§ 39. Написання часток

Частка — службова

частина

мови, що

надає

реченням, словосполученням

або

окремим

словамдодаткових

змістових, емоційно-експресивнихімодальнихвідтінківабобереучастьутворенніморфологічних

форм

і

нових

слів.

Замісцемуреченнічасткибуваютьпрепозитивними(уживаютьсяпередсловом,

доякоговідносяться: давай, ну, хай, не, ні, що

за), постпозитивними(

стоятьпісляслова, якогостосуються: ж, же, но, бо), деякі

частки

можуть

переміщуватися

в

реченні, тобто

стояти

в

будь-якій

позиції

(хіба, тільки, ось, лише, уже, ще).

За

будовою

розрізняють

прості

(ж, б, не, ні, бо, нібито, однак,

справді, нехай, просто, собі, буває, лише) таскладенічастки(далеко

не,

а

то, навряд

чи, на

що (вже), от

би, ледве

чи

не, як

не, хай

би, хоч

би).

За

особливостями

функціонування

частки

поділяються

на

фразові,

словотворчі

та

формотворчі.

Фразові

поділяються

на

кілька

груп:

І. Частки, що

виражають

різні

змістові

відтінки

значення

слів, сло

восполучень

або

речень:

1.

Вказівні: ось, он, онде, ген, це, оце, то, от, ото.

2.

Означальні: саме, якраз, справді, точно, власне, рівно.

3.

Видільні: навіть, тільки, лише, лиш, лишень, хоч

би, хоч,

хоча

б, аж, же (ж), таки, уже (вже), собі, бодай, все

ж.

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

ІІ.

Частки, що

виражають

модальні

та

модально-вольові

відтінки

значень:

1.

Власне-модальні: мовляв, мабуть, ніби, навряд, навряд

чи,

ледве

чи, ба, ой, ну

й.

2.

Стверджувальні: так, еге, еге

ж, атож, аякже, авжеж.

3.

Заперечні: не, ні, ані.

4.

Питальні: чи, хіба, невже.

ІІІ.

Емоційно-експресивні

та

експресивно-підсилювальні

частки:

1.

Оклично-підсилювальні, або

емоційно-експресивні

(відтіняють

емоцію

висловлювання): як, який, що

за, що

то

за.

2.

Експресивно-підсилювальні: просто, адже, адже

ж, от

уже, куди

там, де

там.

Словотворчі: будь-, -небудь, казна-, хтозна-, -завгодно, -сь, аби-,

де-, не-, ні-, -би, -б, -же, -ж.

Формотворчі:

1.

Частки

би, б, за

допомогою

яких

утворюються

форми

умовного

способу

дієслів: вітав

би, вітала

б, вітало

б, вітали

б.

2.

Частки

хай, нехай, за

допомогою

яких

утворюється

описова

форма

наказового

способу: хай

вітає, нехай

вітають.

3.

Частки

-ся, -сь, за

допомогою

яких

утворюються

зворотні

форми

дієслів: вітайся, вітаються, віталась.

4.

Частки

був, була, було, за

допомогою

яких

утворюються

форми

давноминулого

часу: вітав

був, вітала

була, вітало

було.

Правопис часток

1.

Разом

пишуться

частки

аби-, ані-, де-, чи-, що-, як-, чим-, -сь

у

складі

будь-якої

частини

мови (крім

сполучників

прислівникового

типу): абищо, абияк, аніскільки, анічогісінько, декотрий, деколи,

дещиця, чимало, чималенький, щодуху, щодо, якраз, якщо, чимдуж,

чимскоріше, хтось, десь.

Але

ці

частки

пишуться

окремо:

а)

якщо

між

часткою

та

словом

є

інше

слово: абищо — аби

від

чого, декотрий — де

в

котрого, аніскільки — ані

в

скількох,

щодня — що

другого

дня, щодо — що

ж

до;

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

б)

якщо

частка

що

стоїть

після

слова, до

якого

відноситься:

тільки

що, ледве

що, поки

що, дарма

що, хіба

що, тому

що.

2.

Частки

б, би, же, ж

пишуться

окремо: коли

б, ніс

би, який

же,

адже

ж, але

в

складі

деяких

сполучників

пишуться

разом: адже,

отже, аякже, таж, тож, теж, щоб, якби, мовби, начеб.

3.

Частки

ось

та

он

пишуться

разом

лише

в

словах

осьде

й

онде, але

залежно

від

значення, вимови

їхможнаписатиокремо: ось

де, он

де.

4. Через

дефіс

пишуться

частки

-бо, -но, підсилювально-видільні

-то, -от, -таки, словотворчі

будь-, -небудь, казна-, хтозна-, невідь-

і

под.: іди-бо, вийди-но, якось-то, як-от, пізнав-таки, будьколи,

де-небудь, казна-який, хтозна-чий, невідь-як.

Але

ці

частки

пишуться

окремо:

а) якщо

між

часткою

та

словом

є

інше

слово: іди

ж

бо, пізнав

мене

таки, казна

з

яким, хтозна

до

чийого;

б) якщо

частка

таки

вживається

перед

словом, до

якого

відноситься:

таки

наважився, таки

мій, таки

все;

в) частка

от

у

значенні

ось

пишеться

окремо: от

моя

квартира.

5.

Частка

то

пишеться

залежно

від

значення:

а) якщо

вказівна, то

окремо: що

то

за

краса;

б) коли

підсилювальна, то

через

дефіс: отака-то, якийсь-то,

тим-то, стільки-то;

в)

у

складі

порівняльних

та

деяких

інших

сполучників (словотворча)

пишеться

разом: неначебто, начебто, нібито, буцімто,

тобто, цебто.

Вправа 124

Перепишіть, розкриваючи

дужки, поясніть

написання

часток.

І.

1. Ая (таки) мережать

буду

тихенько

білії

листи (Т. Шевченко).

2. Добре (таки), що

ми

поїхали

сюди

зорювати (О. Гончар). 3. Святковість

порушував

хіба (що) похмурий

вигляд

напівзогнилих

хатинок

(М. Олійник). 4. Треба

знати, (де) що

сказати (Народна

творчість).

5. Вогонь

один. Але

чому (сь) (то) горить

по-різному

завжди (В. Тимченко).

6. (Ні) хто (бо), хто (не) навидить, себе (не) утримає, і (не)

збереже, і (не) знайде (П. Могила). 7. А

ти (б), Метелику, (не) дуже

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

(то) гордився, Бо

ти (не) давно

сам

з

гусениці

вродився (Л. Боровиковський).

8. Без

ворогів

можна

в

світі

Як (небудь) прожити (Т. Шевченко).

9. На

клумбах

горіли

маки, а

ранні

левкої

тільки (що) розпустились

(М. Коцюбинський). 10. Дайте (бо), дайте

зітхнути

Вільно, щасливо

— хоть

раз, Серцем

від

мук

оддихнути, Збутись

щоденних

образ!

(П. Грабовський).

ІІ. 1. Довкола

села

мало

лісів, ото

хіба (що) над

річкою, ото

хіба (що)

чагаристі

яруги, тому (то) й

звіра

красного

загледиш

вряди-годи, коли

забреде

випадково, як

отой

зголоднілий

лось, що

знічев’я

опинився

(не) (де) (небудь), а

в

хліві

Демида

Неїжборща (Є. Гуцало). 2. Яко (сь)

(то) мати

нишком

од

батька

продала

мішок

борошна (Грицько

Григоренко).

3. Тільки (от) у

мене

і

тепер, і

раніше

таке

відчуття, наче

все (таки) живу

на

чорновик, який

згодом

можна

буде

переписати, пережити

по-новому, так, як

захочу. — Ти (ж) (бо) знаєш, так (не) буває

(Є. Гуцало). 4. Надходить

літо, чуєш (бо)? (П. Тичина). 5. Уявлялося,

як (що) дня, (що) року

рулетка

чи

рейсфедер (не) виходять

з

рук (І. Ле).

6. Так (то) усякий, як

пізна

нужду, так (по) (не) волі

добрим

стане…

(Г. Квітка-Основ’яненко). 7. До

самої

хати

підходить (чи) малий

сад

(М. Стельмах). 8. З

отця

Василя

зірвало

вихором

його

скуфійку

і

понесло

геть

униз

по

Дністровській

долині, у

хорунжого

мало-мало (не) вирвало

з

рук

хоругви

і

тільки (но) держално

уломило (М. Старицький).

9. І

хоч

в’яжіть, хоч

плітку

або

клітку, хоч (бозна) хто

розкаже (бозна)

де, як (що) він

лицар — жінка

кине

квітку, на

все

життя

очима

проведе

(Л. Костенко). 10. Думки

бадьорі

Роєм

налинуть (хто) (зна) (відкіля),

Запрагнуть

праці

руки, і

здаля

Поллється

шелест

віт

на

осокорі…

(М. Рильський).

Вправа 125

Запишіть

слова

разом, окремо

або

через

дефіс, поясніть

орфограми.

Чим (би) (то), (ані) як, (що) правда, (що) (ж) до, все (таки), (де)

(в) котрого, хіба (що), (не) наче (б) (то), скільки (ж) (то), печи (ж), так

(таки), ав (же) (ж), тільки (що), (таки) мітингував, мітингував (таки),

веди (но), (то) де (ж), заплети (бо), тому (ж) (то), (від) (бозна) кого, (а)

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

як (же), навряд (чи), (чи) малий, (що) (три) години, (у) (де) (якому), (як)

найвіддаленіший.

Вправа 126

Складіть

речення

з

поданими

словами

та

сполученнями

слів, поясніть

правопис, визначте

частини

мови.

Щороку — щороку, онде — онде, бодай — бодай, атож — атож,

аніскільки — аніскільки, нібито — нібито, абиде — абиде, аякже — а

як

же, чимало — чи

мало, отже — от

же, так-от — так

от.

— Якби-то

екзамени

та

складати

на

місяці!

— А

чому?

— Таж

там

усі

предмети

в

шість

разів

легші.