- •2 Модуль
- •3 Модуль
- •4 Модуль
- •1 Вузли обчислювальної техніки та мікропроцесорних систем.
- •2 Програмування мікропроцесорів фірми Intel.
- •1 Модуль
- •1 Обчислювальні та мікропроцесорні системи
- •1.1 Основні визначення
- •1.2 Принципи побудови та функціонування обчислювальних систем
- •1.2.1 Архітектура обчислювальних систем
- •1.2.2 Класифікація комп’ютерів
- •1.3 Принципи побудови та функціонування мпс
- •1.4 Функціонування обчислювального пристрою
- •2 Операції над даними в обчислювальних системах
- •2.1 Подання даних в обчислювальних системах
- •2.2 Подання даних у кодах
- •2.3 Порозрядні операції над даними
- •3 Цифрові автомати
- •3.1 Визначення цифрових автоматів
- •3.2 Синтез логічних схем
- •3.3 Розробка ца
- •4 Типові пристрої обчислювальних систем (Для самостійного вивчення)
- •4.1 Суматори
- •4.2 Цифрові компаратори
- •4.3 Арифметико-логічний пристрій
- •4.4 Програмовні логічні інтегральні схеми (пліс)
- •5 Принципи побудування запам’ятовувальних пристроїв мпс з заданою організацією
- •5.1 Запам’ятовувальні пристрої мпс та їх класифікація
- •5.2 Постійні запам’ятовувальні пристрої
- •5.3 Оперативні запам’ятовувальні пристрої
- •5.4 Умовне позначення мікросхем пам’яті
- •5.5 Побудування модуля запам’ятовувального пристрою мпс з заданою організацією
- •6 Інтерфейс
- •6.1 Організація інтерфейсів
- •6.2 Організація послідовних інтерфейсів введення-виведення
- •7 Мікропроцесори
- •7.1 Архітектура мікропроцесорів
- •7.2.1 Організація 8-розрядних мікропроцесорів (Для самостійного вивчення)
- •Інтерпретація даних у мп к580вм80а
- •Програмна модель мп к580вм80а
- •Формат команд мп к580вм80а
- •Способи адресації операндів мп к580вм80а
- •Мікропроцесорна система кр580
- •Стекова пам’ять
- •Функціонування мпс
- •Виконання команди пересилання з регістра с у регістр в
- •Робота мпс при виконанні команди in n введення даних з порту n в акумулятор мп а
- •Реакція мпс на виконання команди зупину
- •Робота мпс у режимі переривань
- •7.2.2 Організація 16-розрядних мікропроцесорів
- •7.2.3 Організація 32-розрядних мікропроцесорів (Для поглибленого вивчення)
- •Співпроцесори мп і80386
- •7.3 Продуктивність мікропроцесорів та її оцінювання
- •7.3.1 Технічна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.2 Реальна продуктивність мікропроцесора
- •7.3.3 Архітектура сучасних мікропроцесорів
- •8 Використання мп фірми intel у
- •Процесори Athlon та Duron фірми amd
- •Список рекомендованої літератури до 1 модулю
- •2 Модуль
- •9 Програмування мікропроцесорів фірми intel
- •9.1 Сегментування пам’яті мікропроцесорами
- •9.2 Способи адресування операндів мп фірми Intel Регістрове адресування операндів
- •Безпосереднє адресування операндів
- •Пряме адресування
- •Непряме регістрове адресування
- •Пряме адресування з індексуванням
- •Адресування за базою з індексуванням
- •Непряме адресування з масштабуванням
- •9.3 Мова програмування Асемблер-86
- •9.3.1 Формат команди
- •9.3.2 Команди пересилань
- •9.3.3 Команди перетворення даних мови Асемблер-86
- •9.3.4 Команди умовних та безумовних переходів
- •9.3.5 Команди організації циклів
- •9.4 Створення програм на мові Асемблер-86
- •9.4.1 Лінійні програми
- •9.4.2 Розгалужені програми
- •9.4.3 Циклічні програми
- •10 Програмна реалізація вузлів телекомунікаційного обладнання на мові асемблер-86
- •10.1 Способи реалізації алгоритмів
- •10.2 Розробка апаратно-програмних комплексів
- •10.3 Приклади реалізації простих вузлів телекомунікацій
- •10.3.1 Ініціалізація послідовного асинхронного адаптера rs-232-c
- •10.3.2 Фрагмент програми передавання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.3 Фрагмент програми приймання даних через асинхронний адаптер rs-232-c
- •10.3.4 Приклад програми ініціалізації rs-232-c та введення-виведення даних, написаної у програмному середовищі turbo assembler (tasm)
- •10.3.5 Програмна реалізація генератора імпульсних послідовностей
- •10.3.6 Програмне вимірювання періоду імпульсної послідовності det
- •10.3.7 Програмна реалізація мультиплексора
- •Список рекомендованої літератури до 2 модулю
- •3 Модуль
- •11 Мікропроцесорні системи на універсальних мп фірми motorola
- •11.2 Побудова мпс на 16-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.2.1 Підсистема центрального процесорного елемента mc68000
- •11.2.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.2.3 Організація підсистеми пам’яті
- •11.2.4 Організація підсистем введення-виведення
- •11.4 Побудова мпс на 32-розрядних мікропроцесорах фірми Motorola
- •11.4.1 Підсистема центрального процесорного елемента
- •11.4.2 Розподіл адресного простору мпс
- •11.4.3 Організація підсистеми пам’яті мпс
- •11.4.4 Організація підсистеми введення/виведення
- •11.4.5 Підключення співпроцесора
- •12 Програмування універсальних мп
- •12.1 Мова Асемблер програмування мп фірми Motorola
- •Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
- •Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
- •Непряма відносна адресація з індексуванням
- •12.2 Система команд мп мс680х0 (Для самостійного вивчення)
- •12.2.1 Команди пересилання
- •12.2.2 Команди арифметичних операцій
- •12.2.3 Команди логічних операцій
- •12.2.4 Команди зсувів
- •12.2.5 Команди безумовних переходів
- •12.2.6 Команди умовних переходів
- •12.2.7 Команди організації програмних циклів
- •12.2.8 Команди звернення до підпрограм
- •12.3 Побудова програм з різною структурою на мові Асемблер мп фірми Motorola
- •12.3.1 Лінійні програми
- •12.3.2 Розгалужені та циклічні програми. Підпрограми
- •12.4 Створення програмного забезпечення мпс на мп фірми Motorola
- •Список рекомендованої літератури до 3 модулю
Непряма регістрова адресація з постіндексуванням
Синтаксис асемблера має вигляд:
([bd, An], Ri.s*SCALE, od),
де bd — базове зміщення, Ri.s*SCALE — значення індексного регістра An або Dn, яке множиться на масштабний множник SCALE — 1, 2 ,4 або 8, od — вихідне зміщення, s — символ розрядності індексного регістра, може дорівнювати W або L. Вміст індексного регістра Ri.s трактується як число зі знаком і у разі s = W знак поширюється на 32 розряди.
Наприклад, запис A3.W*2 означає, що індексом у команді слугує вміст 16 молодших розрядів регістра адреси А3, зсунутий на 1 розряд ліворуч та розширений знаком до 32 розрядів.
Команда
CLR ([$1234, A2], D3.L, $5678)
буде очищати комірку пам’яті з ефективною адресою ЕА, яка підраховується таким чином. Припустимо, що вміст регістра А2 становить $400600, а регістра D3 відповідно $1000. Частина ефективної адреси ЕА, яка є вказана у квадратних дужках, дорівнює:
$
+
$001234
$401834
Припустимо, що за цією адресою у пам’яті зберігається число $600600. Тоді повна ефективна адреса, вказана у команді, дорівнює:
ЕА = $600600 + $1000 + $5678 = $606C78.
У результаті виконання команди будуть обнулені 16 молодших розрядів даного, яке зберігається у пам’яті , починаючи з адреси $606C78.
Непряма регістрова адресація з преіндексуванням
Синтаксис асемблера має вигляд:
([bd, An, Ri.s*SCALE], od)
Ефективна адреса ЕА підраховується аналогічно попередньому засобу.
Команда
CLR ([$1234, A2, D3.L] $5678)
буде очищати комірку пам’яті з ефективною адресою ЕА, частина якої, вказана у квадратних дужках, дорівнює:
$400600 + $1234 + $1000 = $402834.
Припустимо, що починаючи з цієї адреси у пам’яті зберігається довге слово $600600, тоді
ЕА = $600600 + $5678 = $605С78
У результаті виконання команди будуть обнулені 16 молодших розрядів даного, яке зберігається у пам’яті, починаючи з адреси $605С78.
Непряма відносна адресація з індексуванням
Систаксис асемблера має вигляд:
(*+d, PС, Ri.s*SCALE)
або
(ххх, PС, Ri.s*SCALE).
Вмістом PС вважається адреса наступної команди.
При непрямій відносній адресації з постіндексуванням та преіндексуванням ефективна адреса формується як при непрямій регістровій адресації, але замість вмісту регістра Аn використовується вміст програмного лічильника PС:
ЕА = [PС + bd] + (Xn) * SCALE + od — у разі постіндексування
EA = [PС + (Xn) * SCALE + bd] + od — у разі преіндексування
Якщо замість PС вказати ZPС, то можна задати у команді таке значення програмного лічильника, що дорівнює 0.
Нижче наводяться приклади використання команди JMP з різними способами адресації.
JMP ($400610, PС, A2.W)
JMP (*+$10, PС, A2.W)
JMP ($4, PС, A2.W)
JMP (*+$1000, PС, A2.W)
JMP ($400610, ZPС, A2.W)
Команди асемблера МП68000 можуть займати від одного до 5 байт, а старших моделей — до 6 байт.
Контрольні запитання:
Наведіть формат типової команди МП М680Х0.
Покажіть, де у форматі типової команди є джерело, а де приймач.
Як у форматі команди вказується розрядність операндів?
У яких системах числення можна подавати операнди, адреси та зміщення у командах мови асемблера МП фірми Motorola?
Які способи адресації операндів підтримує МП МС68000?
Які способи адресації операндів підтримує додатково МП МС68020 і старших моделей і з чим це пов’язано?