Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
3 група ек теор.-22-42;Макро-63-83;мікро-105-12...docx
Скачиваний:
7
Добавлен:
06.09.2019
Размер:
1.6 Mб
Скачать

72.Суть економічного зростання: типи, ресурси, темпи. Фактори економічного зростання. "Залишок Солоу". Графічний аналіз економічного зростання.

Економічне зростання — це зміна результатів функціонування економіки І спожитих (використаних) ресурсів. Кінцевою метою економічного зростання є споживання. Економічне зростання становить зміст економічного розвитку, є його складовою частиною.Економічне зростання відбиває кількісні зміни в економіці, а економічний розвиток - якісні зміни. Основні типи економічного зростання екстенсивний та інтенсивний. За темпами економічного зростання розрізняють високі, низькі, нульові, від'ємні. Ресурси економічного зростання.

  • природні;

  • трудові;

  • основний капітал;

  • НТП.

Макроекономічні фактори економічного зростання можна поділити на три групи: фактори попиту, пропозиції та розподілу.

До факторів пропозиції включають фактично ресурси економічного зростання:

  • кількість і якість природних ресурсів;

  • кількість і якість трудових ресурсів;

  • обсяг основного капіталу;

  • нові технології (НТП).

Ці фактори визначають спроможність до економічного зростання. Реальне зростання за суттю виражають два наступних фактори:

Фактор попиту - сукупний попит суспільства, який складається з споживчих витрат населення, інвестиційних витрат підприємств та державних витрат.

Фактор розподілу - рівень розподілу зростаючих обсягів ресурсів між галузями та комплексами економіки з метою отримання максимальної кількості корисної продукції.

Суть економічного зростання розкриває така модель

  1. ізокванти показують комбінації праці і капіталу, які необхідні для виробництва 50 і 100 одиниць продукту;

  • лінія Оу показує лінію економічного зростання, що про­ходить через точки В2 і Ві . Перехід від Ві до В2 означає, що зміна комбінації праці і капіталу КХІЛ на К2Ь2 викликає приріст продукту від 50 до 100 одиниць;

  • відношення ОВ\/ОЬу та ОВ2/ОЬ2 називається продуктивністю праці;

  • відношення ОВ1/ОК] та ОВ2 / ОК2 називається капіталовіддачею або коефіцієнтом капіталу,

  • між темпами зміни праці і капіталу та темпами росту ВНП (у) існує певна пропорційність, а саме:

  1. якщо темпи зміни Ь, К , у є однаковими, то має місце постійна віддача за рахунок масштабів виробництва;

  2. якщо темпи зміни і та К вищі за темпи зростання у, то має місце спадаюча віддача від масштабів виробництва;

  3. якщо темпи зростання Ь та К нижчі за темпи зростання у, то має місце зростаюча віддача від масштабів виробництва.

73. . Моделі економічного зростання.

Виділяють два основні підходи до моделювання процесу зростання – це

неокейнсіанський та неокласичний.

Особливості неокенсіанських моделей:

- враховують лише один фактор приросту національного доходу

- однопродуктивність

-величина капіталомісткості ΔI/Δy є постійною величиною

- виходять з принципу нейтрального НТП

Модель Домара.

Мета моделі- постановка проблеми повної зайнятості у довгостроковому періоді.

Домар запропонував систему із 3-х рівнянь: пропозиції, попиту, рівноважного зростання.

Пропозиції: ΔQf=In* σ

ΔQf-приріст потенційного рівня ВНП, ЧНП, НД; In – обсяг капіталовкладень; σ-середня продуктивність капіталу.

Рівняння рівноваги: In * σ=ΔI*1/α

ΔI-шорічний приріст чистих інвестиції; α-середня схильність до заощадження

Рівняння попиту: Δy= Δ In / α

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]