запрограмована відповідно алгоритмів роботи всіх необхідних дешифраторів і інших схем необхідних для керування МПС.
Рисунок 11.6 — Умовне графічне позначення і принципова схема підключення ВІС МС68000
Рисунок 11.7 – Схема генератора тактових імпульсів
Рисунок 11.8 — Принципова схема буфера шини даних
Так, сигнали BYTE0 (1,3) формуються при дешифруванні сигналів UDS, LDS, відповідно табл. 11.5. Обробка подвійних слів здійснюється за два такти, під час виконання котрих зберігається значення коду. Значення сигналу BYTE0 зберігається при обробці байтів, слів та подвійних слів, а BYTE1 – при обробці слів та подвійних слів, що дозволяє спростити організацію багатошарової пам’яті.
Таблиця 11.5 – Визначення довжини операнда
-
LDS
UDS
0
0
Обробка слова
0
1
Обробка байта
Сигнали BACK1 (2, 3, 4, 5) використовуються для керування пристроями, які входять до складу МПС, формуючи сигнали, що переводять певний пристрій у активний стан. Для формування цих сигналів використовуються сигнали адреси і виконуваного циклу. Визначено, що сигнал BACK1 відповідає переведенню у активний стан ПЗУ, BACK2 – ОЗУ, BACK3 – асинхронний послідовний приймач-передавач, BACK4 – паралельний периферійний інтерфейс, BACK5 – таймер.
Умовне графічне позначення схеми FPGA, сигнали і виводи на яких вони формуються, а також адреси підключення показано на рис. 11.9.
Рисунок 11.9 – Умовне графічне позначення ВІС FPGA
Контрольні запитання:
З якою метою до підсистеми ЦП МС68000 включено буфер шини даних?
Чим відрізняються сигнали на входах і виходах буфера шини даних?
Чим визначається стабільність частоти тактового генератора МС88916?
Для чого використовуються сигнали BACK1 – 5?
Для чого на схему FPGA надходять сигнали адреси A13 –17?
В чому призначення сигналу BERR, який формується схемою FPGA?
Для формування яких сигналів використовуються сигнали UDS, LDS?
Чи використовуються сигнали FC0 –2 для реалізації переривань?