Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Репетитор.doc
Скачиваний:
106
Добавлен:
20.03.2015
Размер:
12.43 Mб
Скачать

§ 11. Чергування приголосних

Серед чергувань у системі приголосних найголовнішими є такі:

1. [г]—[з.]—[ж]: нога — нозі — ніжка [к]—[ц.]—[ч]: рука — руці — ручка [х]—[с.]—[ш]: вухо — у вусі — вушко При цьому чергування [г, к, х] із [з., ц., с.] відбувається при відмінюванні іменників перед закінченням -і:

а) у давальному та місцевому відмінках однини І відміни (в основному жіночого роду) послідовно, практично без обмежень, поширюється на власне українські та запозичені слова:

інтрига — інтризі, в інтризі; ватага — ватазі, при ватазі; морока — мороці, у мороці; пасіка — пасіці, на пасіці; ковалиха — ковалисі, при ковалисі; макуха — макусі, у

макусі; Мажуга — Мажузі, при Мажузі; Задирака — Задираці, при

Задираці; Дробаха — Дробасі, при Дробасі (прізвища); Ольга — Ользі, при Ользі; Варка — Варці, при Варці; Домаха — Домасі, при Домасі (імена); Яруга — Ярузі, у Ярузі; Голубенка — Голубенці, у Голубенці; Комишуваха — Комишувасі, у Комишувасі (назви населених пунктів);

б) у місцевому відмінку однини ІІ відміни чоловічого та середнього роду: одяг — в одязі; діалог — у діалозі; барак — у бараці; рік — у році; горіх — на горісі; альманах — в альманасі; око — в оці; вухо — у вусі; Євсуг — у Євсузі; Малий Маяк — у Малому Маяці; Капелюх — у Капелюсі (назви населених пунктів). У цій групі зазначене чергування відбувається непослідовно, оскільки назви істот, у тому числі прізвища, власні імена, частіше фіксуються з паралельними закінченнями -у, -ові, -еві(-єві), хоча: Глух — при Глуху, Глухові і Глусі (прізвище) тощо; загальні назви середнього та чоловічого роду із суфіксами -к-, -ок-, -ик-, -ак-, іншомовні іменники, у тому числі англійського походження на -инг, -інг, назви населених пунктів, що закінчуються на -ик, -ськ, -зьк, -цьк, -ок, -очок, -иськ-о, -енк-о, -к-о, уживаються в місцевому відмінку однини із закінченням -у, уникаючи чергування [к]— [ц.]: у ліжку, у ставку, на горбку, на возику, на держаку, у спарингу, у кастингу, у кікбоксингу, на брифінгу і на брифінзі, у Круглику, у Світловодську, у Градизьку, у Донецьку, у Студенку, у Глибочку, у Городиську, у Вороненку, у Залазьку; у географічних назвах на -ак, -ук переважає закінчення -у, хоча паралельно вживається й -і: у Сагайдаку, у Бурчаку, у Зеленчуку, у Боянчуку; у Янчекраку і в Янчекраці; у Кременчуку і в Кременчуці;

в) як виняток, у називному відмінку множини: друг — друзі.

Чергування [г, к, х] — [ж, ч, ш] відбувається при словозміні:

а) у формі кличного відмінка перед закінченням -е в іменниках чоловічого роду ІІ відміни: друг — друже, ворог — вороже, Олег — Олеже й Олегу, чоловік — чоловіче, козак — козаче, Явтух — Явтуше, Артюх — Артюше; проте іншомовні власні імена на [г, к, х], а також із суфіксами -ик, -к уживаються із закінченням -у в кличному відмінку однини, уникаючи зазначеного чергування: Джеку, Жаку, Людвігу, Фрідріху, Генріху, Ярополку, Кирику, Лазарику, Тодоску, Романку;

б) у формах множини іменників середнього роду ІІ відміни око, вухо: очі, очей, очам, очі, очима, у вічі, очі; уші, ушей, ушам, уші, ушима, в ушах, уші. Фіксується це чергування й при словотворенні: друг — дружба, берег — бережок, облога — обложити, всякий — всячина, вовк — вовчище, Варка — Варчин, комаха — комашка, міх — мішечок, сухий — сушити.

2. Необхідно у зв’язку з поверненням літери ґ (ґе) до української абетки відновити чергування [ґ] — [д.з.] — [д.ж], яке засвідчується в тих же позиціях, що й попереднє: ґирлиґа — ґирлидзі, на ґирлидзі — ґирлиджка; дзиґа — дзидзі, на дзидзі; мамалиґа — мамалидзі, на мамалидзі; хурдиґа — хурдидзі, у хурдидзі; Гааґа — Гаадзі, у Гаадзі; прізвища: Ґриґа — Ґридзі, при Ґридзі; Ломаґа —Ломадзі,при Ломадзі; Василеґа — Василедзі, при Василедзі; назви міст: Вінніпеґ —у Вінніпедзі, Гамбурґ — у Гамбурдзі. Далеко не всі сучасні нормативні словники фіксують зазначене чергування.

3. Перед закінченням -е кличного відмінка однини іменники чоловічого роду із суфіксом -ець мають чергування [ц.] — [ч]: молодець — молодче, отець — отче,хлопець — хлопче. Проте в більшості назв осіб, у тому числі в прізвищах, на ець у кличному відмінку вживається закінчення -ю й чергування приголосних уже не відбувається: американець — американцю, чужинець — чужинцю, мічурінець — мічурінцю, Задніпрянець — Задніпрянцю, Жнець — Жнецю, Швець — Швецю, Чернець — Чернецю, хоч жнець — женче, швець — шевче.

4. Чергування [ц] — [ч] відбувається при словотворенні небагатьох іменників із зменшено-пестливими суфіксами: лице — личко, яйце — яєчко, серце — сердечко, сонце — сонечко, кільце — колечко.

5. Окремо виділяються чергування, характерні переважно для дієслівних форм,що

пов’язані найчастіше з дієвідмінюванням, хоча ці чергування можливі й при словотворенні:

а) [г] — [ж]: могти — можу, лягти — ляжу; [к]—[ч]: текти — течу, пекти — печу — спечений, плакати — плачу; [т]—[ч]: летіти — лечу, платити — плачу — заплачений — заплачено, хотіти — хочу, крутити — кручу — кручений, світити — свічу — свічка — засвічений — засвічено, освіта — освічений; [х] — [ш]: рухати — рушу — зрушений, брехати — брешуть, колихати — колишу, стихати — тиша; [з] — [ж]: мазати — мажу, возити — вожу, сказати — скажуть, витверезити — витвережений, розгалузити — розгалужу — розгалужений — розгалуженість — розгалуження;

[c] — [ш]: писати — пишу, просити — прошу — запрошений — запрошено, носити — ношу — ношений; [д] — [д.ж]: водити — воджу, кадити — каджу, лагодити — лагоджу, садити — саджу — посаджений — посаджено, ходити — ходжу — сходження (в інших частинах мови [д] чергується із [ж]: правда — справжній, погода — погожий, переходити — перехожий, огородити — огорожа, смуга — посмужений, пилюга — запилюжений; увага: чужий — відчуження); [зд] — [жд.ж]: їздити — їжджу — необ’їжджений; [ст] — [шч] (буква щ (ща)): мастити — мащу — змащений, оснастити — оснащу, хрестити — хрещу — хрещений, чистити — чищу — вичищений;

б) [б] — [бл.], [бл]: голубити — голублю — голублячи, вабити — ваблю — ваблячи — зваблений — зваблено, оздобити — оздоблю — оздоблюючи — оздоблений — оздоблено, губити — гублю — гублячи — загублений — загублено; [п] — [пл.], [пл]: укріпити — укріплю — укріплюючи — укріплений — укріплено, захопити — захоплю — захоплюючи — захоплений — захоплено, закупити — закуплю — закуплений

— закуплено;

[в] — [вл.], [вл]: відправити — відправлю — відправляючи — відправлений — відправлено, умовити — умовлю — умовляючи — умовлений — умовлено, прославити — прославлю — прославляючи — прославлений — прославлено;

[м] — [мл.], [мл]: усвідомити — усвідомлю — усвідомлюючи — усвідомлений — усвідомлено, надломити — надломлю — надломлюючи — надломлений — надломлено, присоромити — присоромлю — присоромлюючи — присоромлений — присоромлено;

[ф] — [фл.], [фл]: розграфити — розграфлю — розграфлюючи — розграфлений — розграфлено.

Вправа 24

Подані слова змініть чи доберіть однокореневі так, щоб продемонструвати можливі чергування приголосних, поясніть їх за допомогою правил. Окремо з’ясуйте випадки, коли чергування приголосних не відбуваються.

І. Блюдце, кольчуга, браунінг, вухо, шопінг, туга, бідолаха, кравець, бідолага, доброзичливець, смокінг, ліга, чоловік, універмаг, черемха, шибка, пух, швець, полеміка, фрамуга, реп’ях, око, обсяг, ґанок, поверх, байрак, армреслінг, старець, друг, утіха, дяк, лелека, нудьга, макуха, консалтинг, жнець, онука, онук, сміх, уродженець, панчоха, рівновага, кожух, брифінг, лінгвістика, місяць, капелюх, низка.

ІІ. Населені пункти: Ільник, Олесько, Кременчук, Новоархангельськ, Новгородка, Стебник, Великий Лог, Замчисько; річки: Бобрик, Буг, Синюха, Кам’янка, Гнилий Ташлик, Деренюха, Журавлинка, Макариха, Троянка; прізвища: Романюк, Лепеха, Винник, Калинчук, Тодосько, Вихованець, Швець, Чернець; власні імена: Одарка, Інга, Святополк, Солоха, Ганька, Олег, Тодоська, Олеська, Мелашка, Явдоха, Параска, Ониська, Генріх, Ісаак, Каленик, Кирик, Марк.

Вправа 25

Доберіть і запишіть однокореневі слова чи інші форми слів, у яких можливі чергування приголосних, поясніть їх.

Уособити, схрестити, оформити, заморозити, ростити, відокремити, губити, вирядити, обеззаразити, окропити, привносити, переколошматити, плавити, зіставити, наладити, пропустити, знекровити, підживити, хотіти, омолодити, випрямити, розтрусити, занапастити, ознайомити, постригти, розщепити, прографити, підсолодити, засудити, загрузити, косити, берегти, виїздити, остудити, сікти, послабити, погасити, плакати.

— Тарасику! А де твій шкільний щоденник?

— Та його Миколка взяв. Батьків лякати буде.