Всього годин – 24.

З них:

лекцій – 2 год.,

Практичних занять – 2 год.

самостійної роботи – 20 год.

Питання для самостійного вивчення.

1. Поняття учасників (суб’єктів) кримінального процесу, їх класифікація.

2. Державні органи і посадові особи, що провадять кримінальне судочинство.

3. Учасники, що захищають свої інтереси.

4. Учасники, що захищають інтереси інших осіб.

5. Особи, що сприяють кримінальному судочинству.

6. Суть, завдання і значення стадії порушення кримінальної справи.

7. Приводи і підстави до порушення кримінальної справи.

8. Порядок прийому, реєстрації і розгляду заяв і повідомлень про злочини. Перевірка заяв і повідомлень про злочини.

9. Проблеми доказування в стадії порушення кримінальної справи. Особливості предмету і меж доказування; докази і способи їх збирання.

10. Процесуальний порядок порушення кримінальної справи. Підстави і порядок відмови в порушенні справи.

РЕФЕРАТИ:

• Імунітет свідка і недопустимість примусу до свідчень проти самого себе і своїх близьких родичів.

• Захисник на досудовому слідстві.

• Потерпілий та гарантії захисту його гідності і майнових прав.

Задача № 1.

Оперуповноважений Філін, здійснюючи оперативне спостереження, став очевидцем передачі хабара працівникові Держторгінспекції Жиліну. Зафіксувавши спостереження на відеоплівку і скориставшись перебуванням поблизу патруля, оперуповноважений затримав Жиліна. Після порушення кримінальної справи він приступив до розслідування. Прокурор району, отримавши копію постанови про порушення справи, дав вказівку звільнити Жиліна з-під варти і передати справу слідчому.

Чи вправі прокурор давати такі вказівки?

Які порушення кримінально-процесуального закону допущені оперуповноваженим?

Задача № 2.

Климов і Чернов притягувалися до відповідальності за обвинуваченням у розкраданні державного майна. Климов під час слідства сховався. Справа щодо його була виділена в окреме провадження. Чернов був засуджений. Через якийсь час Климов був затриманий. Слідчий вирішив провести очну ставку між Климовим і Черновим. Перед початком очної ставки Чернов був допитаний в якості свідка. Захисник Климова заперечував проти проведення очної ставки з Черновим, як із свідком, вважаючи, що останній повинен бути допитаний в якості обвинуваченого.

В якості кого може бути допитаний Чернов?

У чому відмінність процесуального статусу свідка й обвинуваченого?

Задача № 3.

Скворцова була очевидцем шахрайських дій обвинувачуваного. Водночас обвинувачуваний заявив клопотання про допуск її до участі в справі в якості захисника. Його клопотання було задоволено. Згодом факт того, що Скворцова є свідком, був встановлений слідчим. Скворцова була викликана на допит, про те від дачі показань відмовилась, посилаючись на те, що вона захисник обвинувачуваного і за законом не може відмовитися від виконання функцій захисника.

Як повинен поступити слідчий?

Хто і в якому порядку допускається до участі в справі в якості захисника?

Загальні рекомендації

Порушення кримінальної справи – початкова стадія кримінального процесу.

Порушення кримінальної справи – акт застосування права, що відкриває загальну можливість застосування заходів процесуального примусу, провадження слідчих дій.

У стадії порушення кримінальної справи здійснюється прийом, реєстрація, перевірка та вирішення заяв і повідомлень про злочини.

Завдання: прийом; реєстрація; перевірка; вирішення заяв і повідомлень про злочини.

Значення стадії:

• слугує правовою гарантією захисту громадян і юридичних осіб від невиправданого застосування заходів процесуального примусу;

• надає права правоохоронним органам здійснювати заходи для виявлення злочинів.

Межі стадії:

• початок – поява приводу до порушення справи;

• кінець – прийняття процесуального рішення про порушення справи або про відмову в порушенні справи.

Засоби одержання доказів:

• огляд місця події;

• отримання пояснень від очевидців, посадових осіб та інших громадян;

• витребування предметів і документів від громадян, посадових осіб, і одержання доказів, представлених громадянами;

• проведення ревізії, інвентаризації;

• проведення контрольних перевірок;

• проведення оперативно-розшукових дій та ін.

Види процесуальних рішень:

• постанова про порушення кримінальної справи;

• постанова про відмову в порушенні кримінальної справи;

• направлення заяви або повідомлення про злочин за належністю.

1. Для порушення кримінальної справи необхідні законні приводи (джерела, із яких органи, що порушують кримінальні справи, одержують початкові відомості про злочин) і достатні підстави (фактичні дані, що вказують на наявність ознак злочину).

Привід до порушення кримінальної справи – це передбачене законом джерело одержання правоохоронними органами початкових відомостей про злочин.

Приводи до порушення кримінальної справи – це юридичні факти, що породжують кримінально-процесуальні відносини, які зобов’язують правоохоронні органи розглянути отримані відомості про злочин і прийняти рішення про порушення або про відмову в порушенні кримінальної справи.

Необхідно надати характеристику кожного з названих у законі приводів до порушення справи. Особливу увагу варто приділити безпосередньому виявленню ознак злочину (див. ст. 94 КПК України).

До відповіді на питання про підстави порушення кримінальної справи пропонується для аналізу таке визначення:

Підставою порушення кримінальної справи є наявність достатніх даних, які вказують на те, що протиправне діяння дійсно мало місце, свідчать про наявність у цьому діянні ознак злочину і про відсутність обставин, що виключають провадження в справі.

При розкритті питання необхідно керуватися положеннями закону (ст.95-100 КПК України), а також відомчими нормативними актами, що регламентують порядок прийому, реєстрації, перевірки та вирішення заяв або повідомлень про злочини. Зокрема, при підготовці до відповіді на дане запитання необхідно вивчити: Інструкцію про порядок прийому, обліку, реєстрації і розгляду в органах внутрішніх справ заяв і повідомлень про злочини.

При розгляді питання, в першу чергу, треба визначити характер пізнавальної діяльності в стадії порушення кримінальної справи; правову природу даної діяльності; її зміст й особливості процесуальної форми. Потім треба проаналізувати окремі елементи структури доказування в цій стадії, розкрити предмет і межі доказування; суб'єкти доказування; засоби доказування (докази); форми і методи збирання, дослідження, перевірки, оцінки й використання доказів. Необхідно скласти логічну схему викладення висновків і аргументів.

Стадія порушення кримінальної справи завершується прийняттям одного з трьох підсумкових рішень: про порушення кримінальної справи або про відмову в порушенні кримінальної справи та направлення заяви або повідомлення за належністю.

Під час розгляду даного питання треба включати розкриття вимог, передбачених законом до дотримання процесуальної форми постанов органів дізнання і слідчого в стадії порушення кримінальної справи.

Необхідно знати порядок повідомлення зацікавленим особам про прийняте рішення, роз'яснення їм права оскаржити прийняте рішення, визначення долі вилучених речових доказів і документів при відмові в порушенні кримінальної справи.

При відповіді на питання семінару студенти можуть використовувати схеми, стенди, слайди, наявні в аудиторії і на кафедрі, а також матеріали архівних кримінальних справ.

Практичне завдання : в процесі самопідготовки вивчити 1-2 архівних кримінальних справи і визначити:

• привід до порушення справи;

• доведеність наявності ознак злочину;

• обґрунтованість і законність порушення справи;

• відповідність постанови про порушення справи вимогам закону.

Результати аналізу кримінальної справи студенти використовують при висвітленні питань семінару, а також доповідають викладачу на його вимогу.

Обставини, що виключають провадження в кримінальній справі – дивися ст.6 КПК України.