- •Економічна теорія
- •22.Сутність капіталу, його матеріально-речовий зміст та соціально-економічна форма. Промисловий капітал та його кругообіг. (Басок м)
- •23. Основний і оборотний капітал. Час обороту капіталу та його складові частини. Показники ефективності використання основного та обігового капіталу. Рентабельність.
- •24. Амортизація та відтворення основного капіталу. Фізичний та моральний знос основного капіталу.
- •25. Природа і генезис торговельного капіталу. Торговий прибуток. Товарна біржа.
- •30. Земля як економічна категорія і фактор виробництва. Форми власності на землю і форми господарювання у сільському господарстві. Ринок землі. Ціна землі.(Задорожна)
- •32. Доходи, їх види та джерела формування. Сутність та механізм розподілу доходів. Функціональний розподіл доходів. Заробітна плата, її форми та системи. Номінальна та реальна заробітна плата.
- •33. Підприємницький дохід. Доходи від власності та рентні доходи. Сімейні доходи, їх структура та використання. Диференціація доходів населення. Заощадження населення.
- •34. Соціальні аспекти економічних відносин. Рівень та якість життя населення. Система соціального захисту населення. Роль держави у регулюванні розподілу доходів і забезпеченні соціального захисту.
- •35. Економічні функції держави. Межі державного регулювання.
- •36. Форми, методи та інструменти державного регулювання економіки.
- •Бюджетно-податкова політика
- •37.Фінанси в системі економічних відносин. Фінансова система і фінансове регулювання.
- •39.Суть світового господарства, етапи його розвитку. Сучасна організаційно-економічна структура світового господарства. Закономірності розвитку світового господарства
- •40. Форми міжнародних економічних відносин. Економічна інтеграція. Її суть та стадії. Тнк в системі міжнародних економічних зв’язків.
- •41. Міжнародний поділ праці та його основні форми. Міжнародна торгівля. Міжнародний рух капіталу. Міжнародна міграція робочої сили.
- •42.Причини виникнення, сутність і класифікація глобальних проблем. Необхідність і форми міжнародного співробітництва у вирішенні глобальних проблем та розвитку світового господарства.
- •Макроекономіка
- •63. Механізм функціонування грошового ринку.
- •64.Зміст фіскальної політики, цілі та інструменти. Державні витрати як елемент сукупного попиту. Мультиплікатор державних витрат
- •65. Фіскальна політика з урахуванням пропозиції.
- •66. Фіскальна політика і державний бюджет
- •67. Державний борг та його вплив на національну економіку. «Ефект витіснення».
- •68.Грошова пропозиція та способи її вимірювання. Банківська система. Механізм створення грошей.
- •69. Центральний банк та його роль у національній економіці. Емісійна політика. Рівень монетизації. Суть монетарної політики Центрального Банку України
- •71. Циклічність економічного розвитку, суть та причини. Типи економічних циклів. Економічний цикл та його фази. Економічна криза. Теорія “довгих хвиль” в економіці. Нециклічні коливання економіки.
- •72.Суть економічного зростання: типи, ресурси, темпи. Фактори економічного зростання. "Залишок Солоу". Графічний аналіз економічного зростання.
- •73. . Моделі економічного зростання.
- •74. Теорія розвитку. Економічне зростання та економічний розвиток. Проблеми економічного зростання в різних групах країн. Закляте «коло бідності».
- •77. Антиінфляційна політика
- •78. Механізм функціонування ринку праці. Рівновага на ринку праці та її регулювання за неокласичною теорією.
- •79. Безробіття як відхилення від рівноваги
- •80.Зв'язок безробіття та інфляції. Крива Філіпса.
- •82. Механізм зовнішньоекономічної політики, її інструменти
- •83. Міжнародний потік товарів та капіталів. Вплив зовнішньої торгівля на ввп. Модель Мандела-Флемінга для відкритої економіки.
- •Мікроекономіка
- •106. Ринкова ціна та умови прибутковості, беззбитковості, збитковості, повного згортання виробництва.
- •8.2. Реакція конкурентної фірми на зміну ціни
- •107. Монополія та монопольна влада. Індекси ринкової влади. Попит на продукт монополії. Визначення цін та обсягів виробництва при чистій монополії.
- •Пропозиція фірми
- •108.Максимізація прибутку в умовах монополії. Довгострокова монопольна рівновага.
- •109. Принципи ціноутворення в умовах монопольної влади. Цінова дискримінація.(Москальчук)
- •111.Економічні наслідки та соціальна ціна монополізму.
- •112. Короткострокова рівновага в умовах монополістичної конкуренції. Довгострокова рівновага в умовах монополістичної конкуренції.
- •113. Нецінова конкуренція. Поглиблення диференціації продуту. Реклама. Витрати реалізації.
- •114. Характерні ознаки, суть, причини виникнення олігополії. Витрати олігополії в короткостроковому періоді. Встановлення ціни товару і обсягів його випуску фірмою-олігополістом.
- •115. Олігополістичне ціноутворення. Оцінка економічної ефективності олігополії
- •11.2. Моделювання поведінки олігополістів за їх реакцією на ринкові зміни
- •117. Праця як фактор виробництва, її мобільність. Ринкова пропозиція праці на досконало конкурентному ринку.
- •119. Капітал як фактор виробництва. Попит та пропозиція капіталу. Рівновага на ринку капіталу. Ціна капіталу. Поняття вибору у часі. Споживання та інвестиції.(Шляхова)
- •121. . Ринок землі та природних ресурсів.
- •122.Аналіз загальної рівноваги ринків на мікрорівні. Ефект зворотного зв'язку.
- •16.3. Рівновага в економіці обміну
- •125. Зовнішні ефекти. Негативні та позитивні зовнішні ефекти. Їх наслідки. Інструменти усунення негативних наслідків зовнішніх ефектів. Теорема Коуза-Стіглера. Приватні та суспільні блага
- •126. Економічна роль держави у ринковій економіці. Теорія суспільного вибору: способи прийняття рішень та проблеми ефективності.
33. Підприємницький дохід. Доходи від власності та рентні доходи. Сімейні доходи, їх структура та використання. Диференціація доходів населення. Заощадження населення.
Підприємницький дохід.
Величина доходу підприємця, як і власників інших ресурсів, визначається граничним продуктом ресурсу "здатність до підприємництва".
Винагорода, яку отримує підприємець, набирає форми підприємницького доходу, або прибутку, нижньою межею якого є нормальний прибуток. Окрім того, підприємницький дохід може включати і економічний прибуток.
Дохід підприємця є платою за організаційну та управлінську діяльність, новаторство і ризик.
Нормальний прибуток визначається як сума всіх мінімальних потенційних доходів, що є втратами від можливих альтернативних варіантів використання здібностей підприємця, тобто це альтернативні, або неявні, затрати. Отясе, нормальний прибуток є елементом затрат і набуває форми винагороди за використання підприємцем покладених на нього функцій.
Економічний прибуток — чистий прибуток, який залишається після вилучення з виторгу від реалізації всіх затрат, зокрема і нормальний прибуток.
Економічний прибуток — це власність підприємця, але він використовує його не тільки для особистих цілей, а й спрямовує на розвиток виробництва, вирішення певних соціальних проблем тощо.
Доходи від власності та рентні доходи.
Дивіденди — виплати акціонеру компанією у формі готівки (cash) або у формі акцій (schare). Грошовий дивіденд — це платіж із прибутку компанії після сплати нею встановленого податку на прибуток корпорації та процентів за борговими зобов'язаннями. Зазвичай, дивіденд визначається у процентах від номінальної вартості звичайної акції, а останнім часом дедалі частіше в абсолютному обсязі на одну акцію.
Відсотковий дохід — це дохід, який виплачується власникам цінних паперів і банківських депозитів.
Завдяки перерахованим вище видам доходів домогосподар- ства беруть участь у привласненні частини доходу на капітал.
Ринковий механізм визначення винагороди найманого працівника, землевласника і власника капіталу ґрунтується на взаємодії попиту й пропозиції цих факторів.
У зв'язку з тим, що принцип, який лежить в основі формування факторних доходів, ми розглянули в загальному плані, для того щоб зрозуміти механізм розподілу за цим принципом, розглянемо його на прикладі одного ресурсу "праця". Для інших ресурсів цей механізм такий самий і не створює труднощів при застосуванні.
Для цього нам необхідно ретельніше розглянути процес формування попиту і пропозиції на ресурс "праця" та механізм встановлення ринкової ціни праці, а також дослідити вплив інституційних чинників (держави та профспілок) на ринок праці.
Сімейні доходи, їх структура та використання
Сімейний дохід ■— сума доходів свідомо організованої на основі родинних зв'язків та спільності побуту невеликої групи людей, життєдіяльність яких спрямована на реалізацію соціальних, економічних та духовних потреб індивідів, сім'ї.Сімейний дохід — економічна основа відтворення сім'ї.Рівень сімейних доходів не повинен бути нижчим прожиткового мінімуму, який має дві форми прояву: фізіологічний та соціальний.Фізіологічний мінімум враховує витрати на задоволення найнагальніших фізіологічних та фізичних потреб, включаючи витрати на оплату основних послуг (комунальних, транспортних і т. ін.) практично виключаючи придбання одягу, взуття та інших непродовольчих товарів з розрахунку, що на фізіологічний мінімум сім'я живе короткий час, і вона має необхідне житло, одяг, взуття та інші необхідні в побуті речі.Соціальний мінімум, крім фізіологічного, включає також затрати на задоволення мінімальних духовних і соціальних потреб, які суспільство визначає (нормує) як такі, що забезпечують прийнятний для суспільства рівень життя. Напрямки їх використання сімейних доходів:
придбання економічних благ довгострокового користування (квартир, меблів, електропобутової техніки, затрати на освіту , довгострокове страхування життя тощо);
придбання економічних благ поточного споживання (одяг, їжа, оплата комунальних послуг з охорони здоров'я, транспортних та інших послуг);
сплата податків та обов'язкових неподаткових платежів;
придбання цінних паперів, нерухомості та іншого майна з метою збереження цінності заощаджень або ж з метою отримання додаткових доходів на заощаджені кошти;
Заощадження населення — сума грошового доходу, яка не використовується на поточне споживання і призначається для задоволення потреб у майбутньому. Є елементом особистої власності населення і надається банкам у вигляді кредиту, який є джерелом інвестицій. Основним заошадником в економіці є домогосподарства, які заощаджують певний відсоток використовуваного доходу. Заощадження домогосподарств називають особистими заощадженнями.
Диференціація доходів населення — важливий елемент внутрішньої політики держави, і тому вона має контролювати цей процес, щоб забезпечити соціально безпечний рівень у суспільстві. Диференціація доходів визначається розвитком продуктивних сил і виробничих відносин і залежить від економічних, демографічних і соціальних чинників. Диференціацію доходів можна наочно показати через співвідношення рівнів матеріальної забезпеченості 10 % найзаможніших і 10 % найменш забезпечених груп населення (доцільний коефіцієнт). В Україні це співвідношення значно зросло. Так, у 1992 р. воно становило 1 : (7,5-8,0), а вже у 1998 р. — 1 : 13,5. За даними Державної податкової адміністрації України, у 2000 р. офіційно зареєстровано 40 мільйонерів. Наприклад, у Німеччині їх чисельність на початок 2000 р. становила 365 тис. осіб.Основною метою державного розподілу і перерозподілу ринкових доходів є зменшення різкої диференціації доходів населення за рівнем доходів і капіталу. Зміни у доходах в умовах перехідної економіки зумовлені стрімким падінням реальних доходів населення, змінами в їх структурі, зростанням диференціації доходів населення.