Екзаменаційний білет №8

2. Що відрізняє економічні погляди ф. Кене від а. Тюрго?

Засновником фізіократизму став Франсуа Кене (1694—1774), який іаклав підвалини фізіократичної школи та сформулював її теоретичну й політичну програму. Продовжив його дослідження А.Тюрго (1727— 1781). Фізіократична система А. Тюрго — не проста пропаганда поглядів Ф. Кене, а більш глибокий аналіз капіталістичних відносин. Свою економічну доктрину А. Тюрго виклав у праці "Роздуми про створення і розподіл багатств" (1776), яка складається зі 100 тез. Відмовившись від трудової теорії вартості, А. Тюрго заклав основи теорії корисності. Він розрізняв суб'єктивну та об'єктивну цінність товару: перша є оцінкою речі її власником, друга встановлюється на ринку залежно від попиту й пропозиції. Основою вартості товару в А. Тюрго стає споживна вартість, або корисність речі, яка суб'єктивно оцінюється продавцями та покупцями. Ця концепція значно вплинула на подальше формування суб'єктивістської теорії корисності, яка посідає провідне місце в сучасній економічній науці, зокрема мікроекономіці. Досліджуючи категорію прибутку, А. Тюрго визначив три його складові: підприємницький доход, оплату праці, ризику й здібностей підприємця та земельну ренту. Досягненням ученого було розкриття ним сутності генезису найманої праці, появу якої він пояснював відчуженням робітника від засобів виробництва. А. Тюрго підтримав трирівневу класову структуру суспільства, запропоновану Ф. Кене, але виокремив у класах фермерів і промисловців, з одного боку, робітників, з іншого — капіталістів.

3. Які мотиви максимізації прибутку за т.Вебленом?

Особым направлением в истории экономической мысли в начале ХХ столетия стал институционализм. Отец институционализма Торстейн Веблен (1857- 1929). Появлению институционализма послужили нарастающие процессы монополизации производства в конце Х1Х века, монополистическая конкуренция и, как

следствие, усиление дифференциации в обществе, нарастание противоречий между самими капиталистами. Неизбежным становится контроль общества за принятием индивидуальных решений. Такую роль берет на себя государство. Методологическими особенностями институционализма является центральная категория «институт». Экономическая и социальная структура общества, утверждал Веблен, способствует тому, что предприниматели эксплуатируют худшие черты человеческой психологии. Дело в том, что основой экономики стали крупные предприятия. Они проводят определенную рыночную стратегию: поднимают цены, формируют спрос с помощью рекламы, воздействуют на распределение и использование экономических ресурсов в своих интересах. Жажда прибыли толкает предпринимателей на беспринципные поступки. Они стремятся устранить конкуренцию, ограничить выпуск товаров, создать еще более крупные предприятия, отделить владельцев американских компаний (акционеров) от людей, управляющих ими (менеджеров).Отсюда следовал вывод, что потребитель вовсе не является «королем» рынка, требующим и получающим лучшие товары и услуги по самым низким ценам. Веблен доказывал, что потребители, сами того не подозревая, подвергаются различным видам общественного и психологического воздействия, которое заставляет их принимать решения, выгодные крупным предприятиям, монополизировавшим рынок.