2.Чим відрізняються економічні погляди фізіократів від меркантилістів?

Школа фізіократизму виникла й розвивалась у період мануфактурного капіталізму у Франції. Оскільки сільське господарство Франції було центром економічних суперечностей, аграрне питання для фізіократів стало найважливішим. Політика меркантилізму, яку проводив Ж. Б. Кольбер, не тільки підривала сільське господарство, а й перешкоджала технічному прогресу та вільній конкуренції у промисловості.. Фізіократи висунули ідею еквівалентності обміну та спростували погляди меркантилістів щодо створення багатства в процесі обміну. Представники фізіократичної школи вважали, що ефективні методи збагачення країни пов'язані з матеріальним виробництвом.

3.Чому присвячена робота Дж.К. Гелбрейта «Нове індустріальне суспільство»?

Після другої світової війни ранній інституціоналізм пішов на спад, але "дещо" іншій формі відродився в творах Джона Кеннета Гелбрейта (1909 р.) В своїх перших працях Гелбрейт розробив концепцію "зрівноважувальної системи", пропагував "суспільство достатку", що дало підставу американському історику економічної думки Селігмену не зараховувати його, "точно кажучи", до табору інституціоналістів". Основна праця Гелбрейта "Нове індустріальне суспільство" (1961) присвячена аналізу і ролі в економіці "техноструктури": суспільного прошарку, що включає вчених, конструкторів, спеціалістів по технологіях, управлінню, фінансам і взагалі усьому, що потрібне для забезпечення нормальної роботи великих корпорацій. В своїй праці "Нове індустріальне суспільство" Гелбрейт представляє ринкову економіку як економічну систему, пов’язану з технічним прогресом. Технічний прогрес і організація визначають економічну форму суспільства. Гелбрейт характеризує ринкову економіку з точки зору рівня техніки, масштабів виробництва і форми організації підприємств. Тому Гелбрейт виділяє великі корпорації та дрібне виробництво.Частину економіки, представлену великими корпораціями, вчений називає "індустріальною системою", яка, в свою чергу, визначає "нове індустріальне суспільство". При цьому Гелбрейт вважав, що дрібне виробництво не відіграє значної ролі в сучасній економіці.

4. Порівняйте досвід промислових переворотів у Німеччині та Франції, зробить висновки.

Промышленные перевороты в данных странах начались позже, чем в других: во Франции в конце 18 ст, в Германии – во 2ой пол 19 ст., причиной отставания был феодальный режим. Первая франц. буржуазная революция 1789г способствовала уничтожению феодальных порядков и во Фр и в Герм. Пром переворот во Фр проходил медленно, в Германии его ускоряло строит-во ж/д, там он прошел в 3 этапа:до 1850г переворот был в текстильной пром-ти, в 50-60е гг произошел значительный пром подъем , а к 70м гг отсталость ликвидировалась.В 50-60 пром преворот закончился и во Фр, усилилась механизация и концентрация про-ва, но все же преобладали мелкие и сред предприятия. В течении столетия во Фр и Герм произошел пром переворот, ликвидировались остатки феодализма, но тем ни менее, Фр осталась аграрно-индустралной, а в Германии сохранилось юнкерство.