2.2. Інформаційна база стратегічного планування

Діагностика внутрішнього та зовнішнього середовища підприємни­цької структури проводиться на основі певної інформації, отрима­ної способом сканування середовища (ретроспективні дані) та моніто­рингу середовища (відбір поточної інформації).

Моніторинг середовища здійснюється в межах трьох типів систем інформації.

 Іррегулярні системи застосовуються при дослідженнях особливий ситуацій. Вони шукають аналогів теперішньої ситуації в минулому і використовуються для швидкої реакції на кризу в організації.

 Регулярні (періодичні) системи базуються по щорічному (щоквар­тальному, щомісячному) огляді розвитку господарської ситуації на підприємстві. Результати оглядів використовуються менеджерами при прийнятті поточних господарських рішень та при прогнозуван­ні і плануванні майбутнього.

 Системи неперервного огляду інформації постійно досліджують важливі елементи середовища підприємства. Вони використовують­ся при плануванні і прогнозуванні майбутнього. їх застосування мо­же стримуватися відсутністю коштів для проведення таких діаг­ностичних операцій або непідготовленістю фахівців.

Проведенню сканування або моніторингу середовища повинна передувати робота з визначення значимих для діяльності підприєм­ства елементів внутрішнього і зовнішнього середовища.

Рекомендується в сфері виробництва оцінювати: розміри (обся­ги) виробництва та виробничі потужності;.  типи і віковий склад устаткування;  джерела поставок сировини, матеріалів, енергії, технічних засобів;  тенденції продуктивності праці;  інноваційні можливості; рівень браку.

В сфері маркетингу:  динаміку номенклатури і асортименту про­дукції;  конкурентоспроможність продукції;  розміри і частку рин­ку;  якість маркетингових досліджень;  організацію продажу про­дукції і надання послуг;  динаміку цін на продукцію (послуги);  види та ефективність використовуваної реклами.

В сфері управління персоналом:  механізми залучення і відбору кад­рів;  програми навчання;  аналіз трудових операцій;  рівень нор­мування;  системи винагороди;  рівень кваліфікації персоналу і пер­спективи росту.

В сфері фінансів доцільно детально проаналізувати:  величину, склад і динаміку активів;  валові нагромадження;  дохідність;  джерела грошових надходжень;  показники балансу тощо,

В сфері організаційної структури характеризуються:

$ тип органі­заційної структури;

$ управлінський персонал;

$ відносини між управ­лінцями і робітниками;

$ характер делегування повноважень;

$ ефек­тивність управління.

Аналогічно оцінюється зовнішнє середовище та основні факто­ри його впливу на функціонування підприємства. При цьому найваж­ливіше оцінити вплив факторів соціально–економічного характеру:

• рівень державного регулювання економіки;

• система оподаткуван­ня;

• кредитування;

• грошово-валютна система;

• чисельність і склад населення, його територіальний розподіл, частка активного на­селення, рівень безробіття;

• наявні ресурси за видами та рівень їх ви­користання;

• конкуренти і т. д.

Науково-технічні та технологічні фактори охоплюють оцінку

 науково-технічної політики держави;  рівня техніки і технології; якості та конкурентоспроможності продукції;  екологізації ви­робництва тощо.

В умовах нестабільного соціально-економічного середовища оцінка факторів політичного характеру повинна враховуватись при виробленні стратегії діяльності підприємства. При цьому врахо­вується  політична стабільність у суспільстві;  міжнародне співро­бітництво і партнерство;  характер і тенденції міжнародної фінан­сової допомоги і сприяння.

Джерела інформації про ділове середовище підприємства мають різноманітний характер. Основна частина релевантної інформації міститься в офіційних джерелах: офіційних звітах, первинній управ­лінській документації, доповідних записках, актах, матеріалах нарад, конференцій. Джерелом достовірної інформації в окремих сферах можуть бути працівники підприємства, замовники, постачальники, профспілки. В окремих випадках підприємства можуть залучати до збору інформації позаштатних працівників, використовувати неле­гальні джерела інформації. В умовах високих рівнів тінізації еконо­міки для отримання інформації проводять спеціальні дослідження із залученням експертів.

Огляд факторів зовнішнього середовища здійснюється на основі інформації із засобів масової інформації, статистичних щорічників, професійних нарад, конференцій, галузевої статистики та ін.

Збором інформації займаються планові служби, вище керівництво та служби зв'язків з громадськістю.

Завершальним етапом діагностики організаційного середовища є оцінка інформації. Результати оцінки використовуються як основа для стратегічного аналізу та визначення можливих варіантів стратегії підприємства. В процесі оцінки з'ясовуються негативні та позитив­ні впливи середовища на майбутню діяльність підприємства. Існує декілька розповсюджених методів оцінки впливу середови­ща. Серед них метод М. X. Мескома «5x5», метод SWOT.