4. Зробіть стислу характеристику розвитку землеробства, ремесла та торгівлі в Київській Русі.

В эпоху образования Киевская Русь пашенное земледелие с упряжными почвообрабатывающими орудиями постепенно (на севере несколько позднее) сменило мотыжную обработку почвы. Появилась трехпольная система земледелия. Выращивались пшеница, овес, просо, рожь, ячмень и др. Население занималось также скотоводством, охотой, рыболовством и бортничеством. Деревенское ремесло имело второстепенное значение. Металл получали сыродутным способом. Начинает складываться вотчинное хозяйство. Представители вотчинной администрации имели как экономические, так и политические функции. В вотчинном хозяйстве существовало ремесло. С усложнением вотчинной системы усадебная замкнутость несвободных ремесленников начинает исчезать, возникают связь с рынком и конкуренция с городским ремеслом. Развитие ремесла и торговли обусловило появление в Киевской Руси городов. В городе существовали различные виды ремесел: кузнечно-слесарное, оружейное, обработка цветных металлов (ковка и чеканка, тиснение и штамповка) гончарное, кожевенное, портняжное и др. В крупных городах существовали особые торговые подворья для заезжих торговцев — "гостей". Киевская Русь экспортировала в Западную Европу меха, воск, лен, полотно, изделия. Ввозились дорогие ткани (византийские паволоки, парча, восточные шелка), и в диргемах, пряности, благовония, лекарственные растения, красящие вещества, византийская церковная утварь. Проникновение иностранных купцов в Черное море, конкуренция генуэзцев и венецианцев парализовали торговлю Киевской Руси на юге, и к концу 12 в. она была в основном перенесена на север — в Новгород, Смоленск и Полоцк. Торговый путь в Иран и Арабский халифат проходил по Волге, через Итиль и далее по Каспийскому морю. Путь в Византию и Скандинавию (путь "из варяг в греки"), помимо главного направления (Днепр — Ловать), имел еще ответвление и через Западную Двину. На 3. вели два направления: из Киева в Центральную Европу (Моравия, Чехия, Польша, Южная и из Новгорода и Полоцка через Балтийское море в Скандинавию и Южную Прибалтику.

5. Назвіть причини ускладнення економічного розвитку Англії в 1914-1939рр.

Перша світова війна була дуже тяжкою: мільйони вбитих та покалічених людей, тисячі зруйнованих міст, сіл, підприємств тощо. Країни понесли великі фінансові втрати. Англія втратила 2/3 торгового флоту, заборгувала США 4 млрд. дол. Вдвічі зменшився експорт товарів. Англія втратила третину національного багатства. З'явилися труднощі у таких галузях, як сталеплавильна, текстильна, суднобудівельна. Державний борг зріс у 13 разів. Після першої світової війни в Англії відбувався процес установлення господарства. Англія досягла довоєнного рівня лише до 1929 р., в той час у ряді галузей, а саме: в металургійній, вугледобувній, судно будівельній навіть відчувався спад. Помітне пожвавлення відбувалося в авіаційній, автомобільній, електротехнічній промисловості. Але ці нові галузі становили 10 % усього обсягу індустрії. Технічне відставання деяких галузей спричинило втрату конкурентоспроможності англійських товарів на світовому ринку. Недоліком післявоєнної економіки була її залежність від імпорту сільськогосподарської продукції та промислової сировини. В Англію ввозили понад 60 % потрібних харчових продуктів. Стурбовані У жовтні 1929 року у США стався біржовий крах. Він і поклав початок кризи. В загальному плані це була криза перевиробництва і величезні запаси товарів не могли знайти збуту. Криза охопила кредитно-фінансову сферу, важку промисловість. Наслідки світової кризи були важкими для всіх країн,в тому числі і для Англії.