Запитання і завдання для самоперевірки
Розкрийте поняття «соціальне партнерство». Яке його значення у розвитку економіки суспільства?
Охарактеризуйте форми, принципи й організацію соціального партнерства.
Які правові засади забезпечують функціонування соціального партнерства в нашій країні?
Назвіть суб’єкти соціального партнерства, охарактеризуйте їх роль у соціально-трудових відносинах.
Перелічіть органи соціального партнерства в Україні. Поясніть їх Розкажіть про основні проблеми розвитку ефективного соціального партнерства в Україні.
Як діють обєднання роботодавців на ринку праці?
Охарактеризуйте роль профспілок у регулюванні соціально-трудових відносин.
Які функції виконує держава в системі соціального партнерства.
Якою є структура колективного договору? Назвіть основні розділи та їх зміст.
Які основні напрями формування ефективної системи соціального партнерства в нашій країні?
Які міжнародні конвенції та рекомендації, ухвалені Міжнародною організацією праці Ви знаєте?
Охарактеризуйте основні проблеми становлення соціального партнерства в нашій крані.
5. Ринок праці та його регулювання
5.1. Поняття ринку праці, його елементи.
5.2. Особливості ринку праці.
5.3. Функції ринку праці.
5.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці.
5.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці.
5.1.Поняття ринку праці, його елементи
Одним з основних понять ринкової економіки є поняття ринку і його різновидів.
Ринок взагалі — це система економічних відносин між продавцями і покупцями товарів та послуг, форма зв’язку між сторонами одними, в процесі якого встановлюється ринкова ціна на об’єкт обміну і відбувається зміна його власника.
Також поняття ринку означає економічний або географічний простір, у якому відбувається процес товарного обігу, обміну товарів на гроші і навпаки.
Ринком називають також механізм що зводить разом продавців і покупців товарів та послуг і регулює відносини між ними.
Відповідно ринок праці — це перед усім система суспільних відносин пов’язаних із купівлею і продажем товару “робоча сила”; це також економічний простір — сфера працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу; це механізм що забезпечує узгодження ціни і умов праці між роботодавцями і найманими працівниками та регулює її попит і пропозицію.
Ринкова економіка формується і розвивається як органічна єдність різних ринків: капіталів, товарів, послуг, робочої сили та ін. У цій системі ринок праці займає особливе положення, оскільки відтворення товару, яким є робоча сила, це відтворення трудових ресурсів і в цілому продуктивних сил суспільства. Ринок праці повинен сприяти найбільш раціональному використанню трудового потенціалу країни, ефективному регулюванню руху незайнятої робочої сили.
За своєю суттю ринок праці подібний до інших ринків, тобто формування і функціонування ринку праці базується на тих самих економічних законах: попиту і пропозиції, конкуренції, вартості та грошового обігу.
Ринок праці формується як органічна ланка ринкової системи і може ефективно функціонувати лише у взаємозв’язку з іншими ринками.
Діяльність ринку праці регулюється законодавчо-правовими нормами.
Ринок праці охоплює усі категорії працездатного населення, яке готове працювати за наймом або в режимі самозайнятості, підприємництва. Він є механізмом розподілу трудових ресурсів за галузями народного господарства. Водночас ринок праці є складною системою що формується в суспільстві з питань купівлі-продажу робочої сили.
Суб’єктами ринку праці, які входять до ринкових відносин, є роботодавці, наймані працівники, різні посередники.
Ринок праці – це система соціально-економічних відносин, форм і методів узгодження і регулювання інтересів між сторонами, що беруть участь на ринку праці, з приводу організації, використання і оплати найманої праці.
Економічна сутність будь-якого ринку розкривається через його економічну структуру. Найважливішими елементами ринку праці є товар, попит, пропозиція, ціна робочої сили.
У сучасній економічній літературі відсутня однозначна відповідь на запитання, що вважати товаром на ринку праці; робочу силу, працю чи послуги праці? Проте більшість авторів схильні до думки, що товаром на ринку праці є індивідуальна робоча сила [ 6 ].
Індивідуальна робоча сила - це сукупність фізичних та духовних якостей людини, які використовуються у процесі виробництва товарів і послуг..
Попит на ринку праці може бути сукупним та індивідуальним.
Сукупний попит на робочу силу – це платоспроможність суспільства щодо задоволення потреби в робочій силі або ринковий попит з боку всіх фірм, підприємств, організацій, представлених на ринку.
Індивідуальний попит на робочу силу – це попит окремого роботодавця (підприємця, фірми).
Попит за своїм економічним змістом характеризує обсяг і структуру загальної потреби на робочу силу, яка забезпечена робочими місцями, фондом оплати праці й життєвими коштами.
Попит на працю є похідним від попиту на товари та послуги, що виробляють працівники. Це відрізняє його від попиту на ринках споживчих товарів.
Попит на ринку праці залежить від:
обсягу і структури виробництва, попиту на продукцію підприємств, організацій;
стану виробництва, зокрема, особливостей технологічного процесу, розміру та ефективності капіталу, який використовується, методів організації виробництва і праці тощо;
рівня продуктивності праці;
якості праці, що визначається рівнем освіти, професійністю, продуктивністю працівника;
ціни робочої сили;
кон’юнктури ринків капіталів, товарів, послуг;
нормативно-правового забезпечення.
Формування попиту на робочу силу на ринку праці здійснюється під впливом таких факторів:
приросту величини трудових ресурсів;
співвідношення зайнятого й незайнятого населення;
використання малоконкурентних груп населення;
особливостей пенсійного законодавства;
стратегії розвитку трудового потенціалу та кадрової політики на кожному підприємстві.
Пропозиція на ринку праці – це контингент працездатного населення, який пропонує свою робочу силу в обмін на життєві цінності. Тобто пропозиція робочої сили характеризує чисельність працездатних людей з урахуванням їх статі, віку, освіти, професії, кваліфікації та ін.
На пропозицію на ринку праці впливає демографічна ситуація, рівень економічної активності населення, характер і зміст праці, інтенсивність вивільнення робочої сили, ефективність функціонування системи підготовки і перепідготовки працівників, система оплати праці.
Формування ринкової пропозиції праці в економіці наведено на рис. 1.1
Рис. 1.1. Формування ринкової пропозиції праці в економіці
Демографічна ситуація визначається демографічними змінами, тобто змінами рівнів народжуваності, смертності, природного приросту, міграційного сальдо. Це основа формування чисельності населення країни.
На формування робочої сили або економічно активного населення впливає рівень його економічної активності населення, тобто фактори, які визначають рішення “працювати – не працювати”.
Людина робить вибір: продавати чи не продавати свою працю? Вирішуючи, яку кількість праці запропонувати, вона вибирає між двома цінностями: своїм дозвіллям і тими споживчими благами, які зможе придбати на заробітну плату. При цьому враховуються такі умови.
В разі підвищення заробітної плати діє “ефект заміни”; працівникові вигідно відмовитися від годин дозвілля і збільшити свій робочий час, якщо ціна його праці забезпечує йому більше переваг у вигляді корисностей тих речей і послуг, які він зможе придбати.
Збільшуючи свій робочий час, працівник на кожну його додаткову одиницю витрачає більше фізичної та розумової енергії, тобто діє “ефект граничних витрат праці”. Це означає, що лише за умови збільшення заробітної плати людина погодиться працювати більше.
Підвищення заробітної плати створює “ефект доходу”. Він проявляється в тому, що, задовольнивши свої першочергові потреби, працівник, який одержує високу платню, починає більше цінувати дозвілля. Щоб спонукати його збільшувати пропозицію своєї праці на ринку, треба підвищити йому заробітну плату. Звичайно, може виникнути ситуація, коли внаслідок “ефекту доходу” працівник скоротить свою пропозицію, надавши перевагу дозвіллю. Проте на ринку праці така ситуація не позначиться, оскільки для нових робітників спрацює “ефект заміни”.
Кількість годин праці, яка пропонується на ринку, залежить від індивідуальної пропозиції праці в годинах (людина може вибрати працю в умовах неповного робочого дня, тижня), гнучкості режимів праці та ін.
На ринкову пропозицію праці впливають якісні параметри робочої сили, і передусім відповідність професійно-кваліфікаційної структури робочої сили структурі робочих місць.
Кон’юнктура на ринку праці – це співвідношення між попитом на робочу силу та її пропозицією. Вона визначає ставки заробітної плати на конкурентні види праці та рівень зайнятості населення.
Залежно від співвідношення попиту та пропозиції розрізняють три типи кон’юнктури ринку праці:
трудодефіцитна – попит перевищує пропозицію. На ринку праці спостерігається нестача пропозиції праці;
трудонадлишкова – пропозиція перевищує попит, існує велика кількість безробітних і відповідно надлишок пропозиції праці;
рівноважна – попит на працю відповідає її пропозиції.
Кон’юнктура ринку праці складається під впливом конкретної економічної та соціально-політичної ситуації, зміни ціни робочої сили (оплати праці), рівня реальних доходів населення. Графічно залежність цих величин зображена на рис.1.2.
На горизонтальній осі позначена кількість праці – Q, а на вертикальній – ціна праці, або заробітна плата – W (від англійського wage – заробітна плата). Крива DD відображає залежність між заробітною платою і величиною попиту на працю з боку покупців. Крива пропозиції SS відображає залежність між заробітною платою та її пропозицією з боку працівників.
Крива попиту на працю DD є спадною. Це пояснюється похідним характером попиту на робочу силу від попиту на товари та послуги, з одного боку, та потребою підприємця у збільшенні найманих працівників – з другого.
Крива пропозиції є висхідною внаслідок “ефекту заміни”, “ефекту граничних витрат праці”, “ефекту доходу”.
Рис. 1.2. Криві попиту і пропозиції на ринку праці
Перетинання кривих DD і SS у точці Е означає встановлення рівноважної ціни праці або заробітної плати (WЕ). Підвищення заробітної плати вище точки рівноваги до W1 означатиме надлишкову пропозицію на ринку праці, або безробіття. Зниження заробітної плати нижче від рівноважної до W2 призведе до нестачі працівників або до дефіциту.
На практиці загальна і структурна рівновага попиту і пропозиції робочої сили є недосяжним, тому модель рівноваги ринку робочої сили виражає ідеальний стан, якого досягнути в реальних умовах, що складаються у кожній країні під впливом економічних, політичних, соціальних, демографічних та інших факторів, неможливо.
Умовами виникнення і ефективного функціонування ринку праці є:
суспільний поділ праці, завдяки якому здійснюється спеціалізація виробництва;
конкуренція та повна самостійність і незалежність покупців й продавців в поєднанні з їх економічною відповідальністю;
збалансованість між робочими місцями, пропозицією робочої сили та грошовою масою зарплати;
єдність ринку праці з іншими ринками.