108.Максимізація прибутку в умовах монополії. Довгострокова монопольна рівновага.

Дуже суттєвим в поведінці монополіста є той факт, що його рішення щодо обсягу випуску неможливо відділити від кривої попиту. Траєкторія кривої попиту визначає траєкторію кривої граничного виторгу, остання ж в свою чергу визначає обсяг випуску, що максимізує прибуток.

Якщо на оптимальному обсязі випуску () ціна Р перевищує величину середніх сукупних витрат АТС , монополія максимізує економічний прибуток. Сукупний пр­буток монополії можна розрахувати за відомою нам загальною формулою:

ЕР = (Р-АТС) ■ О".

Величина економічного прибутку відповідає площі заштрихованого прямокутника. Точка Е_т на кривій попиту є точкою короткострокової рівноваги максимізуючого прибуток монополіста.

Монополія, як і конкурентна фірма, в пошуках оптимального обсягу випуску дотримується правила граничного випуску МR = МС. Але граничний виторг конкурентної фірми дорівнює ціні, в той час як граничний виторг монополії завжди менший за ціну. Тобто для конкурентної фірми правило набуває вигляду: Р = МR = МС, а для монополії: Р > МR = МС.

У тому, як співвідносяться ціна з граничним виторгом і граничними витратами — докорінна відміна конкурентного і монопольного ринків.

У довгостроковому періоді монополіст, так само, як і конкурентна фірма, виробляє продукцію лише тоді, коли окупає всі сукупні витрати. Монополія обирає найбільш прибуткові масштаби виробництва для свого перспективного розвитку. При цьому вона орієнтується на довгострокові прогнози щодо ринкового попиту на продукцію.

На рис. 14.9 зображені варіанти розвитку фірми з відповідними короткостроковими кривими середніх і граничних витрат, а також нанесені криві довгострокових середніх і граничних витрат LAC і LMC. Короткострокова рівновага монополії може встановлюватись у точках E_m^S і Е_т''. Кращим

2б2

варіантом розвитку буде стан рівноваги E_m'^J, який одночасно є коротко- і довгостроковою рівновагою, оскільки в точці а перетинаються криві грани­чного виторгу і граничних витрат коротко - і довгострокового періоду, тобто: MR = MC₂=LMC

Монополія завжди може вибрати з усіх варіантів розвитку такий, який принесе їй найбільший прибуток. Закономірним є те, що рівноважна ціна

Pj' і в довгостроковому періоді перевищує довгострокові середні і граничні витрати, тобто: Р_т > LMC = min LAC . Конкурентна фірма у довгостроко­вому періоді знаходиться в стані беззбитковості, тому що для неї Р = МС = mіп АС.

Для монополії не властивий парадокс прибутку. Завдяки бар'єрам вхо­дження в галузь монополія і в довгостроковому періоді зберігає економічний прибуток. Не маючи конкурентів, монополіст не змушений працювати за ціною, рівною мінімуму довгострокових середніх витрат, тому обсяг випуску монополіста буде меншим, ніж ефективний масштаб виробництва О_ь.

Як у коротко-, так і у довгостроковому періоді монопольна фірма призначає ціну, вищу за граничні витрати. Рівень перевищення ціною гранич­них витрат залежить від еластичності попиту на продукцію монополіста. Якщо попит нееластичний, це перевищення буде значним. Якщо ж попит еластичний, це перевищення буде значно меншим. У випадку високо еластичного попиту ціна наближатиметься до граничних витрат, тобто ринок буде близьким до конкурентного, де Р = МС і монопольне становище особливих переваг не дає. Перевищення монопольною ціною граничних витрат виробництва є показником монопольної влади, проблему вимірювання якої розглянемо нижче.