Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

У першому питанні слід висвітлити інститут заочного рішення як новелу ЦПК 2004 року, який введено з метою розширення судового захисту прав та інтересів фізичних і юридичних осіб в цивільному процесі, а також усунення можливості зловживання суб’єктивними процесуальними правами і встановлення певної відповідальності за їх зловживання. Цей процесуальний інститут застосовується у разі неявки відповідача до суду і має на меті усунення причин, які сприяли затягуванню процесу.

Процесуальний закон передбачає наявність чотирьох умов для заочного розгляду справи: 1) неявка відповідача; 2) належне його повідомлення; 3) відсутність поважних причин неявки; 4) згода позивача. Слід докладно проаналізувати зазначені умови, а також визначити, за яких умов заочний розгляд справи не може відбутися. Слід також висвітлити процесуальні особливості та проблемні питання заочного розгляду справи.

У другому розділі слід визначити структуру і зміст заочного рішення, порядок його ухвалення, проголошення, набрання заочним рішенням законної сили. Необхідно розглянути заяву про перегляд заочного рішення, її форму і зміст, порядок розгляду заяви про перегляд заочного рішення, скасування та оскарження заочного рішення.

У третьому розділі, порівнюючи заочний розгляд і наказне провадження, слід звернути увагу на спільні рисі: постановлення судового рішення за відсутності відповідача (боржника у наказному провадженні) і можливість скасування судового рішення судом, який його постановив, за заявою заінтересованої особи. Проте заочний розгляд справи і видача судового наказу мають значні розбіжності, які слід докладно висвітлити та проаналізувати, як і їх спільні риси.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.

Тема 28. Поняття та особливості наказного провадження. Судовий наказ як особлива форма судового рішення

Вступ.

1. Наказне провадження: поняття та особливості.

2. Процесуальні особливості розгляду справ у порядку наказного провадження.

3. Судовий наказ як форма судового рішення.

Висновки.

Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

У першому розділі слід надати характеристику наказного провадження як виду цивільного судочинства, визначити його відмінності від позовного і окремого проваджень. Необхідно визначити предмет розгляду у справах наказного провадження, осіб, які беруть участь у справі, їх процесуальні права та обов’язки.

Висвітлюючи питання другого розділу, слід розглянути особливості розгляду справи у порядку наказного провадження, форму і зміст заяви про видачу судового наказу, підстави щодо відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, а також порядок розгляду заяв про видачу судового наказу.

Третій розділ слід присвятити висвітленню змісту судового наказу, процесуальних дій з надіслання боржникові копії судового наказу, права боржника подати заяву про скасування судового наказу в разі заперечення проти вимог стягувача. Потребують докладного розгляду питання набрання судовим наказом законної сили, видача судового наказу стягувачеві для пред’явлення до виконання, розгляд заяви боржника про скасування судового наказу, правові наслідки скасування судового наказу.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.