Тема 24. Ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ

Вступ.

1. Судове засідання – процесуальна форма розгляду цивільних справ.

2. Тимчасове припинення провадження у справі як форма ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ.

3. Закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення.

Висновки.

Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

У першому розділі слід охарактеризувати судовий розгляд як як стадію цивільного процесу і судове засідання як процесуальну форму розгляду цивільних справ. Важливо висвітлити роль головуючого в керівництві судовим розглядом. Розгляд справи провадиться шляхом послідовного вчинення судом і учасниками процесу комплексу процесуальних дій, що складають певні частини судового засідання, кожна з яких має свої завдання і відповідний зміст, які слід охарактеризувати. Необхідно також з’ясувати права та обов’язки учасників процесу у справі.

У ході судового розгляду цивільної справи можуть виникати обставини суб’єктивного і об’єктивного характеру, які ускладнюють або унеможливлюють її подальший розгляд, а саме, тимчасове припинення провадження у справі (перерва в судовому засіданні, відкладення розгляду справи, зупинення провадження у справі), закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення (закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду). Зазначені форми відрізняються між собою підставами, строками і наслідками. Отже, доречною буде порівняльна характеристика названих процесуальних дій.

У другому розділі слід висвітлити ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ у процесуальних формах тимчасового припинення провадження у справі. Такі ускладнення настають внаслідок: перерви в судовому засіданні (ч. 3 ст. 159; ч. 2 ст. 191 ЦПК); відкладення розгляду справи (ст. 191 ЦПК); зупинення провадження у справі (ст. 201-203 ЦПК).

У третьому розділі слід висвітлити ускладнення у ході судового розгляду цивільних справ у процесуальних формах закінчення провадження у справі без ухвалення судового рішення. Такі ускладнення настають внаслідок: закриття провадження у справі (ст. 205-206 ЦПК); залишення заяви без розгляду (ст. 207 ЦПК). Важливо проаналізувати процесуальні наслідки закриття провадження у справі і залишення заяви без розгляду.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.

Тема 25. Судові рішення: поняття, види. Вимоги до рішень суду

Вступ.

1. Поняття і види судових рішень.

2. Форма і зміст рішення суду. Вимоги до рішень суду.

3. Ухвали суду, їх класифікація.

Висновки.

Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

У першому розділі слід розкрити поняття судових рішень, які поділяються на рішення суду і ухвали суду. Необхідно охарактеризувати види рішень суду залежно від способу захисту права і правових наслідків, які вони викликають: рішення про присудження, рішення про визнання, конститутивні рішення; основне (завершальне) і додаткове, повне і неповне рішення; імперативні, альтернативні і факультативні рішення; умовні рішення. Розкриваючи дане і наступні питання, слід навести приклади з юридичної практики.

Другий розділ слід присвятити з’ясуванню форми і змісту рішення суду, його структури. Необхідно докладно охарактеризувати вступну, описову, мотивувальну, резолютивну частини рішення суду та їх зміст. Важливо розкрити сутність вимог до рішень суду, а саме: законності; обгрунтованості, ухвалення у передбаченому законом порядку, викладення у письмовій формі, за встановленим змістом; проголошення прилюдно. Також необхідно з’ясувати поняття законної сили рішення суду як такої його властивості, за якої воно набуває ознак загальнообов’язковості, незмінності, виключності, преюдиційності, реалізованості.

У третьому розділі необхідно надати визначення ухвал суду першої інстанції. Характеристику слід робити згідно з прийнятою класифікацією ухвал: за суб’єктною ознакою (одноособові, колегіальні); за формою, якої вони набувають (протокольні, у вигляді окремого процесуального документа); за змістом (підготовчі, з питань, що виникли при розгляді справи; заключні; з приводу ухваленого рішення, окремі ухвали). Доречно назвати і охарактеризувати ухвали суду, що постановляються на різних стадіях цивільного процесу.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.