§ 6. Правопис ненаголошених голосних [е] та [и]

І. Чергування [е] та [и]

Чергування [е] та [и] характерне для небагатьох дієслівних коренів, у яких и з’являється перед наголошеним суфіксом -а.-, інколи перед — -ува-, ця літера зберігається й у похідних словах. Найголовніше те, що правопис таких слів не можна перевіряти за допомогою наголосу, їх потрібно запам’ятати:

уме...рти — умирати, невмирущий беру..— збирати, визбирувати, збираний деру...— здирати, здирство перу...— обпирати, обпирання просте..рти — простирати спе...рти — спирати, спирання ви...терти — витирати, витирання же...рти — пожирати, обжирання стели.....ти — застилати, застилання (але: застеляти, застеляння) клену.....(кляну) — проклинати, заклинати, заклинання.

Для перерахованих слів найтиповіша помилка: неправильно пишуть невмерущий, бо думають, щоперевірне слово вме.рти. А правильно невмирущий, тому що походить від не вмирати, тобто для цього кореня характерне чергування [е] та [и], перевіряти такі написання словом, у якому сумнівний звук наголошений, не можна.

ІІ. Загальні правила написання [е] та [и]

Загальні правила написання е та и стосуються в першу чергу коренів слів, деякі рекомендації використовуються для правильного написання префіксів та суфіксів.

1. Написання е та и в коренях слів перевіряється переважно за допомогою наголосу: непримире...нний, бо мир, хибувати, бо хиба, зупинятися, бо зупи.нка, кленовий, бо кле.н, естетичні, бо есте.т, звертається, бо зве.рнення. Як виняток, за

допомогою наголосу перевіряється написання е, и в суфіксах: далеч, бо дале.

кий, велич, бо великий.

2. Пишеться е, якщо сумнівний звук випадає: південь, бо півдня, темніти, бо тьма, праведний, бо правда, вінценосець, бо вінценосця, молебень, бо молебню, стержень, бо стержня, але в кількох дієслівних коренях випадає [и]: проривати — прорву, обпинати — обіпну, відтинати — відітну, починати — почну, засинати — засну, згинати — зігну, переминати — перемну, вмикати — увімкну, зажинати — зажну.

3. Пишеться е, якщо неясний звук чергується з [і] або [о]: нести, бо ніс, носити, везти, бо віз, возити, гребенястий, бо гребінь, женитися, бо жонатий, кременя, бо кремінь, лебединий, бо лебідь, але в деяких словах [і] чергується з [и]: дитина — діти, сидіти — сідати, звисати — звіситися, злипатися — зліпитися.

4. У сполученнях -ере-, -еле-, що повністю входять до однієї частини слова — префікса, кореня чи суфікса (це правило застосовується лише для власне українських слів, пор.: периметр): перед’ювілейний, передгір’я, передчасний, перекидати, перелічувати, пересі..чний, пересічний, перехід; очерет, шелест, мережити, ожеледь, пелена, джерело; довжелезний, товстелезний, але перина, меливо, великий на межі кореня та суфікса.

5. У відкритих складах -ри-, -ли-у власне-українських словах пишеться и: кришити, бриніти (хоч бренькати), гриміти, дрижати, кривавий, криниця, стриміти, тривати, тривога, триножити, блищати, глитати.

6. У деяких словах (переважно іншомовних) написання е та и потрібно запам’ятати або перевіряти за орфографічним словником: фено.мен, менталітет, арсенал, атрибут, ритуал, алегорія, секретар, грейдер, дозиметр, ідентифікація, каземат, кишеня, лимон, минулий, пиріг, шинель, левада, леміш, легенда.

Увага! Сеньйор, сеньйора, сеньйорита (в Іспанії та іспаномовних країнах); синьйор, синьйора, синьйорина (в Італії).

ІІІ. Ненаголошені [е] та [и] в префіксах

Ненаголошені е та и в префіксах в основному не викликають труднощів, оскільки частина префіксів завжди пишеться з и (ви-, межи-, анти- (анци-), син- (сим-, си-), дис-), а частина — з е (без-, обез-, не-, недо-, зне-, перед-, пред-, серед-, через-, інтер-, гіпер-, супер-, пер-, ре-, екс- (ек-, е-), екстра-, ен-, епі-, мета-): вимо.ва, виходити, виробляти, межиріччя, межигір’я, межипліччя, антиколоніальний, антигуманізм, антидержавний, антидепресант, антициклон, антихрист та анцихрист, синхронізм, симбіоз, симфонічний, симетрія, дисбаланс, дисгармонія, дискваліфікація, дискомфорт, дислокація, диспропорція, дисфункція; безсоромний, безкорисливий, безрукавка, безсловесність, обезболений, обезбарвлення, обезводнений, обезриблювати, нерегулярний, нестабільність, несуттєвий,нетерплячість, недокрів’я, недочувати, недоплачування, недосушений, знедавна, знедоленість, знезаражений, знелюдніти, передплачений, передмова, передкризовий, передгроззя, представлення, предтеча, пред’явлений, представництво, середпартійний, середвідомчий, середкласовий, черезплічник, черезрядковий, черезсмужжя, черезсідельник, інтерактивний, інтернаціоналізм, інтерференція, гіпервітаміноз, гіперінфляція, гіперсонік (надзвуковийлітак), гіпертрофія, супермаркет, супермен, суперпозиція, супертанкер, пергідроль, реабілітація, реактив, редемаркація (перевірка визначеної раніше лінії державного кордону й відновлення прикордонних знаків), рееміграція (повернення емігрантів на батьківщину), екстраординарний, екстраверсія, екстраполяція, ендемія, ензоотія, епіцентр, епідіаскоп, епігенез, метагалактика, метафізичний, метатеорія, металогіка.

Особливу увагу слід звернути на ті префікси, у яких залежно від значення пишеться е чи и:

1. В українській мові вживаються префікси пре-, при-, прі-. Префікс пре-пишеться:

а) якщо в прикметниках, прислівниках, деяких іменниках має значення найвищого ступеня ознаки і його можна замінити словом «дуже»: презавзятий, премудрість, препогано, предосить, пресвятий, преспокійний, прекумедний, прекраснодушність,

препишно, препаскудно, препротивний;

б) у деяких словах давньоукраїнського та старослов’янського походження: презирливий, презирливість, презирство, превелебний, превелебність, преосвященний, преосвященство, преподобний, преподобіє, престол, престольний;

в) в іноземних словах, якщо походить від лат. prae — попереду й має значення «передування» (тобто те саме, що й український префікс перед-): преадаптація, препозитивний, препринт, препроцесор.

Пре-вживається також на початку іншомовних слів і не виділяється в українській мові як префікс, написання таких слів потрібно запам’ятати:

преамбула

презентація

прем’єра

преторіанець

превалювати

президент

преміальний

префект

превентивний

президія

препарат

префектура

предикат

презумпція

прерогатива

преферанс

предикативний

прейскурант

пресвітер

преференція

предикативність

прелат

престиж

префіксальний

презент

прелюдія

претендент

префіксація

презентабельний

прем’єр

претензія

прецедент

Учні вивчали на уроці правопис префікса пре-. Учителька звертається до хлопчика за першою партою:

— Романчику, наведи приклад речення, де було б слово із префіксом пре-.

— Поїзд пре! — відповів хлопчик.

Префікс при-пишеться:

а) якщо має значення наближення: прибуксирувати, привезти, припливти, пришкандибати, пришвартуватися, а також у похідних словах: приліт, приїзд, причал, прийшовши, пришвартований;

б) якщо має значення приєднання: пришити, пришпилити, приварити, приклеїти, прикріпити, припаяти, пригвинтити, а також у похідних словах: прикріплення, приварений, приплетений, пристрочений, приклеївши, пригорнувшись;

в) якщо має значення неповноти, частковості дії: присісти, прикрикнути, прив’янути, прикопати, пригубити, примружитися, пригрібати, а також у похідних словах: прикопаний, пригубивши, примружившись, пригребиця, прив’ялий;

г) якщо має значення результату дії: приборкати, привласнити, приготуватися, признатися, приручити, принишкнути, присмирніти, причарувати, примиритися, примудритися, а також у похідних словах: приготування, привласнений, присмирнівши, причарований, присудження, придуркуватий, примирення, прикраса;

ґ) якщо має значення місцезнаходження біля чогось: прикордонний, приміський, Причорномор’я, Придністров’я, Приуралля, Прикарпаття, прикореневий,присілок,присінки, пристанційний, притрасовий, присадибний, приболотний, прибережний;

д) у словах: природа, принагідний, приповідка, присяжний, пристаркуватий, привільний та деяких інших.

Префікс прі-пишеться в трьох словах: прізвище, прізвисько, прірва.

2. Слід розрізняти власне-український префікс пере-та іншомовний пери-(пері-вживається перед наступними голосними), що походить від грецьк. ....… й має значення «навколо», «кругом», «зверх», «через»: перетьохкуватися, переміщення, перечікування, перештукатурити, переставлений, перестрибування, перерослий, перепал, переможниця, перекриття, передрукувати, перезаряджений, перекладацький; іншомовні слова краще запам’ятати: перигей, перикард, перикардит, перинатальний, периметр, перистиль, перитоніт, перифраз (перифраза), перинефрит, перигастрит, перипатетичний, перископ та ін.

3. Різниця в написанні характерна також для іншомовних префіксів дез-та диз-. Префікс дез-походить від франц. des… й означає «знищення, видалення, відсутність чи спотворення чогось»: дезактивація, дезінвестиція, дезінсекція, дезінфекція, дезорганізація, дезорганізатор, дезорієнтація, дезоксидація, дезінтеграція, дезодорант, дезодорація.

Префікс диз- (дис-цей варіант, як зазначено вище, завжди вживаєтьсяз и) відгрецьк. ...…, лат. dis… маєзначення «утруднення, порушення, розлад, поділ, утрата, позбавлення»; надає поняттю, до якого додається, негативного або протилежного змісту: дизасоціація, дизажіо, дизартрія, дизосмія.

4. Різні значення мають також запозичений префікс де-та перша частина складних слів ди-. Префікс де-(від лат. de…) має два значення:

а) віддалення, виділення, скасування, припинення, усунення чого-небудь;

б) рух донизу, зниження: деблокування, дегазація, дегероїзація, дедраматизація, деемульсатор, деемульсація, деескалація, декомпенсація, декваліфікація, декодування, деколонізація, демаркетинг, демілітаризація, демобілізація, демонетизація, деморалізація, демуніципалізація, денатуралізація, денаціоналізація, децентралізація тощо.

Перша частина складних іншомовних слів ди-(грецьк. ..…, від ... — двічі) означає «подвійний», «двічі»: дивакцини, диграма, дилогія, диморфізм, диптери, дисахариди, дифтонг.

Примітка. Деякі з вищезазначених іншомовних суфіксів у шкільній практиці не виділяються, тому складні написання з ними потрібно запам’ятати.

ІV. Ненаголошені [е] та [и] в суфіксах

У суфіксах написання е та и майже не перевіряється за допомогою наголосу (глибина. — глиби.димка — роди.ни, ро.мий). Подібно до префіксів частина суфіксів завжди пишеться з и, а частина — з е.

З [и] пишуться:

1. Словотворчі форманти (словотворчий формант — це суфікс, за допомогою якого творяться нові слова, разом із закінченням) -ик, -ник, -альник, -ильник, -чик(-щик), -ич, -ович, -иц(я), -ищ(е), -иськ(о), -ист(ий): ромбик, щотижневик, лобик, дзьобик, бавовник, вкладник, чиновник, нападник, палісадник, розвідник, постачальник, уболівальник, бомбардувальник, посівальник, умивальник, холодильник, будильник, прядильник, кріпильник, бурильник, коридорчик, шурупчик, самоварчик, бар’єрчик, помідорчик, заготовщик, забастовщик, паяльщик, паромщик, мотогонщик, родич, дідич, велич (бо вели.кий), шляхтич, Савич, Антонович, Андрійович, Леонідович, Вікторович, Феодосійович, гусениця, калюжниця, хрещениця, великомучениця, лижниця, книгосховище, урвище, торжище, звалище, селище, дармоїдисько, чудисько, граблисько, чоловічисько, свекрушисько, об’ємистий, хуліганистий, щетинистий, пружинистий, розгонистий.

Виняток: далеч, бо дале.кий.

2. Словотворчий формант -ив(о) в іменниках середнього роду: прядиво, мереживо, морозиво, паливо, мливо, печиво, коливо, вариво, добриво, куриво.

Винятки: марево, мрево, а також рідковживані маєво, сяєво.

З [е] пишуться:

1. Суфікси -ець та -ень, у яких [е] при словозміні випадає: живописець — живописця, вінценосець — вінценосця, закарпатець — закарпатця, іновірець — іновірця, виборець — виборця, першотравень — першотравня, оповзень —оповзня, березень — березня, політв’язень — політв’язня, кусень — кусня.

Виняток: красень — красеня й красня.

2. Суфікси зменшено-пестливих слів -еньк-, -есеньк-: горенько, козаченько, музиченько, личенько, чарівниченько, легшенький, кращенький, убогенький, покірненький, ласкавенький, недавненько, заможненько, охайненько, привітненько, суворенько, теплесенький, світлесенький, смутнесенький, вірнесенький, славнесенький, раноранесенько, дрібнесенько, частесенько, гарнесенько, хутесенько.

3. Словотворчі форманти -енк(о), -тель, -ер(о), -елезн(ий): безбатченко, безхатченко, Іванченко, Запорожченко, Кравченко, учитель, вихователь, мислитель, повелитель, засідатель, восьмеро, тридцятеро, кільканадцятеро, сімнадцятеро, чотирна.дцятеро, ушестеро, уп’ятеро, удесятеро, удев’ятеро, важелезний, предовжелезний.

Труднощі в написанні викликають ті суфікси, у яких уживання е чи и залежить від значення.

1. Можливе сплутування ненаголошених суфіксів -ин та -ен. З літерою и вживаються:

а) формант -ин(а) в іменниках жіночого роду: виноградина, перекладина, курятина,кролятина, телятина, кислятина, подряпина, западина, прим’ятина,широчина, солдатчина, вояччина, канцелярщина, довжина, городина, глибина;

б) суфікси -ин, -анин в іменниках чоловічого роду на позначення назв осіб чоловічої статі за місцепроживанням, національністю, соціальним станом чи родом занять: подолянин, харків’янин, освітянин, каторжанин, татарин, росіянин, парижанин, слобожанин, однополчанин, заводчанин, спілчанин, прихожанин, парафіянин, сіверянин, просвітянин, хуторянин, горянин, шляхтянин, городянин, вінничанин, львів’янин, киянин;

в) суфікс -ин у присвійних прикметниках: Галин, Світланин, Миколин, невістчин, ластівчин, неньчин, материн, мачушин, зозулин, сусідчин, рибалчин, куховарчин, тітчин, учительчин, панноччин, хазяйчин.

З буквою е вживаються:

а) формант -ен(ий) у дієприкметниках: відзначений, недоучений, применшений, забезпечений, прострочений, передплачений, прискорений, переплетений, обезжирений, потьмарений, підметений, звинувачений, виправлений, розпилений, обтесаний, заморожений, перевантажений;

б) формант -енн(я) в іменниках середнього роду ІІ відміни, утворених від дієслів: уособлення, переплавлення, обрамлення, розроблення, підживлення, ознайомлення, покращення, притягнення, зіткнення, протиставлення, звільнення, примирення, знівечення, заболочення, розголошення, пошкодження, підвищення.

Увага! Про вживання фрманта -инн(я) дивіться в §8(ІІ, п.2). Слід запам’ятати слова

з ненаголошеним суфіксом -инн(я) в іменниках середнього роду ІІ відміни із значенням збірності: огудиння, цямриння, пасиння, шпагатиння;

в) формант -ен(я) в іменниках середнього роду ІV відміни, що позначають невеликі предмети чи малі істоти: білченя, лелеченя, кошеня, зайченя, горобеня, вуженя, ноженя, рученя, левеня, зозуленя, негреня, шпаченя, китайченя, хлопченя, внученя, мишеня, чортеня, тигреня, вороненя, гарбузеня, верблюденя, бровеня, голубеня;

г) формант -ен(а) в іменниках: імена, племена, письмена.

2. Не слід змішувати написання слів із зменшено-пестливими суфіксами -ечок, ечк(а) та буквосполученнями -ичок, -ичк(а), що є поєднанням двох суфіксів: -ич- + -ок та -ич- + -к(а). Суфікс -ич-у сполученні -ичок є варіантом суфікса -ик-, до якого додається інший словотворчий засіб — -ок (кінцевий звук попереднього суфікса [к] чергується із [ч]): возичок, шашличок, носовичок, ножичок, бубличок, кухличок, вареничок. Зустрічається додавання суфікса -ок-до попереднього -ник: чайничок, годинничок, словничок, палісадничок, збірничок, квітничок, рушничок. Таким чином, у слові пишеться -ичок, якщо, відкинувши кінцеве -ок, отримаємо відоме літературній мові слово на -ик чи -ник. Наприклад, клаптичок пишеться з и, бо існує клаптик; трикутничок пишеться з и, бо існує трикутник. Подібна ситуація із словами на -ичк(а). Суфікс -ич- — варіант -иц(я), до якого додають -к(а) (але в іменниках жіночого роду [ц.] чергується з [ч]): ратичка, китичка, горничка, масничка, потиличка, падаличка, околичка, вуличка, паличка. Формант -к(а) також може додаватися до суфікса -ниц(я): хлібничка, огородничка, розумничка, винничка, племінничка, хрінничка, цигарничка, цукерничка, сотничка, мірошничка, поливальничка. У перерахованих словах простежується закономірність: якщовмовііснуєсловона-иц(я) чи-ниц(я), товіменнику на -ичк(а) пишеться и, наприклад: падаличка, бо падалиця; розумничка, бо розумниця.

Але в деяких випадках словотворчий формант -к(а) додається до слів, у яких -ич, ик або суфікс чоловічого роду, або частина кореня: навичка, дідичка, родичка, прародичка, фізичка, позичка, карличка, наймичка, математичка тощо.

В усіх інших випадках уживаються суфікси -ечок, -ечк(а): вершечок, бичечок, лужечок, пучечок, смужечок, дрючечок, мішечок; сережечка, книжечка, смужечка,стьожечка, зозулечка, хвилечка, річечка, комашечка, посмішечка, брунечка, люлечка.

Але: го..рщичок, горщечок.

Вправа 12

На місці крапок поставте пропущені букви на позначення ненаголошених голосних [е], [и]. При потребі користуйтесь орфографічним словником.

В…нт…лятор, ест…тичний, зб…рання, акт…візувати, викр…сл…ний, характ…р…зувати, р…зультат, кр…тичний, б…р…жливість, практ…кант, т…хнічний, кат…горія, пробл…матичний, ал…горія, пов…ртається, р…сурси, р…ф…ративний, прод…ш…вити, к…рувати, пр…нц…повий, конц…нтрувати, д…ф…р…нціальний, д…ректор, р…жим, к…рпатий, тр…вога, м…лозвучний, мен…джм…нт, комп…нсація, пот…хеньку, фальс…фікація.

Вправа 13

Серед поданих нижче слів відшукайте ті, у яких допущені помилки.

А. 1. Акридитований. 2. Безперервний. 3. Призентація. 4. Делема. 5. Велетенський. 6. Делитантський.

Б. 1. Привласнити. 2. Притензія. 3. Пред’явити. 4. Приведений. 5. Пириметр. 6. Периорати.

В. 1. Добрево. 2. Далина. 3. Далич. 4. Огудення. 5. Предовжелезний. 6. Панноччин.

Г. 1. Стежичка. 2. Сережечка. 3. Словничок. 4. Метеличок. 5. Горличко. 6. Горличка.

Вправа 14

На місці крапок поставте букви е, и чи і. Поясніть їх правопис.

Пр…амур’я, пр…буття, пр…ватник, пр…дставництво, Пр…дніпров’я, пр…варений, пр…зирство, пр…звисько, пр…дковічний, пр…своїти, пр…права, п…р…права, п…р…міщення, пр…йдешність, Пр…сейм’я, п…р…ддипломний, пр…чеплювати, пр…старий, пр…старкуватий, пр…рва, пр…чепурений, п…р…кваліфікований, пр…освященство, пр…звище, пр…мудрий, пр…мудритися, пр…везений, п…р…везений, пр…меншити, п…р…нес…ння, пр…криття, пр…дикативний, пр…стольний, пр…стойний, пр…рогатива, пр…сяга, пр…зентабельний, пр…красний, пр…красити.

Вправа 15

Замість крапок поставте пропущені букви е, є, и. Поясніть правопис суфіксів.

Безбатч…нко, пал…во, звелич…ний, безкорисл…вий, мар…во, копі…чка, вибор…ць, корж…чок, виверш…ний, віднош…ння, обруч…чка, город…на, дощ…чка, ба…чка, котуш…чка, свіж…на, вузл…чок, ожинн…к, городян…н, наполегл…вий, щебетуш…чка, стел…во, напор…стий, бувальщ…на, Тетян…н, руч…нята, нескош…ний, записн…чок, дев’ят…ро, цукорн…чка, мислит…ль, товст…л…зний, старч…ня, соромлив…нький, розбійн…чок, плем…на, гайдамачч…на.

Вправа 16

Від поданих слів утворіть нові, використовуючи суфікси із зменшено-пестливим значенням: -ечк-, -ечок-, -ок-, -к-. З’ясуйте правила вживання и чи е (є) в новоутворених словах.

Півник, внук, Тая, Марія, доня, блюдце, канарейка, дядько, годівниця, племінник, племінниця, сонце, літо, серце, стрічка, сито, розсольник, гарбузик, картузик, кораблик, гніздо, край (кінець), рушник, петлиця, горлиця, гнилиця, каплиця, жартівниця, ягниця, спідниця, хрещеник, хрещениця, одиниця, горниця, трійка, верх, моріг, кришка, долоня, молодиця, красуня, няня, Тоня, Софія, пиріг, дружка, стіг, плуг, знак, горщик, рій, льодяник, крюк, ящик, дрюк, вухо, птаха, качка, усмішка, мураха, сваха, смуга, возик, ложка, ліжко, полиця, синиця.

Вправа 17

Напишіть диктант.

Повелася неправильно, присвятити книжечку, вихователь дитсадка, маленьке козеня, зберігати дерева, пелена презирства, велетенський примат, престиж прибічника, присвоїти прибуток, повилася стежечка, ретрансляція прем’єри, резиденція президента, преміювати диригента, генеральний директор, дискваліфікація рекордсмена, дегероїзація диктатора, компрометувати претендента, дресирувати мавпеня, директива президії, привілейованийдетектив, невмирущадилема, безпрецедентна диверсія, сентиментальний дезертир, синхронний переклад, дитяче ліжечко, видираючись на верховину, застеляти скатертину, розстилати рушники, кленові стружечки, березова вуличка, простирати ручечки, принести блюдечко, невеличке ситечко, усячина для тістечок, мережена подушечка, пристаркуватий батечко, тітчине намистечко.

Оголошення: «Панове студенти! Просимо ставити Ваші «джипи» тісніше, тому що викладачам ніде приткнути свої велосипеди!»