§ 29. Відмінювання числівників

Числівник — самостійна

частина

мови, що

вказує

на

кількість

предметівабоїхпорядокприлічбійвідповідаєнапитання: скільки?

к

о

т

р

и.

й?

За

значенням

числівники

поділяються

на

кількісні

й

порядко.

ві.

Кількісні

числівники

називають

кількість

предметів

і

відповідають

на

питання

с

к

і

л

ь

к

и? Вони

поділяються

на:

а) власне-кількісні

(називають

кількість

окремих

предметів):

одина..

дцять, чотирнадцять, тисяча

шістсот

сорок

вісім, сто

двадцять,

трильйон, квадрильйон, два, тридцять

сім, двісті

дев’ять;

б)

дробові

(називають

кількість

частин

предмета): півтора, півтори,

півтораста

(останній

за

значенням

зараховується

до

дробових),

дві

десятих, сім

дванадцятих, п’ять

цілих

вісімнадцять

сотих;

в)

збірні

(називають

кількість

сукупних

предметів): двоє, обидва,

троє, четверо, дванадцятеро, десятеро, восьмеро, вісімнадцятеро;

г)

неозначено-кількісні

(указують

на

приблизну

кількість): багато,

мало, чимало, кілька, декілька, кільканадцять, кількадесят, стонадцять,

кількасот, стонадцятеро, кільканадцятеро.

Порядко.

ві

числівники

вказують

на

порядок

предметів

при

лічбі

й

відповідають

на

питання

к

о

т

р

и.

й? За

своєю

формою

вони

близькі

до

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

прикметників: триста

дев’ятнадцятий, сьомий, перший, третій, восьмисоттисячний,

стотридцятисемимільйонний, сотий, сорок

четвертий.

За

будовою

числівники

поділяються

на

прості, складні

та

складені.

Прості

у

своєму

складі

мають

лише

один

корінь: один — десять,

сто, сорок, тисяча, нуль, мільйон, мільярд, обоє, двоє, троє, четверо,

п’ятеро, шестеро, семеро, восьмеро, дев’ятеро, десятеро, двійко, трійко

йпод., неозначено-кількіснічислівники: кілька, декілька, багато, небагато,

мало, чимало, немало.

Числівники, що

записуються

одним

словом, але

мають

два

корені

чи

більше, називаються

складними: одинадцять — дев’ятнадцять,

двадцять, тридцять, п’ятдесят — дев’яносто, двісті — дев’ятсот,

півтораста, кількадесят, кількадесятеро, кількасот, кільканадцять,

стонадцять, обидва, обидві, одинадцятеро — дев’ятнадцятеро, двадцятеро,

тридцятеро, двохсоттисячний, десятимільйонний, трьохсотмільярдний,

а

також

півтора, півтори, півтораста.

Примітка. Деякі

вчені

компоненти -надцять

і -дцять, що

входять

до

складу

назв

другого

десятка, десятків (двадцять, тридцять) і

неозначено-

кількісних

числівників (кільканадцять, стонадцять), у

сучасній

українській

мові

визначають

як

суфікси

й

відносять

зазначені

числівники

до

розряду

простих. У

шкільній

практиці

всі

числівники

за

будовоюподіляютьсянапростітаскладені. Допростихзараховуютьті,

що

записуються

одним

словом.

Складенічислівникиутворюютьсякількомаокремимисловами (два

ібільше): дев’ятсот

тридцять

чотири, чотириста

дев’яносто

вісім, тисяча

вісімсот

сорок

сьомий, мільйон

п’ятсот

чотирнадцять

тисяч

сімсот

двадцять

три; дробовічислівники: одна

сьома, п’ять

шістнадцятих,

вісім

цілих

п’ятнадцять

сорок

третіх, сімнадцять

цілих

дві

десяті.

Відмінювання числівників

Заслуговуєнаувагупитанняпрокількістьвідмінківучислівниках.

Хочупозиціїкличноговідмінкачислівникивживаютьсяпорівнянорідше,

ніж

інші

частини

мови, проте

це

не

дає

підстав

для

заперечення

семичленної

відмінкової

системи, зокрема

наявності

кличного

відмінка.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

Пор. використання

кличного

відмінка

в

іменниках, прикметниках,

числівниках

та

прикметникових

займенниках: — Дядечку, пане

Маляре! Ваша

ікона

плаче… (Р. Скиба). Ріко

висока, будь

мені

зелена

(Р. Скиба). Дві

берези, не

шуміть

за

вікном. Десятеро

малюків, сідайте

мерщій

на

карусель. Не «вмирай», мій

друже, бо

поети — рідкісні

птахи

на

цій

землі… (В. Могилюк).

І. Кількісні числівники

1.

Числівник

один

відмінюється

за

родами, числами

та

відмінками,

як

займенник

той

(подібно

до

відмінювання

прикметників).

ВідОднина

Множина

мінки

чоловічий

рід

середній

рід

жіночий

рід

Н. оди.н

одне., одно.

одна.

одні.

Р. одного.

одного.

одніє.ї/-о.ї

одни.х

Д. одному.

одному.

одні.й

одни.м

З. як

у

Н. чи

Р. в. одне., одно.

одну.

як

у

Н. чи

Р. в.

О. одни.м

одни.м

одніє.ю/-о.ю

одни.ми

М. на

одно.му/-і.м

на

одно.му/-і.м

на

одні.й

на

одни.х

Кл. як

у

Н. в. як

у

Н. в.

Примітка. У

висловах

оди......

н

до

одного, один

одного, один

одному

оди.......

н

одним, один

по

одному, усі

до

одного, ні

одного, ні

одному

й

под.

наголос

у

словах

о...

дного, одному, одній

іт. д. — на

першому

складі.

2.

Числівники

два, три, чотири, кілька, багато

та

всі

збірні

відмінюються

за

зразком

числівника

два, який

частково

змінюється

за

родами: для

чоловічого

й

середнього

роду

існує

спільна

форма

й

окрема — для

жіночого

роду. Збірні

числівники

п’ятеро

й

далі

в

непрямих

відмінках

мають

тільки

вторинні

дублетні

форми

однокореневих

власне-кількісних

числівників, проте

в

О. в. засвідчуються

дублетні

форми. У

збірних

числівниках

у

непрямих

відмінках

суфікс

-ер(о) відпадає.

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Числівникичотири,четверо,багато

вО. в. маютьзакінчення-ма.

Числівник

обидва,обидві,обоє

в

непрямих

відмінках

має

форми

обох,

обом,обома.

Відмінки

Власне-кількісні

Неозначено-

кількісні

Збірні

Н. два,дві

три

чоти.ри

кі.лька

п’я.теро

Р. двох

трьох

чотирьо.х

кілько.х

п’ятьо.х

Д. двом

трьом

чотирьо.м

кілько.м

п’ятьо.м

З. =Н.чи

Р.=Н.чи

Р.=Н.чи

Р. =Н.чи

Р. п’ятьо.х

О. двома.

трьома.

чотирма.

кількома.

п’ятьма.,

п’ятьома.

М. на

двох

на

трьох

…чотирьо.х

…кілько.х

…п’ятьо.х

Кл. як

у

Н.в. як

у

Н.в.

3.

Числівники

від

п’яти

до

вісімдесяти

(крім

сорока), кільканадцять,

кількадесят

відмінюються

як

п’ять,причому

в

кожному

непрямому

відмінку — дві

дублетні

форми.

Увага! У

числівниках

на

-десят

п’ятдесят — вісімдесят

відмінюється

тільки

друга

частина

(на

відміну, наприклад, від

російської

мови, у

якій

такі

числівники

змінюються

в

обох

частинах): п’ятдесятьома,

шістдесятьох, сімдесятьом, вісімдесятьма

тощо.

Н. п’ять

сім

ві.сім

шістдеся.т

Р. п’яти.,п’ятьо.х

семи.,сімо.х

восьми.,вісьмо.х

шістдесяти.,

шістдесятьо.х

Д. п’яти.,п’ятьо.мсеми.,сімо.м

восьми.,

вісьмо.м

шістдесяти.,

шістдесятьо.м

З. п’ять /п’ятьо.х

сім /сімо.х

ві.сім /вісьмо.х

шістдеся.т,

шістдесятьо.х

О. п’ятьма.,

п’ятьома.

сьома.,сімома.

вісьма.,

вісьмома.

шістдесятьма.,

шістдесятьома.

М. на

п’яти.,

на

п’ятьо.х

на

семи.,

на

сімо.х

на

восьми.,

на

вісьмо.х

…шістдесяти.,

шістдесятьо.х

Кл. як

у

Н.в. як

у

Н.в.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

4.

Числівники

сорок, дев’яносто, сто

в

усіх

відмінках, крім

Н. та

З.,

мають

закінчення -а: сорока, дев’яноста, ста.

5.

У

складних

числівниках — назвах

сотень — від

двохсот

до

дев’ятисот,

а

також

кількасот

змінюються

обидві

частини: перша

як

числівник

два

або

п’ять

(причому

в

числівниках

із

першим

компонентом

від

п’яти

до

дев’яти

вО. в. вживаються

дублетні

форми),

друга — як

іменник

місто

в

множині. Обидві

частини

складних

числівників

на

позначення

сотень

пишуться

разом.

Примітка. У

числівниках

двісті — чотириста

вЗ. в. вживається

форма, однакова

з

Н. в., якщо

сполучається

числівник

із

назвами

неістот

(бачу

триста

гривень), і

форма, тотожна

словоформі

Р. в., якщо

числівник

уживається

з

назвами

істот (бачу

трьохсот

ліцеїстів). У

числівниках

п’ятсот — дев’ятсот

уЗ. в. функціонує

форма, тотожна

формі

Н. в.

Н. три.ста

вісімсо.т

Р. трьохсо.т

восьмисо.т

Д. трьомста.м

восьмиста.м

З. Н. або

Р. в. вісімсо.т

О. трьомаста.ми

вісьмаста.ми, вісьмомаста.ми

М. на

трьохста.х

на

восьмиста.х

Кл. як

у

Н. в. як

у

Н. в.

6.

Числівник

тисяча

відмінюється

як

іменники

І

відміни

жіночого

родумішаної

групи (остача), мільйон, мільярд — як

іменники

ІІвідміничоловічого

роду

твердої

групи (павільйон), числівник

нуль — як

іменникІІвідміничоловічогородум’якої

групи (циркуль).

7.

У

складених

кількісних

числівниках

відмінюється

кожен

компонент

за

відповідним

зразком

простого

чи

складного

числівника:

тисяча

сімсот

двадцять

один, тисячі

семисот

двадцяти

(двадцятьох) одного,… тисячею

сьомастами (сімомастами)

двадцятьма (двадцятьома) одним, на

тисячі

семистах

двадцяти

(двадцятьох) одному (однім). Причому

якщо

для

частини

компонентів

характерні

дублетні

форми, то

вибираються

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

однотипні, наприклад: шістдесятьма

сьома

або

шістдесятьома

сімома; двадцяти

п’яти

або

двадцятьох

п’ятьох.

8.

У

дробових

числівниках

чисельник

відмінюється

як

відповідний

власне-кількісний

числівник, а

знаменник — як

порядковий

у

множині (тобто

як

прикметник

у

формі

множини), крім

дробових

із

чисельником — одна: одна

шоста, одна

десята, одна

тисячна,

одна

мільйонна.

Якщо

непрямим

відмінкам

власне-кількісного

числівника, що

є

чисельником

дробу, властиві

дублетні

форми, то

в

дробовій

назві

надаєтьсяперевагапершомуваріантовіформ:

уР., Д. йМ. в. — форміна

-и(п’яти, шести), вО. в. — форміна-ма(п’ятьма, шістьма); З. в. чисельникадробовихчислівниківзбігаєтьсяз

Н. в. (завиняткомдробівіз

чисельником

одна: одну

четверту, одну

двадцяту, одну

соту

іт. д.).

Увага! Після

чисельника

дві, три, чотири

знаменник

переважно

ставитьсяуформіН. в. мн., апісляп’ять

ібільше— уформіР. в. мн.: дві

дев’яті

(частини), три

сьомі

(частини), чотири

десяті

(частини); шість

дев’ятих

(частин), п’ять

сьомих

(частин), дев’ять

десятих

(частин).

Н. одна.

во.сьма

одина.дцять

со.тих

Р. одніє.ї

во.сьмої

одина.дцяти

со.тих

Д. одні.й

во.сьмій

одина.дцяти

со.тим

З. одну.

во.сьму

одина.дцять

со.тих

О. одніє.ю

во.сьмою

одинадцятьма.

со.тими

М. на

одні.й

во.сьмій

на

одина.дцяти

со.тих

Кл. як

у

Н. в. як

у

Н. в.

9.

Слова

половина

(1/2), третина

(1/3), чверть

(1/4) відмінюються

як

звичайні

іменники, бо

відносяться

до

цієї

частини

мови, а

не

до

числівників, хоча

й

позначають

частину

від

цілого.

ІІ. Порядкові числівники

1. Порядко.ві

числівники

змінюються

за

родами, числами

й

відмінками,

як

прикметники: третій — як

прикметники

м’якої

групи, усі

інші — як

прикметники

твердої

групи.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

2.

У

складених

порядко.вих

числівниках

змінюється

лише

останнє

слово: тисяча

сімсот

двадцять

перший, тисяча

сімсот

двадцять

першого, тисяча

сімсот

двадцять

першим, на

тисяча

сімсот

двадцять

першому (першім), тисяча

сімсот

двадцять

першу, тисяча

сімсот

двадцять

перше.

ІІІ. Незмінювані числівники

1.

Серед

числівників

за

відмінками

не

змінюються

неозначено-кількісні:

мало, немало, чимало

(прислівники

достатньо, досить

у

ролі

неозначено-кількісних

числівників) та

дробові: півтора,

півтори, півтораста, пів. Останній

має

обмежене

вживання

у

виразах

типу

о

пів

на

шосту, пів

сучасного

Києва.

2.

Незмінюваними

є

також

збірні

числівники

з

іменниковими

формантами

-к(о), -ечк(о): двійко, двієчко, трійко, трієчко, четвірко,

п’ятірко

та

інші.

Увага! Вивчіть

українською

мовою

відповіді

на

питання

Котра.

година?

01.00 – перша

година

02.15 – чверть

на

третю (п’ятнадцять

хвилин

на

третю)

03.30 – пів

начетверту

04.45 – зачвертьп’ята (за

п’ятнадцять

хвилин

п’ята)

06.00 – шоста

година (шоста

година

ранку)

18.00 – вісімнадцята

година (шоста

година

вечора)

02.00 – друга

година (друга

годинаночі)

14.00 – чотирна.

дцята

година (друга

година

дня)

05.03 – три

хвилини

на

шосту

07.20 – двадцять

хвилин

на

восьму

08.35 – задвадцять

п’ять

хвилин

дев’ята

09.49 – заодина.

дцять

хвилин

десята

Офіційне

позначення

часу

10.07 – десята

година

сім

хвилин

16.54 – шістнадцята

година

п’ятдесят

чотири

хвилини

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 89

Запишіть

числівники

в

поданих

реченнях

словами, указавши

відмінок

та

можливі

дублетні

форми.

І. Над

мозаїками

Софії

Київської — перлини

світового

мистецтва —

працювала

артіль

з 8 художників. Один

майстер

за

робочий

день

міг

викласти

смальтою

від 1,36 до 3,75 квадратного

метра. Уся

площа

була

заповнена

впродовж 3 років. Проте

з

первісних 640 квадратних

метрів

мозаїки

на

сьогодні

лишилося

біля 260. Надзвичайно

розмаїта

палітра

використаних

тонів

і

відтінків. У

смальті

синього

ультрамаринового

кольору

можна

розрізнити

близько 9 відтінків — від

темно-синього

до

блакитного. Смальта

синього

кольору

вирізняється 5, а

синій

колір

індиго

— 7 відтінками. Група

зелених

кольорів

нараховує 35 відтінків!

Усього

ж

київські

мозаїки

відзначаються 18 основними

кольорами

із 143 відтінками. Окрему

групу

становлять

золоті

й

срібні

смальти

25 відтінків — усього 168 (За

Д. Степовиком).

ІІ. 1. 1621 року (35) тисячне

польське

військо

підійшло

до

Дністра

й

розташувалося

навпроти

Хотина. В

Османії

на

той

час

кількість

війська,

за

різними

джерелами, становила

від 300 до 500 тисяч

чоловік.

Сюди

ж

у

район

Хотина

прибув

і

Сагайдачний

із 40 000 козаків (За

Р. Ратушним). 2. «Реєстр

всього

війська

Запорозького» складено

в

середині

XVII століття, але

на

його 359 пожовклих

сторінках

світло-рудий

атрамент [застар. — чорнило] закарбував

надзвичайно

широку

й

розмаїту

інформацію

про

духовний

і

матеріальний

спосіб

життя

українського

народу

ще

дохристиянської

доби (За

Я. Дзирою). 3. Рукопис

ХІХ

століття «Меморандум

лікаря

І. Буяльського» на 275 сторінках

містить

близько 1000 рецептів

для

лікування

нервових, шкірних, очних

та

інших

хвороб (За

Ю. Чайковським). 4. Лимон — теплолюбне

вічнозелене

деревце

заввишки

до 3–5 метрів, що

має

квітки

з 4–8 відігнутими

пелюстками (Із

журналу). 5. Малі

річки

та

струмки

України

народжують

від 60 до 80 % нашого

водного

багатства (За

А. Топачевським).

6. Вагова

одиниця

соняшникової

олії

за

поживністю

дорівнює

8 ваговим

одиницям

картоплі, 4 — хліба, 2–3 — цукру (М. Іншин).

7. У

червні 1917 року

склад

Центральної

Ради

було

представлено

212 селянами, 132 солдатами, 100 робітниками — усього 586 особами.

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

8. Найповніший

каталог

зірок, опублікований

не

так

давно

в

США,

містить

координати

та

інформацію

про

яскравість

18 819 291 зірки.

9. Найбільші

шишки, що

досягають 66 см

у

довжину, ростуть

на

цукрових

соснах. 10. Щоб

не

провалюватися

при

ходьбі

по

пухкому

снігу,

пінгвіни

лягають

на

живіт

і, відштовхуючись

крилами

й

лапами

від

снігу,

ковзають

по

ньому

зі

швидкістю

до 25 км/год. 11. Легше 10 [Д. в.]

подарувати, чим

в 1 [ч. р., Р. в.] попросити (Народна

творчість).

ІІІ. 1. У

російській

мові

близько 500 000 слів, проте

найбільш

уживаних

— від 2000 до 2500. 2. Пушкін, великий

знавець

і

майстер

російської

лексики, використовував

близько 21 197 слів. 3. У

випускника

середньої

школи

словниковий

запас

складає

від 1500 до 4000 слів, людина

з

вищою

освітою

користується 8000 слів. 4. Древні

малюнки —

сцени

боротьби — на

стінах

печер, напевно, одне

з

найперших

згадувань

про

спортивні

змагання, їм

близько 4700 років; до

олімпійської

програми

боротьба

включена

із 708 року

до

нашої

ери. 5. Керує

шкільним

лісництвом

рада

із 17 чоловік, яку

очолює

голова (А. Григоренко).

6. Маніфест

журналістів

з

приводу

політичної

цензури

був

підписаний

спочатку 50 київськими

журналістами (З

газети). 7. Книга

Пауло

Коельо

«Алхімік» стала

улюбленою

для

сильних

світу

цього

та

простих

людей

у 117 країнах

світу. 8. Протягом (кількасот) років

світ

не

шкодує

добірних, теплих

епітетів, коли

мова

заходить

про

українську

пісню

і

її

становище

у

світі (Г. Нудьга). 9. (5) стоповий

ямб, мов

з

міді

литий, 2 з

4, 2 з 3 рядків

куплети, Пов’язані

в

дзвінкі

рифмові

сплети, — Лиш

те

ім’ям

сонета

слід

хрестити (І. Франко). 10. Це

було

ніби

якимось

протестом

проти

того, що

протягом 24 годин

він

і

рісочки

не

мав

у

роті

(Я. Гашек; перекл. Масляка). 11. Заробив

у

пана

плату — з 4 дощок

хату! (Народна

творчість).

Вправа 90

Провідміняйте

числівники, записавши

всі

можливі

дублетні

форми,

зверніть

увагу

на

наголошування.

80, дванадцятеро, 647-й, обидва, 800, багато, нуль, 1657, кільканадцять,

кількасот, кількадесят, півтора, 548, 14, 9/10, 365 711 974, 8/100,

3 18/32, мільярд, більйон.

Ковтюх С. Л.

РЕПЕТИТОР (ЯК НАВЧИТИСЯ ГРАМОТНО ПИСАТИ)

Вправа 91

Поставте

подані

числівники

у

відповідних

відмінках, зазначте

можливі

дублетні

форми.

431 — О. в., 615 — Р. в., 879 567 000 — Д. в., 278 000 000-й — М.

в., 934 000-й — Р. в., 704 398 — О. в., 114 — Д. в., 349 000 000 000-й —

М. в., 1 519 — Р. в., 770 — О. в., 990 — М. в., 440 — Д. в., 63 4/7 — О.

в., 2 000-й — М. в.

Вправа 92

Перепишіть

речення, запам’ятайте, як

правильно

вживати

конструкції

при

визначенні

часу

доби (дня

та

ночі) в

українській

мові. Чи

всі

вони

відповідають

літературній

нормі?

І. 1. Глянув

на

годинник — уже

за

двадцять

друга, додому

лишилось

близько

години

їзди (Є. Гуцало). 2. Зараз

десята

година

вечора, а

я

тільки

що

з

контори (М. Коцюбинський). 3. Була

тільки

п’ята

година, а

навкруги

вже

зовсім

сутеніло (О. Гончар). 4. Вже

минула

ніч, годинник

показав

десяту

годину

ранку (М. Трублаїні). 5. До

першої

години

сиджу

за

столом, обідаю

і

за

обідом

читаю

газети (М. Коцюбинський).

6. Вранці

прокидаємосьблизько

десятої

години (Леся

Українка). 7. Кінчаємо

роботу

о

третій

годині (М. Коцюбинський). 8. Уночі

він

о

другій

годині

по

панелі

задумано

йшов (В. Сосюра). 9. Збори

почнуться

о

чверть

на

шосту

годину

вечора

й

триватимуть

приблизно

до

восьмої.

10. Завтра

об

одинадцятій

в

Павловському

парку (Із

журналу).

ІІ. 1. Вже

й

одинадцята

година — баба

не

йде (М. Коцюбинський).

2. Московський

поїзд

мав

прибути

до

Петрограда

о

десятій, але

вночі

зірвалася

хуртовина, а

дороги

не

розчищали, і

паровоз, важко

чахкаючи,

зупинився

в

полі (В. Кучер). 3. На

світанку, дев’ятого

січня

о

десятій

годині

тридцять

хвилин, почалась

артилерійська

канонада

і

тривала

дві

години (Григорій

Тютюнник). 4. В

своєму

відділі

вона

з’явилася

перша, бо

було

ще

тільки

за

чверть

дев’ята, а

співробітники, крім

самого

зава, сходились

звичайно

майже

одночасно

за

п’ять

хвилин

до

початку

роботи. 5. О

десятій

з

половиною

рівно

він

з’явився — високий,

з

великим

чолом, з

сивиною

на

скронях, колишній

красун, зразковий

ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА

представник

чоловічої

статі, і, коротко

привітавшись

до

своїх

трьох

співробітників, мовчки

взявся

до

праці. 6. Це [відсутність

сусідів

на

кухні

в

такий

час], власне, й

примусило

Марту

ставити

своє

будило

[будильник] на

пів

до

восьмої, дарма

що

й

о

восьмій

вставши, вона

вчасно

б

на

посаду

потрапила. 7. ЗАГС

о

третій

закривається, і

коли

ми

підемо

після

праці, то

спізнимось… 8. Додому

вона

вернулась

коло

сьомої

години

ввечері, покінчивши

свій

діловий

день (З

роману

В. Підмогильного).

9. У

кухні

телевізор

повідомив

їй, що

сьогодні

понеділок,

за

десять

хвилин

дев’ята

ранку. 10. Наручний

годинник

показав

чверть

на

десяту (З

роману

З.Ігіної).

Вправа 93

Запишіть

словами

позначення

часу, складіть

з

ними

речення.

З 10 до 18 год, 07.06, 12.00, 17.45, 08.15, 16.17, 24.00, 00.55, 19.30,

23.47, 04.35, 13.40, 21.02, 03.58, 00.30, 20.45, 22.15.

— Мамо, я

сьогодні

зробив

дуже

добру

справу.

— Що

ж

ти

зробив, синку?

— Двоє

запізнювалися

до

поїзда. Я

нацькував

на

них

нашого

пса, і

вони

так

тікали

від

нього, що

встигли

на

потяг.