41

Тема 6. Країни азії, африки і латинської америки ліквідація колоніалізму, створення 1 розвиток незалежних держав Етапи деколонізації

Деколонізація — це ліквідація колоніального володарюван­ня, звільнення від колоніальної залежності й надання по­літичної незалежності народам.

Перший етап деколонізації — з середини 40-х — до середини 50-х pp. Падіння колоніальних режимів у країнах Азії (Індія, Індонезія, Бірма). В Азії з'явилося 15 нових незалежних держав з населенням 1,2 млрд осіб І одна в Африці — Лівія.

Другий етап — із середини 50-х — до кінця 60-х pp. Поява не­залежних держав у Північній і Центральній Африці (37 держав), 7 держав одержали незалежність в Азії.

Третій етап — із 70-х - до 90-х pp.

• Завершилася деколонізація Південної Африки.

• 1990 р. незалежність здобула Намібія — остання коло­нія в Африці.

• 1997 р. здобула незалежність колишня англійська коло­нія Гонконг.

• 1999 р. колишня португальська колонія Макао ввійшла до складу Китаю.

• Ліквідовано останні колоніальні володіння Великої Британії в Латинській Америці:

Багамські Острови — 1973 p.;

Гайана —1975 p.;

Беліз —1981р. Деколонізація островів Тихоокеанського регіону:

Фіджі — 1970 р.(колонія Великої Британії);

Соломонові Острови —1978 р. (колонія Великої Британії);

Маршаллові Острови — 1991 p.;

Палау — 1994 р. (колонії США).

Нові незалежні держави, що виникли внаслідок розпаду ко­лишніх колоніальних імперій, разом з іншими малорозвиненими країнами Азії, Африки, Латинської Америки утворили "третій світ".

Відбувалося перетворення країн "третього світу" на важ­ливий чинник економічного і соціального розвитку.

Висновки

1. Виникнення близько сотні держав на території колишніх колоній має велике міжнародне значення.

2. Ці держави стали важливим чинником світової політики. 3. Вони становлять 2/3 держав — членів Організації Об'єдна­них Націй.

4. Народи незалежних держав здобули можливість самостій­ного розвитку.

5 Вони здобули можливість вибору шляху розвитку з ураху­ванням національних традицій і культурно-цивілізаторських особливостей.

Розпад колоніальної системи Передумови деколонізації:

1. Поразка в Другій світовій війні Німеччини, Італії, Японії та їх капітуляція.

2. Ослаблення позицій "старих колоніальних держав" після Другої світової війни (Великої Британії, Франції, Голлан­дії, Бельгії).

3. Зміцнення національної буржуазії, виникнення патріо­тичних організацій, політичних партій у колоніальних країнах після Другої світової війни.

4. Послаблення контролю метрополій над своїми колоніями (особливо Франції та Голландії).

Причини деколонізації:

1. У добу науково-технічної революції сама колоніальна система втратила сенс, економічну ефективність, переста­ла бути рентабельною для країн, що мали колонії.

2. Розгортання національно-визвольного руху народів ко­лоніальних країн.

3. Підвищення національної свідомості народів, прагнення їх до самостійності та незалежності.

4. Здобуття деякими колоніями, безпосередньо втягнутими в Другу світові війну, досвіду збройної боротьби.

5. Демократизація метрополій, які зрозуміли необхідність надання незалежності своїм колоніям.

Наприклад:

• Португальська колоніальна імперія зберігалася до квіт­невої революції 1974 р. Після усунення режиму Кастанау 1975 р. дістали незалежність Ангола, Мозамбік, Гвінея-Бісау.

• Демократизація в ПАР створила умови для незалежно­сті останньої колонії в Африці — Намібії.

6. Активна підтримка СРСР і США країн, що боролися за незалежність, маючи свої інтереси.

Особливості деколонізації:

1. Піднесення національно-визвольного руху в різних части­нах світу було неоднаковим: зумовлювалося рівнем роз­витку народів, що їх населяли, та їхньою політичною свідомістю.

2. Першими здобули незалежність країни Близького Сходу і Південно-Східної Азії.

3. Велика Британія надала незалежність колишнім колоніям мирним шляхом.

У 1947-1948 pp. незалежними стали британські колонії Бірма, Цейлон, Індія, Пакистан.

4. Франція та Нідерланди хотіли силою утримати колоніаль­ні володіння, вели численні війни:

• 1945 -1954 pp. — війна в Індокитаї. Франція визнала незалежність В'єтнаму, Лаосу, Камбоджі;

• 1954 - 1962 pp. — війна в Алжирі, яку вела Франція;

• 1946 - 1950 pp. — війна Нідерландів в Індонезії.

5. Процес деколонізації був під міжнародним контролем.

14 грудня 1960 р. була прийнята Декларація Генеральної Асамблеї ООН "Про надання незалежності колоніальним країнам і народам".

1960 р. визнано роком Африки (17 країн континенту стали незалежними).

Проблеми, що загострилися у визволених країнах

1. Продовольча.

2. Демографічна. У країнах тропічної Африки виробництво сільськогосподарської продукції зростає щорічно на 1,5%, а населення — на 3%. Тропічна Африка не може себе прогодувати.

3. Політична нестабільність, встановлення авторитарних режимів.

4. Міжплемінна ворожнеча.

5. Геноцид проти власного народу (Судан, Уганда, Руанда, Ліберія, Сомалі та ін.).