Методичні поради

У вступі студент розкриває актуальність теми, суть проблеми, що зазначена у темі курсової роботи, мету і завдання дослідження цієї проблеми, методологію дослідження, теоретичне та практичне значення обраної теми.

Перше питання слід присвятити характеристиці виконання судового рішення як стадії цивільного процесу. Необхідно висвітлити види виконання (за загальними правилами, негайне), підстави для застосування негайного виконання, виконавчі документи, зокрема, вимоги до змісту виконавчого документа. Характеризуючи виконавче провадження як стадію цивільного процесу, слід визначити склад учасників, їх права та обов’язки.

У другому питанні відповідно до Закону України “Про виконавче провадження” висвітлюються загальні правила та особливості державного виконання судових рішень: відкриття виконавчого провадження, строки пред’явлення виконавчих документів до виконання, встановлення державним виконавцем строку для добровільного виконання рішення, випадки, коли державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, підстави відкладення провадження виконавчих дій, зупинення і закінчення виконавчого провадження.

Повноваження суду у процесі виконання судового рішення мають бути висвітлені у третьому розділі курсової роботи. При цьому слід керуватися Цивільним процесуальним кодексом України (розділи VІ і VІІ), Законом України “Про виконавче провадження”. Так, у порядку цивільного судочинства розглядаються численні питання, пов’язані з примусовим виконанням судових рішень, зокрема про: роз’яснення рішення суду; поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчого документа до виконання; відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення; розгляд питання про визнання мирової угоди та відмови від примусового виконання рішення; вирішення питання про тимчасове влаштування дитини до дитячого або лікувального закладу; вирішення питання про оголошення розшуку боржника або дитини; вирішення питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння особи; вирішення питання про звернення стягнення на грошові кошти, що знаходяться на рахунках; заміну сторони виконавчого провадження; визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами; розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця; вирішення питання про поворот виконання.

У висновках слід узагальнити основні положення курсової роботи, усі висновки, що були зроблені при вивченні і висвітленні окремих питань. Цим самим буде дано відповідь щодо досягнення мети і розв’язання завдань курсової роботи.

Основна література Нормативно-правові акти

2. Конституція України. Прийнята на V сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року // Відомості ВРУ. – 1996. - № 30. – Ст. 141.

3. Цивільний процесуальний кодекс України № 1618-ІV від 18 березня 2004 р. // ВВР. – 2004. - № 40-41, 42. – Ст. 492.

4. Цивільний кодекс України: Прийнятий 16 січня 2003 р. – К.: Парламентське видавництво, 2003.

5. Сімейний кодекс України № 2947-ІІІ від 10 січня 2002 р. // ВВР. – 2002. - № 21-22. – Ст. 135 (із змінами).

6. Земельний кодекс України. – Х., 2001.

7. Кодекс законів про працю України. Затверджений Законом № 322-VІІІ від 10 грудня 1971 р. // ВВР. – 1971. – додаток до № 50. – Ст. 375 (із змінами).

8. Про судоустрій України. Закон України № 3018-ІІІ від 7 лютого 2002 р. // ВВР. – 2002. – № 27-28. – Ст. 180 (із змінами).

9. Про Конституційний Суд України. Закон України // ВВР. – 1996. - № 49. – Ст. 272.

10. Про міжнародне приватне право. Закон України від 23 червня 2005 р. № 2709-ІV // ВВР. – 2005. - № 32. – Ст. 422.

11. Про статус суддів. Закон України № 2862-ХІІ від 15 грудня 1992 р. // ВВР. – 1993. – № 8. – Ст. 56 (із змінами).

12. Про прокуратуру. Закон України № 1789-ХІІ від 5 грудня 1991 р. // ВВР. – 1991. - № 53. – Ст. 793 (із змінами).

13. Про адвокатуру. Закон України № 2887-ХІІ від 19 грудня 1992 р. // ВВР. – 1993. - № 9. – Ст. 62 (із змінами).

14. Про нотаріат. Закон України № 3425-ХІІ від 2 вересня 1993 р. // ВВР. – 1993. - № 39. – Ст. 383 (із змінами).

15. Про Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Закон України № 776/97-ВР від 23 грудня 1997 р. // ВВР. – 1998. - № 20. – Ст. 99.

16. Про третейські суди. Закон України № 1701-ІV від 11 травня 2004 року // Офіційний вісник України. – 2004. - № 23. – Ст. 1540.

17. Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів. Закон № 3781-ХІІ України від 23 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 11. – Ст. 50 (із змінами).

18. Про органи реєстрації актів громадянського стану. Закон України № 3807-ХІІ від 24 грудня 1993 р. // ВВР. – 1994. - № 14. – Ст. 78 (із змінами).

19. Про громадянство України. Закон України № 2235-ІІІ від 18 січня 2001 р. // ВВР. – 2001. - № 13. – ст. 65 (із змінами).

20. Про об’єднання громадян. Закон України № 2460-ХІІ від 16 червня 1992 р. // ВВР. – 1992. - № 34. – Ст. 504 (із змінами).

21. Про місцеве самоврядування в Україні. Закон України № 280/97-ВР від 21 травня 1997 р. (із змінами).

22. Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності. Закон України № 1045-ХІV від 15 вересня 1999 р. // ВВР. – 1999. - № 45. - Ст. 397 (із змінами).

23. Про органи самоорганізації населення. Закон України № 2625-ІІІ від 11 липня 2001 р. // ВВР. – 2001. - № 48. – Ст. 254.

24. Про державну виконавчу службу. Закон України № 202/98 – ВР від 24 березня 1998 р. (із змінами).

25. Про виконавче провадження. Закон України № 606-ХІУ від 21 квітня 1999 р. // ВВР. - 1999. - № 24. – Ст. 207 (із змінами).

26. Про визнання та виконання в Україні рішень іноземних судів. Закон України № 2860-ІІІ від 29 листопада 2001 р. // ВВР. – 2002. - № 10. – Ст. 76.

27. Про охорону праці. Закон України № 2694-ХІІ від 14 жовтня 1992 р. // ВВР. – 1992. - № 49. – Ст. 668 (із змінами) .

28. Про охорону дитинства. Закон України № 2402-ІІІ від 26 квітня 2001 р. // ВВР України. – 2001. - № 30. – Ст. 42 (із змінами).

29. Про захист прав споживачів. Закон України № 1023-ХІІ від 12 травня 1991 р. // ВВР. – 1991. - № 30. – Ст. 379 (в редакції Закону № 3161-ІV від 01.12.2005).

30. Про судову експертизу. Закон України № 4038-ХІІ від 25 лютого 1994 р.

31. Про державне мито. Декрет Кабінету Міністрів України № 7-93 від 21 січня 1993 (із змінами).

32. Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 // Урядовий кур'єр. – 2006. - № 86 (11 травня).

33. Про визначення розміру витрат, пов’язаних з розшуком відповідачів у цивільних справах. Постанова Кабінету Міністрів № 78 України від 1 лютого 1995 р. // Урядовий кур’єр. – 1995. - № 20.

34. Інструкція про порядок обчислення та справляння державного мита. Затверджена Наказом Головної державної податкової інспекції України № 5 від 22 квітня 1993 р. (із змінами).

35. Інструкція про проведення виконавчих дій. Затверджено наказом Міністерства юстиції України 15 грудня 1999 р. № 74/5 (у редакції від 01.01.2006 р.).

36. Інструкція про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів. Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 р. № 710 (із змінами).

37. Правила опіки та піклування, затверджені наказом Державного комітету України у справах сім’ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 р. № 34/166/131/88 // ОВУ. – 1999. - № 26. – Ст. 115.

38. Порядок ведення обліку дітей, які можуть бути усиновлені, осіб, які бажають усиновити дитину, та здійснення нагляду за дотриманням прав дітей після усиновлення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 серпня 2003 р. № 1377 // ОВУ. – 2003. - № 36. – ст. 14.

39. Про перелік видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 р. № 146.

40. Загальна декларація прав людини. Документ ООН, схвалено 10 грудня 1948 року.

41. Конвенція про права дитини. Схвалено ООН, Резолюція № 44/25, 20 листопада 1989 року. Ратифіковано Україною 27 лютого 1991 р. № 789-ХІІ.

42. Конвенція про правову допомогу та правові відносини в цивільних, сімейних та кримінальних справах. Міжнародна угода від 22 січня 1993 р. Ратифіковано Україною 10 листопада 1994 року № 240/94 ВР.