1.Класифікація підходів до прийняття управлінських рішень в контролінгу.

Однією із основних завдань системи контролінгу на підприємстві являється розробка рекомендацій для прийняття управлінських рішень. Для того, щоб сформувати такі рекомендації, необхідно в першу чергу проаналізувати сам процес прийняття рішень – із якіх станів він складається,коли і яке інформаційне підживлення потрібно керівнику, які найбільш розповсюджені помилки, яких необхідно застерігатись. В першу чергу необхідно сформувати підходи до прийняття управлінських рішень в контролінгу.

Якщо розглядати кожну із функцій управління, то при виконанні їх менеджеру приходиться вирішувати ряд спецефічних задач. Такими функціями є: планування, організація діяльності, мотивація і контроль.

Для вирішення задач, які ставлять ці функції необхідно приймати по таких питаннях:

Планування:

- визначення місії підприємства;

- вияснення цілей;

- аналіз змін в зовнішньому середовищі, їх вплив на діяльність підприємства;

- вироблення стратегій і реалізація їх;

Організація діяльності:

- визначення раціональной структури діяльності підприємства;

- коорденація функціонування окремих підрозділів, окремих видів робіт для їх гармонічної роботи, для уникнення протиріч;

-вияснення круга задач, які із них вирішуються на якому рівні;

- вияснення доцільності зміни структури підприємства із-за змін в зовнішньому середовищі.

Мотивація:

- вияснення потреб підлеглих;

- визначення ступеня задоволення цих потреб в ході діяльності, направленої на досягнення цілей підмриємства;

- аналіз причин зростання задоволення роботою і продуктивності праці підлеглих;

- виявлення міроприємств, які направлені на підвищення рівня задоволеності роботою і продуктивності праці підлеглих;

Контроль:

- встановлення критеріїв виміру результатів роботи;

- визначення періодичності оцінки результатів;

- визначення ступеня досягнення цілей;

- вияснення причин відставання і внесення корективів для оптимального досягнення поставлених цілей.

Всі управлінські рішення можно розділити на дві групи: запрограмовані і незапрограмовані. Кожна із цих груп пред’являє свої особливі вимоги до контролінгу як системи підтримки прийняття управлінських рішень.

За програмовані рішення приймають в стандартних ситуаціях в відповідності з готовими інструкціями, процедурами, традиціями, привичками.

Запрограмовані рішення можуть бути простими, які приймаються сходу, і складними, які вимагають детальної розробки, опрацювання.

Прикладами запрограмованого рішення можуть бути рішення про півень заробітної плати новому співробітнику, рішення про закупку сировени і матеріалів тощо.

Відповідно система контролінгу орієнтуеться на стандартизацію, уніфікацію вихідної інформації і примерів прийняття запрограмованих рішень, розробку єдиних процедур, які читко описують дії в подібних ситуаціях.

Незапрограмовані рішення приймаються в нестандартних, слабо строктурованих ситуаціях для рішення про розробку маркетингової стратегії, про інвестування ттимчасово вілбних фінансових ресурсів тощо. Для незапрограмованих рішень немає готового алгоритму вирішення цого. Тому контролінг в цоьму випадку має творчий, дослідницький характер: вихідна інформація, яка надається службою контролінга для прийняття незапрограмованих управлінських рішень, критерії прийняття рішень направлені на специфіку конкретної задачі.

В залежності від рівня визначиності ситуації, яка впливає на управлінське рішення, вони класифікуються слідуючим чином:

- Ситуація визначеності: керівник точно знає всі можливі варіанти дій і результат виконання кожного варіанту (наприклад – вкладання вільних грошових ресурсів в твердопроцентні цінні папери );

- Ситуація ризику: керівник не знає точного результату, але знає ймовірність кожного результату (наприклад – рішення страховой виплати компанії про встановлення страхової премії на такому рівні, який здатний забезпечити покриття можливих збитків і принести компанії прибуток);

- Ситуація невизноченості: керівник не має точної інформації про результати і не може навіть оцінити можливі результати (наприклад – рішення про впровадження нового наукоємкого проекту).

Таким чином, в результаті складності і різноманітності процесу прийняття рішень існує багато підходів до його визначення. В залежності від того, який підход використовується, визначаєтьсяроль контролінгу як система підтримки прийняття управлінських рішень.