- •Національний авіаційний університет л.О. Городецька
- •Навчальний посібник
- •Модуль 1. Соціально – трудові відносини на ринку праці
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Модуль 1. Cоціально-трудові відносини на ринку праці
- •1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «економіка праці і соціально-трудові відносини». Праця як сфера життєдіяльності та провідний чинник виробництва
- •1.1. Об’єкт, предмет та завдання дисципліни «Економіка праці і соціально-трудові відносини»
- •1.3. Зміст, характер і види праці
- •1.4. Еволюція праці як чинника виробництва
- •1.5. Гуманізація праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •2. Трудові ресурси і трудовий потенціал суспільства
- •2.1. Населення як суб'єкт соціально-економічних відносин,
- •2.2. Відтворення населення і ресурсів для праці
- •2.3. Трудові ресурси, їх соціально-економічна характеристика
- •2.4. Трудовий потенціал суспільства
- •2.5. Система управління персоналом
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •3. Соціально-трудові відносини як система
- •3.1. Сутність соціально-трудових відносин, загальна характеристика їх системи
- •3.2.Сторони і суб’єкти соціально-трудових відносин
- •3.3. Предмет соціально трудових відносин на різних рівнях
- •3.4. Принципи і типи соціально-трудових відносин
- •3.5. Формування і розвиток соціально-трудових відносин
- •3.6. Соціальна політика та соціальний захист населення
- •3.7 Якість трудового життя як результат і показник стану соціально-трудових відносин
- •3.8 Регулювання соціально-трудових відносин
- •3.9. Регулювання соціально-трудових відносин методами соціального партнерства
- •3.10. Міжнародний досвід регулювання соціально-трудових відносин.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •4. Соціальне партнерство
- •4.1. Сутність соціального партнерства та його роль у функціонуванні ринкової економіки
- •4.2. Форми і принципи соціального партнерства
- •4.3. Суб’єкти соціального партнерства та їх роль в регулюванні соціально-трудових відносин
- •4.4 Досвід застосування принципів трипартизму в країнах з розвинутою ринковою економікою
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •5. Ринок праці та його регулювання
- •5.1.Поняття ринку праці, його елементи
- •5.2. Особливості ринку праці
- •5.3. Функції ринку праці
- •5.4. Види ринків праці. Сегментація ринків праці
- •5.5. Теоретичні основи аналізу ринку праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •6. Соціально-трудові відносини зайнятості
- •6.1. Соціально-економічна суть та значення зайнятості
- •Види і форми зайнятості
- •6.3. Безробіття як соціально-економічне явище, його види
- •6.4. Соціально-економічна оцінка рівня безробіття
- •6.5. Державне регулювання зайнятості населення
- •6.6. Соціальний захист населення від безробіття
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Ринок праці в економіці країни характеризується кривої Бевериджа такого виду:
- •7. Моніторинг соціально-трудовій сфери як інструмент регулювання й удосконалення соціально-трудових відносин
- •7.1. Сутність і завдання моніторингу соціально-трудової сфери
- •7.2. Джерела інформації про зайнятість і соціально-трудові відносини
- •7.3. Основні напрями моніторингу соціально-трудової сфери
- •Соціально-демографічні та міграційні процес
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •8. Міжнародна організація праці та її вплив на розвиток соціально-трудових відносин
- •8.1. Причини виникнення моп, історія розвитку та основні завдання
- •8.2. Структура Міжнародної організації праці.
- •8.3. Організація діяльності Міжнародної організації праці.
- •8.4. Нормотворча діяльність моп. Міжнародний кодекс праці
- •8.5. Співробітництво моп та України.
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Модуль 2. Продуктивність і ефективність праці
- •Продуктивність і ефективність праці
- •9.1.Сутність продуктивності і продуктивності праці
- •9.2.Методи вимірювання продуктивності праці
- •9.3.Фактори продуктивності праці і їх класифікація
- •9.4.Резерви підвищення продуктивності праці
- •Шляхи реалізації резервів зростання продуктивності праці:
- •9.5. Програми управління продуктивністю праці
- •10. Організація і нормування праці
- •Поняття організації праці. Основні напрямки організації праці
- •10.2. Поділ та кооперація праці на підприємстві
- •10.3. Організація та обслуговування робочих місць
- •10.4. Умови праці та фактори їх формування
- •10.5. Соціально-економічна ефективність заходів з організації праці
- •10.6. Сутність нормування праці та його значення
- •10.7. Робочий час. Режим праці і відпочинку
- •10.8. Норми затрат праці
- •10.9. Методи встановлення норм
- •Сутність аналітичного метода полягає в сукупності та послідовності таких дій:
- •11. Політика доходів і оплата праці
- •Вартість робочої сили та її формування
- •Страхові тарифи для окремих галузей економіки
- •11.2. Доходи населення і джерела їх формування
- •11.3. Диференціація доходів населення
- •Лінія рівномірного розподілу
- •11.4. Поняття і показники рівня життя
- •11.5. Соціально – економічна сутність заробітної плати. Принципи та складові елементи її організації
- •11.6. Тарифна система праці та її елементи
- •11.7. Довідник кваліфікаційних характеристик професій працівників і його застосування
- •Оцінка робіт за розрядами, бали
- •11.8. Тарифні сітки, їх роль в організації заробітної плати
- •11.9. Система доплат і надбавок до тарифних ставок і посадових окладів
- •11.10. Форми і системи заробітної плати
- •Відрядна заробітна плата нараховується у визначеному розмірі за кожну одиницю виконаної роботи чи виробленої продукції, вираженої в натуральних одиницях виміру (штуках, кілограмах, метрах тощо).
- •11.11 Участь працівників у прибутку
- •12. Планування праці
- •12.1. Сутність і значення планування праці. Система трудових показників
- •Планування чисельності працівників
- •Баланс робочого часу одного середньо облікового робітника
- •12.3. Планування продуктивності продуктивності праці
- •12.4. Планування фонду заробітної плати
- •13. Аналіз, звітність, аудит у сфері праці
- •13.1. Задачі економічного аналізу трудових показників
- •13.2. Аналіз виконання плану з чисельності і складу працівників
- •13.3. Аналіз виконання плану підвищення продуктивності праці.
- •13.4. Аналіз виконання плану використання фонду заробітної плати
- •13.5. Аудіт у сфері праці
- •13.6. Звітність з питань праці
- •Запитання і завдання для самоперевірки
- •Приклади кваліфікаційних характеристик професіоналів, фахівців для всіх видів економічної діяльності
- •Економіст з праці
- •Основні терміни і поняття
- •Список літератури
Запитання і завдання для самоперевірки
Які завдання економічного аналізу трудових показників
Назвіть об’єкти дослідження у методиці аналізу трудових показників
Які показники аналізуються при аналізі виконання плану з чисельності і складу працівників?
Охарактеризуйте етапи аналізу виконання плану підвищення продуктивності праці.
Назвіть методи аналізу виконання плану підвищення продуктивності праці.
Розкрийте суть методу аналізу підвищення продуктивності праці за техніко-економічними факторами.
Охарактеризуйте методи аналізу виконання плану використання фонду заробітної плати.
Яка основна меа аудиту в трудовій сфері?
Охарактеризуйте суть,значення, напрями й етапи аудиту в сфері праці.
Назвіть показники ефективності аудиторської перевірки.
Які форми статистичної звітності Ви знаєте?
ДОДАТКИ
Додаток 1
Опис розділів класифікації професій
(витяг з класифікатора професій ДК 003-95)
Вступна частина
Класифікатор професій (КП) використовується в автоматизованих системах керування для вирішення таких завдань:
розрахунків чисельності робітників, обліку складу і розподілу кадрів за професійними угрупованнями різних рівнів класифікації, планування додаткової потреби в кадрах тощо;
систематизації статистичних даних з праці за професійними ознаками;
аналізу та підготовки до публікації статистичних даних, а також розроблення відповідних прогнозів стосовно зайнятості, доходів, охорони праці, освіти, перепідготовки кадрів, що вивільняються, тощо;
підготовки статистичних даних для періодичних оглядів з статистики праці, що розробляються Міжнародною організацією праці (МОП);
вирішення питань контролю і аналізу міжнародної міграції, міжнародного набору та працевлаштування трудящих.
Класифікація ґрунтується на концепціях І5СО-88 про роботу та кваліфікацію.
Робота — певні завдання та обов'язки, що виконані, виконуються чи повинні бути виконані однією особою.
Кваліфікація — здатність виконувати завдання та обов'язки відповідної роботи.
У дипломі спеціаліста (молодшого спеціаліста) чи іншому документі про професійну підготовку кваліфікація визначається через назву професії (інженер-механік, економіст, токар, секретар-стенографістка тощо).
Професія — здатність виконувати подібні роботи, які вимагають від особи певної кваліфікації.
Об'єктами класифікації в КП є професії.
Робота є статистичною одиницею, що класифікується відповідно до кваліфікації, необхідної для її виконання.
Кваліфікація визначається рівнем освіти і спеціалізацією.
У розділах 5, 7 та 8, крім того, використовується також додаткова, порівняно з ІЗСО-88, ознака, а саме — кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються.
Необхідний рівень освіти досягається завдяки реалізації освітніх, освітньо-професійних та освітньо-наукових програм підготовки і має в цілому відповідати колу та складності професійних завдань та обов'язків.
Спеціалізація пов'язана як з необхідною галуззю знань, використовуваними інструментами чи устаткуванням, так і з вироблюваною продукцією чи надаваними послугами і відповідає більш-менш деталізованому колу професійних завдань та обов'язків.
Кваліфікаційний рівень робіт, що виконуються, визначається залежно від вимог до освіти, професійного навчання та практичного досвіду робітників, здатних виконувати відповідні завдання та обов'язки. У розділах 5, 7 та 8 ця ознака використовується для виділення груп професій, пов'язаних з виконанням робіт високої, середньої та низької кваліфікації. Професії, пов'язані з виконанням робіт високої кваліфікації, вимагають від особи кваліфікації на рівні молодшого спеціаліста. До професій, пов'язаних з виконанням робіт низької кваліфікації, належать професії з діапазоном тарифних розрядів, верхня межа якого не перевищує третього розряду. Інші професії у розділах 5, 7 та 8 стосуються професій, пов'язаних з виконанням робіт середньої кваліфікації.
Структурно класифікатор складається з кодів та назв класифікаційних угруповань (розділів, підрозділів, класів, підкласів та груп професій).
1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники
Цей розділ вміщує професії, що пов'язані з:
визначенням та формуванням державної політики, законодавчим моделюванням;
вищим державним управлінням;
— правосуддям та прокурорським наглядом;
— керівництвом об'єднаннями підприємств, підприємствами, установами, організаціями та їхніми підрозділами незалежно від форм власті та видів діяльності. Цей розділ щодо кваліфікації, як ознаки класифікації, є змішаним порівняно з іншими розділами. Розділ охоплює широке коло професій, пов'язаних із здійсненням різноманітних функцій управління та керівництва, які в цілому суттєво різняться своєю складністю і відповідальністю.
2. Професіонали
Цей розділ вміщує професії, що передбачають високий рівень знань Галузях фізичних, математичних, технічних, біологічних, агрономічних, медичних чи гуманітарних наук.
Професійні завдання полягають у збільшенні існуючого фонду (обігу) знань, застосуванні певних концепцій, теорій та методів для ' ін пов’язання певних проблем чи в систематизованому викладенні відповідних дисциплін у повному обсязі.
До цього розділу належать професії, що вимагають від працівника
урахуванням кола та складності певних професійних завдань та зв'язків) кваліфікації за:
дипломом про вищу освіту, що відповідає рівню спеціаліста;
дипломом про вищу освіту з присудженням наукового ступеня
дипломом про присудження вченого ступеня: } •— кандидата наук;
і — доктора наук;
4) атестатом про затвердження вченого звання:
— старшого наукового співробітника;
— доцента;
— професора.
Фахівці
Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання в одній більше галузях природознавчих, технічних чи гуманітарних наук.
Професійні завдання передбачають виконання спеціальних робі пов'язаних із застосуванням положень та використанням методів відповідних наук.
До цього розділу належать професії, яким відповідає кваліфікація їй дипломом чи іншим відповідним документом:
молодшого спеціаліста;
бакалавра;
спеціаліста, що проходить післядипломну підготовку (стажування, інтернатуру, клінічну ординатуру тощо);
спеціаліста (на роботах з керування складними технічними комплексами чи їх обслуговування).
4. Технічні службовці
Цей розділ охоплює професії, що передбачають знання, необхідні для підготовки, збереження чи відновлення інформації та проведенні обчислень.
Професійні завдання, пов'язані з виконанням секретарських обов'язків, роботою на друкарських машинках чи інших конторських машинах, з записами та опрацюванням цифрових даних чи обслуговуванням клієнтів (поштове обслуговування, операції грошового обігу, надання довідок, реєстрація чи передавання інформації тощо).
До цього розділу належать професії, що вимагають повної загальної середньої та професійної освіти чи повної загальної середньої освіти ті професійної підготовки на виробництві.
5. Працівники сфери торгівлі та побутових послуг
До цього розділу належать професії, що передбачають знання, необхідні для надання послуг чи для торгівлі в крамницях та НІ ринках.
Професійні завдання охоплюють забезпечення послугами, пов'язаними з поїздками, побутом, харчуванням, обслуговуванням, охороною, підтриманням правопорядку чи торгівлею тощо.
Більша частина професій, вміщених до цього розділу, вимагає повної загальної середньої та професійної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві. Винятком « професія гримера-пастижера (на роботах високої кваліфікації), що ми Має освітнього рівня молодшого спеціаліста.
6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства
Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання, необхідні для сільськогосподарського виробництва, лісового господарства, риборозення та рибного промислу.
Професійні завдання полягають у вирощуванні врожаю; розведенні ринку або полюванні; добуванні риби чи її розведенні; збереженні та плуатації лісів з орієнтацією, головним чином, на ринок і реалізацію продукції організаціям збуту, торговельним підприємствам чи окремим купцям.
До цього розділу належать професії, що вимагають повної загальної єдності та професійної освіти або повної загальної середньої освіти Професійної підготовки на виробництві.
7.Кваліфіковані робітники з інструментом
Цей розділ вміщує професії, що передбачають знання, необхідні для ордеру способів використання матеріалів та інструментів, визначення робочого процесу, характеристик та призначення кінцевої праці.
До цього розділу належать професії, пов'язані з видобутком корисних копалин, будівництвом чи виробленням різної продукції. Ці професії вимагають повної загальної середньої та професійної іти або повної загальної середньої освіти та професійної підготовки виробництві.
Для деяких професій, пов'язаних з виконанням робіт високої кваліфікації, потрібна кваліфікація молодшого спеціаліста. Більшість професій, що належать до цього розділу, пов'язані з виконанням робіт середньої кваліфікації та потребують професійної освіти професійної підготовки на виробництві.
8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин
Цей розділ охоплює професії, що потребують знань, необхідних для плуатації та нагляду за роботою устаткування чи машин, у тому чивисокоавтоматизованих, а також для їх складання.
Професійні завдання передбачають розроблення корисних копалин чи нагляд за їх видобутком, ведення робочого процесу та виробництво продукції на устаткуванні чи машинах, керування транспортними засобами чи пересувними установками, складання виробів та вузлів.
Для деяких професій, пов'язаних з виконанням робіт високої кваліфікації, потрібна кваліфікація молодшого спеціаліста.
Професії, пов'язані з виконанням робіт середньої кваліфікації, вимагають повної загальної середньої та професійної освіти чи повної загальної середньої освіти та професійної підготовки на виробництві.
Для професій, пов'язаних з виконанням робіт низької кваліфікації, достатньо неповної середньої освіти та мінімальної професійної підготовки на виробництві чи інструктажу.
Додаток 2