10.9. Методи встановлення норм

Методи встановлення норм праці залежать насамперед від типу виробництва (масове, серійне, дрібносерійне, індивідуальне) рівня механізації праці робітників, а також від форми організації праці.

У практиці нормування праці застосовуються такі методи нормування: сумарний досвідно-статистичний, аналітичний (аналітично-розрахунковий, аналітично-дослідний) та укрупнений (рис. 10.5).

Досвідно-статистичні (або сумарні) методи передбачають встановлення норми загалом на операцію без розчленування її на складові елементи і проектування раціональної організації праці.

За цим методом норми визначають на основі приватного досвіду нормувальників з урахуванням даних оперативного і статистичного обліку витрат часу або шляхом порівняння складності виконання операції та загального обсягу нормованої праці з аналітичними, раніше виконуваними роботами чи за результатами узагальнення сумарних спостережень за використанням робочого часу на цих операціях, роботах.

Норми, встановлені таким методом, називаються дослідне – статистичними. Їх широко застосовують в одиничному та дрібно середньому виробництві. Вони не є прогресивними тому, що не враховують зростання технічної озброєності, впровадження нової техніки, вдосконалення організації виробництва та праці.

За аналітичними методами проводиться наукове обґрунтування норм праці на підставі аналізу конкретного трудового процесу. Норми часу розмахування на кожний елемент операції.

Сутність аналітичного метода полягає в сукупності та послідовності таких дій:

розкладання виробничого процесу (операції) на складовій частині;

Рис.10.5 Класифікація методів та способів нормування праці

визначення та дослідження факторів (технічних, організаційних, економічних та ін.), що впливають на тривалість кожного з елементів операції;

проектування (на основі дослідження) раціонального складу операцій, оптимального поєднання факторів, що впливають на їхню тривалість;

розрахунок витрат часу на кожний на кожний елемент та операцію в цілому;

розробка організаційно-технічних заходів, щодо забезпечення впровадження запроектованого трудового процесу і встановленої норми.

За методикою одержання вихідних даних та способу нормування праці аналітичні методи поділяються на аналітично – розрахункові і аналітично – дослідні.

За аналітично розрахунковим методом втрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому визначаються на основі нормативних матеріалів (науково обґрунтованих, галузевих чи місцевих нормативі, розроблення оптимальних режимів роботи встановлення, застосування. передових прийомів праці і раціональної організації робочого місця.

Відповідно до ступеня диференціації нормативів технічний розрахунок норм можуть бути:

• за мікро економічними нормативами;

• за диференційованими нормативами

• за укрупненими нормативами

Аналітично–розрахунковий метод за мікроелементними нормативами має велике значення для нормування ручних і деяких машинно – ручних процесів.

За допомогою цього методу виділяють і вивчають найпростіші елементи, так звані мікроелеме6нти, з яких складаються складні і різноманітні за своїм характером трудові операції. Ці мікроелементи визначають норми затрат часу залежно від найважливіших чинників, які впливають на їх структуру. Затрати часу на окремі найпростіші елементи визначають за так званими мікроелементними нормативами.

За аналітично дослідним методом витрати часу на кожен елемент операції і на операцію в цілому встановлюються на основі безпосередніх вимірювань цих витрат шляхом приведення фотографії робочого часу або хронометражу.

На практиці найпоширенішим є аналітично-розрахунковий, оскільки його застосування менш трудомістке, дає можливість розрахувати норми ще до початку трудового процесу і сприяє рівнонапруженості норм.

Розрахунково-аналітичний метод є основним методом для масового, велико серійного і серійного типів виробництва, тобто для тих умов, коли одна операція повторюється багато разів.

В умовах індивідуального дрібносерійного виробництва цей метод економічно не доцільніше і його застосовують тільки для розрахунку норм на дуже складні операції.

Сутність укрупненого методу полягає у визначенні норми на основі попередньо розроблених укрупнених розрахункових величин витрат робочого часу на типові операції, деталі, чи види робіт з типовими умовами їх виконання. Конкретні витрати часу отримують з таблиць, графіків, номограм або розраховують за допомогою емпіричних формул.

Укрупнений метод має два різновиди:

• норми встановлюються за типовими нормами-еталонами, які розраховані на типові умови техніки, технології організації виробництва і праці та зведені у таблиці, графіки, номограми;

• норми розраховуються на окремі операції, деталі та види робіт за емпіричними формулами.

Аналітичним та укрупненим методами нормування визначаються технічно обґрунтовані норми.

Запитання і завдання для самоперевірки

1. Розкрийте поняття «організація праці».

2. Назвіть основні напрямки удосконалення організації праці на підприємствах.

3. Розкрийте сутність розподілу і кооперації праці.

4. Назвіть основні форми розподілу і кооперації праці на підприємствах.

5. Які основні принципи бригадного підряду ?

6. Які вимоги до проектування передових процесів ?

7. Назвіть основні принципи класифікації і планування робочих місць.

8. Які існують системи обслуговування робочих місцьі які їх функції ?

9. Назвіть фактори, що визначають умови праці на виробництві.

10. Назвіть систему показників соціальної і економічної ефективності заходів щодо удосконалення організації праці.

11. Як встановлюються раціональнв режими праці та відпочинку.