34. Соціальні аспекти економічних відносин. Рівень та якість життя населення. Система соціального захисту населення. Роль держави у регулюванні розподілу доходів і забезпеченні соціального захисту.

Соціальна політика – це система заходів держави по досягненню соціальної справедливості у розподілі доходів і здійсненню соціального захисту своїх громадян.

Соціальний підхід – передбачає, що суспільство повинно гарантувати кожному своєму членові доходи, які не дозволяють йому опускатись нижче межі бідності.

Ринковий підхід – означає, що держава повинна тільки створювати умови кожному громадянинові для прояву його економічної активності, що й забезпечить його доходи.

Рівень життя залежить від характеру розподілу необхідного і додаткового продукту, від соціальної політики держави, активності профспілок.

Рівень життя залежить від таких показників як прожитковий мінімум, мінімальна заробітна плата, межа бідності та ін.

Прожитковий мінімум – рівень доходів, які роблять можливим придбання набору матеріальних благ і послуг, необхідних для забезпечення життєдіяльності людини за певного рівня соціально-економічного розвитку країни і потреб населення, що склалися. Розраховується на душу населення і розрізняється в залежності від статі та віку. Включає витрати на харчування, найнеобхідніші предмети санітарії та гігієни, комунальні послуги.

Мінімальна заробітна плата – мінімальний рівень оплати праці, який офіційно встановлюється державою, на підприємствах будь-якої власності у вигляді найменшої місячної ставки або погодинної оплати. Мінімальна заробітна плата не завжди співпадає з прожитковим мінімумом і вартістю набору споживчого кошика, що зумовлюється низьким рівнем економічного розвитку або затяжним економічним спадом.

Якість життя характеризує суспільні умови, в яких живе людина, а саме: рівень споживання матеріальних та духовних благ та послуг, розвинутість сфери освіти, культури, медичного обслуговування, рівень оподаткування фізичних осіб, стан навколишнього середовища.

Система соціального захисту – сукупність заходів, що здійснюються в суспільстві для забезпечення нормальних умов матеріального та духовного життя населення.

Формування системи соціального захисту населення здійснюється шляхом встановлення в законодавчому порядку основних соціальних гарантій та нормативного регулювання механізмів їх забезпечення.

Соціальні гарантії – зобов’язання суспільства перед своїми членами щодо нормального рівня задоволення їх основних потреб.

35. Економічні функції держави. Межі державного регулювання.

Серед значної кількості економічних функції держави можна виділити такі, які є основними, а саме:

1. Розробка й затвердження правових основ економіки.

2. Визначення мети й пріоритетів макроекономічного розвитку.

3. Реалізація соціальних цінностей.

4. Регулювання економічної діяльності, спрямоване на вирівнювання сукупного попиту й пропозиції.

5. Захист конкуренції.

6. Перерозподіл доходів, спрямований на усунення надмірних відмінностей у рівні доходів, властивих ринковій системі.

7. Фінансування суспільних благ і послуг.

8. Регулювання зовнішньоекономічних відносин і валютного ринку.

9. Стабілізація економіки, яка забезпечує повну зайнятість і стабільний рівень цін.

Розрізняють мінімально необхідні та максимально допустимі межі регулювання. Нижні межі спричинені неспроможністю ринкового механізму саморегулювання економіки розв'язати багато важливих для наступного розвитку економічної системи проблем, про які йшлося вище. Без державного втручання економічна система, а отже підсистема ринкового саморегулювання, існувати не може. Складнішою є проблема щодо верхніх меж державного регулювання економіки. З одного боку, виникає можливість майже повного витіснення ринкових важелів регулювання і встановлення централізованої системи управління економікою з одного центру, що призводить до виникнення адміністративно-командної або державної економіки