Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

У першому розділові слід визначити поняття цивільних процесуальних правовідносин, а також розкрити їх властивості, а саме: цивільні процесуальні правовідносини існують лише у формі правових відносин; виникають і розвиваються на диспозитивній основі внаслідок вольових дій осіб, які звертаються до суду із заявою за захистом свого права чи охоронюваного законом інтересу, або виникають на публічній основі, коли на захист прав та інтересів осіб або державних чи суспільних інтересів у суді відкрито провадження в цивільній справі за заявою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, прокурора, органів державної влади, органів місцевого самоврядування та осіб, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб; виникають в процесі цивільного судочинства лише між двома суб’єктами – судом, який розглядає справу, і будь-яким іншим учасником процесу. Слід звернути увагу на особливості цивільних процесуальних правовідносин, їх ознаки.

Також необхідно визначити і надати загальну характеристику елементів цивільних процесуальних правовідносин, до яких відносяться суб’єкти, об’єкт і зміст правовідносин.

У другому розділові важливо розкрити роль суду як суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин.

Докладної характеристики і аналізу потребує процесуальне становище осіб, які беруть участь у справі, зазначених у запропонованому плані курсової роботи. Слід розкрити поняття юридичної заінтересованості осіб, які беруть участь у справі. Важливо, щоб теоретичні положення роботи були проілюстровані прикладами з юридичної практики.

Третій розділ має бути присвячений аналізу питання щодо процесуального становища, прав та обов’язків інших учасників процесу. До них відносяться особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу (секретар судового засідання, судовий розпорядник) і особи, які сприяють розгляду і вирішенню справи по суті (свідок, експерт, перекладач, спеціаліст, особа, яка надає правову допомогу).

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.

Тема 8. Суд як суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин

Вступ.

1. Суд –державний орган, який здійснює правосуддя.

2. Суд – обов’язковий суб’єкт цивільних процесуальних правовідносин.

3. Склад суду, відводи.

Висновки.

Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

Суд є єдиним органом держави, який здійснює від її імені правосуддя. Як зазначено у ст. 124 Конституції України, правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Захист прав, свобод і законних інтересів усім суб’єктам правовідносин гарантується незалежним і неупередженим судом. Важливо сказати про законодавче закріплення (статті 5-17 Закону “Про судоустрій України”) демократичних засад судочинства, які є відзнакою правової держави. Демократичність цих засад полягає у тому що, закріплені в нормах права вони забезпечують здійснення правосуддя тільки судом, на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, одноособовість і колегіальність розгляду справ, обов’язковість судових рішень, незалежність суддів і підкорення їх лише законові, гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами, державну мову судочинства.

У першому розділові необхідно висвітлювати функціонування судової влади у контексті принципів цивільного процесуального права, закріплених Конституцією України та законодавством про судочинство.

У другому розділові важливо розкрити роль суду як суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин. Для цього слід з’ясувати властивості цивільних процесуальних правовідносин, звернути увагу на їх особливості та ознаки. Слід зазначити, що характерною особливістю діяльності суду як суб’єкта цивільних процесуальних правовідносин є суворо регламентований законом процесуальний порядок її здійснення.

Як державний орган суд наділений владними функціями. Він є обов’язковим суб’єктом усіх цивільних процесуальних правовідносин, має керівну роль у цивільному процесі. Розкриваючи це питання, слід мати на увазі, що суд як учасник правовідносин – поняття родове, загальне. Суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин виступає саме суддя. Отже, правовідносини можуть виникати з одноособових дій судді, який виступає від імені суду при розгляді і вирішенні справ по першій інстанції. Суб’єктом цивільних процесуальних правовідносин виступає також колегіальний суд у певних справах окремого провадження, в апеляційній та касаційній інстанціях, у справах, які підлягають перегляду у зв’язку з винятковими та нововиявленими обставинами.

Захист прав, свобод і законних інтересів усім суб’єктам правовідносин гарантується незалежним і неупередженим судом. Неупередженість суду забезпечується формуванням його складу. Висвітленню цього питання слід присвятити третій розділ роботи, у якому необхідно також з’ясувати, що процесуальними гарантіями, які забезпечують безсторонність і об’єктивність суддів і секретаря судового засідання, є відводи.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.