- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
Перше, що повинна зробити програма, яка працює з асинхронним адаптером, – це встановити протокол обміну та швидкість передавання даних. Після завантаження операційної системи встановлюється швидкість 2400 Бод, не виконується перевірка на парність, використовується один стоповий біт та восьмибітова довжина передаваного символу.
Для протоколу обміну даними, який застосовується у розділі 6.2, керувальне слово становить 1ЕН. Цей режим забезпечує довжину надсилання у бітах – 7 біт, два стопових біти та контроль на парність.
Для завдання нового значення швидкості обміну даними треба встановити старший біт керувального слова у 1 та вивести 80Н за адресою 3FBH. Після цього двома послідовними командами виведення треба завантажити подільник частоти. Молодший байт подільника завантажується у порт 3FBH, а старший – у порт 3F9H. Виберемо швидкість обміну 1200 Бод, якій відповідає подільник 96D = 60H. Перед початком роботи ініціалізується регістр керування перериваннями (порт 3F9H), якщо у програмі навіть не використовуються переривання від самого адаптера. Якщо переривання не потрібні, у порт записується нуль.
Для дозволу переривань необхідно встановити в 1 біти порту керування перериваннями 3F9H, відповідні тим перериванням, які треба опрацьовувати. Коли відбулося переривання, програма-опрацьовувач переривання повинна проаналізувати його причину за значенням вмісту порту ідентифікації переривання з адресою 3FАH.
Якщо водночас виникають декілька запитів на переривання, біт 0 регістру ідентифікації буде встановлено в 1. У такому разі перед завершенням опрацювань переривань треба знов прочитати регістр ідентифікації переривань і опрацювати наступне переривання. Процес повторюється доти, доки біт 0 регістру ідентифікації переривань не дорівнюватиме 0. На цьому ініціалізація завершується.
Нижче наведено фрагмент програми ініціалізації асинхронного адаптера на мові Асемблер-86.
MOV DX,3FBH ; Завантаження адреси керувального регістра у DX
MOV AL,80H ; Порт керування настроюється на забезпечення
; передавання подільника: D7=1, інші біти дорівнюють
; 0, керувальне слово дорівнює 80Н
OUT DX,AL ; Виведення керувального слова
MOV DX,3F8H ; Завантаження адреси порту 3F8H
; та
MOV AL,60H ; завантаження молодшого байта
OUT DX,AL ; подільника частоти
MOV DX,3F9H ; Завантаження адреси порту 3F9H
; та
MOV AL,00H ; завантаження старшого байта
OUT DX,AL ; подільника частоти
M3: MOV AL,1EН ; Завантаження керувального слова в AL
MOV DX,3FBH ; Завантаження адреси керувального регістра
OUT DX,AL ; Виведення керувального слова
MOV AL,00H ; Заборона переривань від RS-232-C
MOV DX,3F9H ;Завантаження адреси керувального регістра переривань
OUT DX,AL ; Виведення керувального слова
10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
M1: MOV DX,3FDH ; Завантаження адреси регістра стану лінії
IN AL,DX ; Введення слова стану лінії
AND AL,20H ; Регістр зберігання даних є
JZ M1 ; порожній, D5=1?
MOV AL,41H ; Так, завантаження даного в AL
MOV DX,3F8H ; Завантаження адреси порту передавання даних
OUT DX,AL ; Виведення даних
NOP