Культ особи Мао Цзэдуна

(1893-1976)

Мао Цзэдун — китайський політичний і державний діяч. У період 1943 - 1976 pp. був головою ЦК Комуністичної партії Китаю, у 1949 - 1954 pp. — голова Центральної уря­дової ради КНР, у 1954 - 1959 pp. — голова КНР. Після проголошення Китайської Народної Республіки проводив у країні сталінську модель будівництва соціаліз­му, був ініціатором встановлення в Китаї жорсткого мар­ксистсько-соціалістичного режиму, жорсткої владної диктатури. В Китаї встановилося всевладдя КПК та її лі­дера Мао Цзедуна. Поступово став формуватися культ його особи.

Побудова соціалізму, як і в СРСР, супроводжувалася ма­совими репресіями.

Був ініціатором прийняття Політбюро ЦК КПК у травні 1951 р. "Положення про покарання за контрреволюційну діяльність". Найбільшим злочином вважалася критика КПК та її вождя Мао Цзедуна. Масові чистки і репресії проводились і серед членів КПК.

Режим особистої влади Мао тримався на базі партійних, військових та господарських функціонерів усіх рівні н. яких налічувалося до 30 млн. осіб. Вони призначалися тільки "зверху", враховуючи відданість ідеям комунізму і Мао. Мали певні пільги (розподіл житла, продовольства побутової техніки тощо) і міцно за них трималися. Жорстка дисципліна у поєднанні з традиційною культурою праці й обожненням верховної влади, допомога СРСР дали змогу досягти певних економічних успіхів у роки першої п'ятирічки (1953 - 1957 pp.). Промислове виробництво зросло на 141%, а щорічні темпи приросту становили 20%.

У другій половині 50-х pp. Мао Цзэдун почав проводити авантюристичну політику. Після смерті Й. Сталіна почав претендувати на керівну роль у комуністичному русі, намагався прискорити світову революцію і бути її світовим лідером. У 1957 р. він заявив, що заради знищення капіталізму готовий у ракетно-ядерній війні пожертвувати мільйонами людей.

Після XX з'їзду КПРС (1956 р.) намагався протиставити новому курсу М. Хрущова власну політичну лінію, щоб випередити СРСР у побудові комуністичного суспільства Головним засобом побудови "світлого комуністичного суспільства" повинна була стати комуністична, тобто безоплатна, праця людей, а тому було висунуто гасло" Три роки наполегливої праці — десять тисяч років щастя' Мао Цзедун — ініціатор "великого стрибка", створення "народних комун", проведення "культурної революції" Всі ці експерименти завершились цілковитим крахом, призвели Китай до катастрофічних наслідків, до економічної кризи, спричинили голод, який забрав мільйони життів. Мао Цзедун проводив відкриту боротьбу зі своїми противниками під час "великої пролетарської культурної революції", надав великі повноваження армії, яка взяла владу в країні під свій контроль.

Встановлений у Китаї режим особистої влади Мао Цзєдуна протримався до його смерті. Помер 9 вересня 1976 р. па 83-му році життя.

Соціально-економічні експерименти комуністів Китаю.

Травень 1958 р. КПК проголосила так званий курс "трьох ве­ликих знамен".

1. " Генеральна лінія" — курс на форсовану побудову кому­нізму.

2. "Великий стрибок" (1958-1960 pp.) передбачав:

• за кілька років досягти рівня розвинених індустріаль­них держав, "зробити стрибок у комунізм";

• щорічне збільшення промислової продукції в другій п'ятирічці.(1958-1962 pp.) на 45%;

• загальний обсяг промислового виробництва збільшити в 6,5 раза;

• обсяг сільськогосподарського виробництва збільшити в 2,5 раза;

• виплавку сталі довести до 80-100 млн. т (за старим пла­ном було 10-12 млн. т);

• виробництво електроенергії підняти з 19 млрд. кВт-год до 240 млрд. кВт-год.

Для здійснення цього плану по всій країні будувалися сотні тисяч кустарних доменних і мартенівських печей. Ця сталь була низької якості та непридатною для промисловості.

3. "Народні комуни" (з серпня 1958 p.). Усе сільське населення Китаю загнали у 26 тис. "народних комун", у яких було тотальне одержавлення власності - від присадибних ділянок, худоби і до речей особистого вжитку. Праця була воєнізована. Селяни об'єднані в роти, батальйони, полки і на світанку солдатським маршем ви­рушали на роботу, а поверталися з роботи таким само чи­ном після заходу сонця. За роботу впродовж дня давали миску рису. Селяни повинні були працювати без вихід­них. Виснажлива робота, відсутність матеріальних стиму­лів до праці викликали загальне незадоволення в країні. У січні 1961 р. пленум ЦК КПК проголосив новий курс на "врегулювання" економіки. "Комуни" було реорганізова­но, селянам повернули присадибні ділянки, худобу, хатнє майно.