2. Принципи контролінгу. Структура розділів контролінгу.

 

Контролінг організовується на таких принципах:

•      планування (визначення чітких стандартів, критеріїв діяльності підприємства);

•      облік (визначення фактичного стану об’єктів спостереження);

•      аналіз (визначення того чи відповідає фактичний стан підприємства чи його підрозділу встановленим стандартам. критеріям);

•      прийняття рішень (визначення проблем в ситуаціях, які вимагають коригуючи дій).

Ці принципи впливають на те, що система управління контролінгу складаються з таких елементів рис. 8.2.

 

 

Встановлення цілей

Розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень

 

П ланування
Аналіз планів, результатів і відхилень

Управлінський облік
Контоль

Інформаційні потоки
Моніторинг

К онтролінг

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Рис. 8.2. Структура розділів контролінгу.

 

Встановлення цілей –визначення якісних і кількісних цілей підприємства і вибір критеріїв, по яких можна оцінити ступінь досягнення поставлених цілей.

Планування – перетворення цілей підприємства в прогнози і плани. Перший крок планування – аналіз сильних і слабких сторін підприємства, можливостей і загроз (SWOT -аналіз). На основі цього аналізу спочатку визначається стратегія підприємства, а потім – план. План – це кількісне вираження цілей підприємства, розробка шляхів їх досягнення.

Контролінг бере участь в розробці методики планування, координує діяльність різних підрозділів і служб підприємства в процесі планування, а також оцінює наскільки плани відповідають цілям підприємства, наскільки вони стимулюють до дії, наскільки вони реальні.

Управлінський облік – це відображення всієї фінансово-господарської діяльності підприємств в ході виконання плану. Як елемент системи контролінгу, він принципово відрізняється від бухгалтерського обліку. Специфіка управлінського обліку в тому, що він орієнтований на інформаційні потреби керівників підприємства і підрозділів, на підтримку прийняття управлінських рішень. Бухгалтерський облік , крім постачання інформації керівництву , націлений на зовнішніх користувачів цієї інформації (державні органи , банки , тощо).

Система інформаційних потоків – важливий елемент системи контролінгу на підприємстві. Одна з основних задач контролінгу – це інформаційна підтримка управління. Вирішити її можна тільки при умові чіткого функціонування системи інформаційних потоків.

Інформація, яку постачає система контролінгу має відповідати слідуюючим вимогам:

1. 1.     достовірність;

2. 2.     повнота;

3. 3.     релевантність (сутність);

4. 4.     корисність (ефект одержаний від інформації повинен бути вище затрат на її одержання);

5. 5.     своєчасність;

6. 6.     регулярність.

Таким вимогам повинна відповідати вся інформація традиційного бухгалтерського ( фінансового ) обліку. Тільки значимість різних вимог різна. Якщо для бухгалтерського обліку головне – достовірність інформації, то в системі контролінгу найважливішим є релевантність інформації (наскільки вона суттєва при прийнятті управлінського рішення):достовірна лише на 95% інформація може зіграти важливу роль для керівника при прийнятті управлінських рішень.

Релевантного для прийняття управлінського рішення можна вважати тільки ту, яка безпосередньо зв’язана з рішенням:

• -                      умови, в яких приймаються рішення;

• -                      цільові критерії;

• -                      набір можливих альтернатив;

• -                      наслідки прийняття кожної із альтернатив;

Моніторинг.

Володіючи інформацією, керівник може здійснювати моніторинг всією фінансово-господарською діяльністю підприємства:

• -                      відслідковування всіх процесів на підприємстві в режимі реального часу;

• ^-                       складання оперативних звітів про результати роботи підприємства за найбільш короткі інтервали часу (день, місяць, неділя);

• ^-                       порівняння цільових результатів з досягнутими.

На основі такого порівняння робляться виводи про сильні і слабкі сторони підприємства, динаміку їх змін, а також про загрози і можливості в зовнішньому середовищі.

Зміна умов зовнішнього і внутрішнього середовищ підприємства приводить до перегляду цільових параметрів:

• -                      необхідно перевірити наскільки оптимальні поставлені цілі в нових умовах;

• ^-                       чи зможе підприємство досягти поставлених цілей в нових умовах;

На основі зібраної інформації система контролінгу здійснює контроль.

Завданням контролю є фіксація і оцінка здійснених дій в діяльності підприємства. Сам же контролінг націлений на перспективу. Контролінг при цьому виконує певні контрольні функції.

Контроль може бути:

Попередній:

• -                      контроль цілей ( чи правильно поставлені цілі, чи коректно побудоване “дерево цілей”, наскільки адекватно кількісні критерії відображають якісні цілі підприємства )

• ^-                       контроль обмежень ( які зовнішні чи внутрішні умови перешкоджають підприємству досягнути поставлених цілей, які тенденції в розвитку цих умов ).

• ^-                       контроль планів ( наскільки плани оптимальні ).

• ^-                       бюджетний контроль ( контроль над затратами підрозділів підприємства шляхом розробки бюджеті.

Поточний контроль:

• -                      контроль і моніторинг зовнішнього середовища підприємства для виявлення, слабких сигналів;

• -                      моніторинг внутрішнього середовища з ціллю раннього виявлення проблем;

Заключний контроль:

• -                      контроль виконання планів ( розрахунок відхилень фактичних значень від планових, аналіз причин цих відхилень).

Таким чином, в системі контролінгу акценти зміщуються від простої фіксації минулих фактів в сторону перспективного, випереджаючого контролю, а також оперативного відслідковування поточних подій, в фокусі контролю знаходиться не минуле , а сучасне і майбутнє.

Всі проаналізовані елементи системи контролінгу від планування і до моніторингу реалізації планів, необхідні для забезпечення можливості аналізу планів, результатів і відхилень.

Аналізується і минуле, і сучасне, і майбутнє. Аналіз минулого направлений на оцінку результатів минулої діяльності ( добилось результатів чи ні; що цьому допомогло чи перешкодило; які сильні і слабкі сторони підприємства )

Аналіз сучасного допомагає визначити, що відбувається на підприємстві і в якому напрямі розвивається його діяльність.

Аналіз майбутнього оцінює чи зможе підприємство добитись поставлених цілей які можливості перед ним відкриються, з якими ризиками прийдеться зіштовхнутись. Всі ці види аналізу здійснюються в рамках системи контролінгу.

На основі аналізу розробляються рекомендації для прийняття управлінських рішень.

Таким чином, основна задача контролінгу націлювати систему управління підприємством на досягнення поставлених цілей.