Китай Проголошення кнр

Незважаючи на сильний комуністичний рух у Китаї, який очолив боротьбу проти японських мілітаристів у роки Другої світової війни, комуністи прийшли до влади завдя­ки допомозі СРСР.

Величезна територія Північно-Східного Китаю-Маньчжурія - стала зоною тимчасової окупації Радянської Армії після розгрому мілітаристської Японії. Народно-визвольна армія (НВА), створена Комуністич­ною партією Китаю, була озброєна радянськими тан­ками, літаками, гарматами, які передавав їй СРСР, виводячи свої війська з Маньчжурії у 1946 р. Чисельність НВА становила 1,5 млн. осіб, їхніх загонів на­родного ополчення було понад 3 млн. осіб, загонів само­оборони — 10 млн. осіб.

Уряд президента Чан Кайші, що був лідером партії Гоміньдан (Національна партія), мав збройні сили, які налі­чували 4,3 млн. осіб, і спирався на підтримку США. Протиборство Комуністичної партії Китаю на чолі з Мао Цзедуном та Гоміньдану на чолі з Чан Кайші, президен­том Китайської республіки, продовжувалося і після Дру­гої світової війни.

1946 - 1949 pp. — період громадянської війни в Китаї. Після 2,5 років громадянської війни перемогли комуністи н;І чолі з Мао Цзедуном. Залишки військ Гоміньдану і президент Китайської республіки Чан Кайші евакуювалися на о. Тайвань, створивши там незалежну державу — Китай­ську республіку.

1 жовтня 1949 р. У Пекіні було проголошено Китайську На­родну Республіку.

Весна 1950 р. У результаті переговорів із урядом Тібету КНР підписала угоду про мирне врегулювання Тібету, який дістав право національної автономії.

Лютий 1950 p. CPCP підписав з урядом КНР Договір про дружбу, союз і взаємодопомогу і надав Китаю кредит у розмірі 300 млн доларів.

1954 р. Конституція КНР закріпила політичний устрій краї­ни як унітарної держави з обмеженими національними ав­тономіями. Захід не визнав нової держави.

До 1971 р. Місце Китаю в ООН посідали представники Го­міньдану.

Китай був розколотим на дві держави — Китай і Тайвань, які пішли різними шляхами розвитку.

Причини перемоги Народно-визвольної армії Китаю

1. Масова підтримка селян, які дістали землю внаслідок аг­рарної реформи комуністів.

2. Допомога СРСР озброєнням, продовольством, військо­вими спеціалістами, радниками тощо.

3. Висока дисципліна Народно-визвольної армії, яка пози­тивно відрізнялася від армії Гоміньдану.

4. Відсутність єдності в рядах Гоміньдану, нездатність об'єд­нати навколо себе всі антикомуністичні сили.

Встановлення соціалістичного режиму

1. До початку 1953 р. було майже повністю завершено аг­рарну реформу, розпочату ще під час громадянської війни у визволених районах. 47 млн. га поміщицької землі було передано селянам.

2. Відразу після завершення розподілу землі почалося кооперування сільського господарства. До 1956 р. 98% се­лян перебували у 740 тис. виробничих кооперативах.

3. Проводилася націоналізація великих промислових підпри­ємств, власності іноземного капіталу, банків, залізниць тощо.

4. З 1956 р. шляхом викупу весь приватний сектор економі­ки перетворювався на державний.

5. Було встановлено монополію зовнішньої торгівлі.

6. Встановлено контроль над імпортом закордонних товарів.

7. З 1953 р. розвиток економіки КНР відбувається згідно з п'ятирічними планами.

8. У 50-х pp. взято курс на індустріалізацію.

9. В ході виконання першого п'ятирічного плану (1953 -1957 pp.) за сприяння СРСР в Китаї побудували близько 300 великих промислових підприємств та інших об'єктів.

10. Тисячі радянських спеціалістів допомагали в розвитку китайської економіки, 38 тис. китайських громадян здо­були освіту і підвищили свою кваліфікацію в СРСР. СРСР безоплатно передав Китаєві науково-технічну документа­цію, надав значну фінансову підтримку.

11. Проводилася докорінна перебудова в галузі культури та освіти.

12. Будівництво соціалізму супроводжувалося масовими ре­пресіями. Кількість жертв масових репресій за ідеологічні та політичні злочини у першій половині 50-х pp. Сягала 100 тис. чоловік. Репресій зазнавала інтелігенція, самі ко­муністи, проводилися масові чистки КПК.

Висновок

У перші роки будівництва нового Китаю керівництво КПК впроваджувало сталінську модель будівництва со­ціалізму з усіма її протиріччями.