Індіра Ганді

(1917-1984)

Один із лідерів Індійського національного конгресу, прем’єр-міністр Індії в 1966 - 1977 pp., 1980 - 1984 pp., дочка Джавахарлала Неру.

Народилася в сім'ї адвокатів із аристократичної касти брахманів. Батько і дід були лідерами партії Індійський Національний Конгрес, неодноразово заарештовувалися. У 1925 році важко захворіла мати і для її лікування вся сім'я їде в Швейцарію.

Індіра навчається в Женевській інтернаціональній школі.

1937р. вступила до коледжу Оксфордського університету.

Упродовж цих років вона багато подорожувала. Побувала в Португалії, Південній Африці, Франції. Разом з батьком їздила в Бірму, Малайзію, Сінгапур, Чехо-Словаччину. Угорщину, Єгипет.

У 1942 р. вийшла заміж, народила двох синів — Раджіва (1944 р.) і Санджая (1946 p.), займалася вихованням своїх дітей.

Наприкінці 50-х pp. створила й очолила молодіжну орга­нізацію і жіночий відділ в Індійському Національному Конгресі, брала участь у виборчій кампанії до парламенту країни. У 1959 р. була обрана головою Індійського Націо­нального Конгресу.

У 1960 р. помер чоловік, а в 1964 р. — батько. Індіра Ганді продовжує займатися політикою, в уряді Бахадура Піаст­рі стала міністром інформації й радіомовлення. Після смерті Б. Шастрі Індіра Ганді стала прем'єр-мініст­ром Індії.

Зразу ж оголосила, що буде продовжувати курс свого батька — Джавахарлала Неру.

Намагалася створити в країні стабільну національну еко­номіку, вивести країну в число розвинених країн світу, проводити зважену зовнішню політику.

ЗІ жовтня 1984 р. в результаті злочинного замаху від рук своїх охоронців — сикхів — загинула Індіра Ганді — ви­датний державний діяч, стійкий борець за національну єдність країни проти етнічних, релігійно-общинних та кастових конфліктів.

її прах був розвіяний над Гімалаями і в священному місці, де бере початок велика індійська ріка Ганг. У 1985 р. посмертно одержала премію "За зміцнення миру між народами". Почесний доктор університетів багатьох країн, в тому числі Московського ім. М. Ломоносова та Київського ім. Т. Г. Шевченка.

Уряд Індії у 1985 р. створив Фонд Індіри Ганді, мета яко­го — продовжити справу І. Ганді, підтримувати і пропагу­вати ті ідеали миру і прогресу, які були їй дорогі, поліпшити життєвий рівень індійців, використати досягнення науки і техніки, розвивати культуру, народні традиції. Щорічно фондом присуджуються премії імені Індіри Ганді. У 1987 р. лауреатом цієї премії став М. Горбачев.

Внутрішня політика Індіри Ганді

1. Націоналізація 14 великих комерційних банків.

1. Проведено заходи щодо зміцнення державного сектора в економіці.

2. Встановлено державний контроль над системою страху­вання, над іноземними й індійськими страховими компа­ніями.

2. Скасовано пенсії та привілеї князів.

3. Проведено націоналізацію і взято під контроль держави виробництво міді, багато підприємств вугільної й тек­стильної промисловості.

3. Обмежувалася діяльність монополій.

4. Створено низку фінансових установ для інвестицій у сіль­ське господарство та промисловість.

5. Встановлено контроль держави над експортною і внутрішньою торгівлею.

6. Організовано кооперативну торгівлю товарами широко­го вжитку в містах і в сільській місцевості.

10. Продовжувалися реформи в сільському господарстві ("зелена революція" - перехід до самозабезпечення сіль­госппродукцією):

• заохочувалося аграрне підприємництво;

• впроваджувалися прогресивні методи обробітку землі;

• поліпшувався насіннєвий фонд;

• зменшено податки на невеликі ділянки землі.

І%9 р. ВІНК стався розкол після націоналізації великих бан­ків і зміцнення державного сектора в економіці. Індіра Ган­ді розпустила парламент і провела дострокові вибори.

Березень 1971 р. На виборах до парламенту ІНК на чолі з І. Ганді одержав більшість місць у парламенті (350 осіб із 542).

( средина 70-х pp. В Індії соціально-економічна криза. Причини: .

1. Непослідовність урядової політики у багатьох питаннях соціально-економічного розвитку.

2. Підвищення світових цін на нафту.

3. Посилились релігійні, етнічні зіткнення, які супроводжу­валися погромами, загибеллю людей.

4. Необхідність виділити значні кошти на потреби біженців (З млн. доларів щоденно).

Усе це викликало в країні економічні труднощі та призве­ло до підвищення цін, інфляції, безробіття, антиурядових виступів і демонстрацій.

1975 р. В таких умовах уряд запровадив надзвичайний стан.

1977. р. Опозиційні партії утворили блок "Джаната парті" ("Народна партія"), завоювали більшість у парламенті і більше двох років були при владі.

1978. р. Поразка на парламентських виборах призвела до ос­таточного розколу ІНК. Індіра Ганді оголосила про ство­рення партії своїх прихильників — ІНК (І), проголосила себе спадкоємцем основних ідей М. Ганді та Дж. Неру.

1980 р. На чергових парламентських виборах ІНК (І) одер­жав перемогу й Індіра Ганді знову повернулася до влади.

31 жовтня 1984 р. У результаті злочинного замаху від рук своїх охоронців-сикхів загинула Індіра Ганді — видатний державний діяч, стійкий борець за національну єдність країни проти етнічних, релігійно-общинних та кастових конфліктів.

1985 р. Посмертно одержала премію "За зміцнення миру між народами". Почесний доктор університетів багатьох країн, в тому числі Московського ім. М. Ломоносова та Київського ім. Т. Шевченка.

Уряд Індії у 1985 р. створив фонд І. Ганді, мета якого — продовжити справу І. Ганді, підтримувати і пропагувати ті ідеали миру і прогресу, які були їй дорогі, поліпшити життєвий рівень індійців, використати досягнення науки і техніки, розвивати культуру, народні традиції.

Сикхи — послідовники релігійно реформаторського руху, який виник в Індії на території Пенджабу ще наприкінці XVI ст. Сикхи проголошували рівність усіх людей перед єдиним богом, незалежно від касти і соціального станови­ща. Збройні загони сикхів ведуть боротьбу з індійською армією і тепер. Сикхські екстремісти вдаються до жорсто­кого терору проти індусів, виступаючи за створення неза­лежної країни — Сикхистану.

Зовнішня політика Індіри Ганді

Індіра Ганді проводила успішну зовнішню політику:

1. Продовжила політику Дж. Неру на нейтралітет і неприєд­нання до військово-політичних блоків.

2. Дотримувалася п'яти принципів мирного співіснування.

3. Індія підтримувала національно-визвольні рухи.

4. Активізувалося співробітництво з СРСР, особливо у вій­ськовій сфері, що відіграло важливу роль у нормалізації відносин із Пакистанок та Китаєм.

5. У грудні 1971 р. чергова війна з Пакистаном була успішно завершена.

У 1983 р. як глава уряду Індії Індіра Ганді стала головою руху неприєднання. / Зріс авторитет Індії на міжнародній арені.

Індія в 90-х pp.

1984 р. Після смерті Індіри Ганді прем'єр-міністром Індії став її син Раджів Ганді, який був при владі у 1984 - 1989 pp. Прийшовши до влади, він закликав індійський народ до збереження миру, злагоди та єдності.

Уряд проводив низку заходів

Сфера впливу	Заходи уряду
Економічна	Модернізовано національну економіку. Надано значні пільги великому капіталу. Скорочено прямі податки. Послаблено державний контроль за діяльні­стю 800 великих монополій. Скасовано податок на спадщину. Проведено політику приватизації . Організовано державну підтримку середніх і дрібних підприємств
Політична	Продовжував боротьбу з національними та релігійними екстремістами. 2. Сприяв дальшому зміцненню єдності країни
Соціальна	1. Надавав допомогу найбіднішим верствам на­селення. Допомагав регіонам, де відбувалися конфлікти. Намагався підвищити життєвий рівень насе­лення. Проводив політику щодо зменшення майнової нерівності. Ліквідовував безробіття. Сприяв ліквідації неписьменності
Внсновки Програму економічних перетворень Р. Ганді довелося згорнути вже в 1986 р. внаслідок опору великого капіталу, появи "тіньової економіки". Економічне становище в країні погіршилося, зростало безробіття, корупція і зловживання владою. Авторитет Р. Ганді впав і ІНК (І) у 1989 р. не зміг одержа­ти більшість місць у парламенті. Партія ІНК (І) відмови­лася від спроби створити коаліцію і перейшла в опозицію.

1991 р. Під час виборчої кампанії терористи вбили Раджива Ганді.