2.Критерії прийняття управлінських рішень.

 

При складанні короткострокової виробничої програми встановлують кількість і номенклатуру продукції і послуг. Але при цьому необхідно знати вуські місця виробництва і збуту:

• -         недостатній попит на певні види продукції;

• -         обладнання і потужність якого нижче, ніж других видів обладнання;

• -         дефіцитні матеріали;

• -         дефіцитні робочі руки, тощо.

При неповній загрузці потужностей і відсутності вузьких місць в якості критерія визначення виробничої програми використовується питомий маржинальний прибуток(різниця між ціною продукції і іншими витратами на її виготовлення).

В виробничу програму включають всі види продукції, які мають позитивний питомий марженальний прибуток. Тоді підприємство буде мати можливість покрити постійні витрати і одержати прибуток. Якщо ж використовувати прибуток на одиницю продукції, це може привести до виключення із програми виробництв, які здаються збитковими, і це може привести до втрати додаткового прибутку.

При наявності на підприємстві одного вузького місця, в якості крітерій виступає відносний маржинальний прибуток – результат від ділення маржинального прибутку на використовувану кількість того виробничого ресурсу, який являється вузьким місцем і за який „ конкуренція” серед видів продукції, що випускається. Включення продукції в виробничу програму здійснюється в порядку зменьшення відносногог маржинального прибутку, що забеспечує оптимальний розподіл ресурсів.

Якщо на підприємстві декілька вузьких місць, необхідно визначити від якої вигоди (якого маржинального прибутку), необхідно відказатись підприємству. Для цього використовується апарат лінійного програмування.

Щоб перевірити, як несподівані зміни вузьких місць (такі, як поломка обладнення, зрив поставок матеріальних ресурсів, тощо), відобразяться на прибутку підприємства,вирішується двоїста задача лінійного програмування

m

Z Ti yi → min

m

Pј – Kј= Z tiјּyi ( ј = 1, ..., n )

yi ≥ 0 ( i = 1, ..., n)

 

 

Pј - ціна на продукцію;

Kј - змінні витрати;

Ti - наявний обсяг іншого вузького місця;

tјi - обсяг споживання вузького місця на одиницю јi-й продукції;

В результаті вирішення двоїстої задачі розраховується

yi - реальна вартість одиниці іншого вузького місця.

yi показує на скількі зміниця прибуток підприємства, якщо кількість дефіцитного ресурсу (вузького місця), збільшиться чи зменьшиться на одиницю. Якщо yi = 0, то даний ресурс не обмежує об’єм випуску чи реалізації, а значить, збільшення кількості цього ресурсу ніяк не відобразиться на прибутку підприємства. Якщо yֽ > 0, то даний ресурс обмежує об’єм випуску чи реалізації і збільшення цього ресурсу на оденицю, приведе до росту прибутку на yi. Чим більше yi, тим сильніше дефіцит даного ресурсу відображається на прибутку підприємства, а значить тим більше уваги треба приділяти цьому ресурсу.

 

Критерій прийняття рішень

„виробляти чи купляти”.

Даний критерій можна використовувати тільки в тому випадку, якщо на виробництво власними силами не потрібно розширювати виробничі потужності. Крім того, необхідно враховувати якість продукції, взаємовідносини з постачальниками і т.п.

Вибір критерію залежить від ступеню загрузки виробничих потужностей. Якщо підприємства недозовантажені, необхідно порівняти витрати на придбання з додатковими витратами, які виникнуть в результаті самостійного виробництва. Якщо в результаті самостійного виробництва виникає одне вузьке місце, то до витрат необхідно прибавити втрачену вигоду- маржиналбний прибуток, від якого треба відказатись із-за виникнення вузького місця.

Критерії прийняття рішень при визначенні нижньой межі ціни продукції.

В ринкових умовах ціна на продукцію встановлюється в залежності від попиту і пропозиції: із-за тиску конкурентів часто підприємство не в силах диктувати свої умови покупцю. Тому підприємство повинно знати яка мінімальна ціна по якій воно може ще собі дозволити виробляти і продавати відповідну продукцію.

Нижня мета ціни залежить від слідуючих факторів:

• -         від виду угоди ( традиційний асортимент чи додатковий контракт).

• -         Від загрузки потужностей (недогрузка, повна загрузка чи наявність вузьких місць ).

Для традиційного асортименту ціна встановлюється на основі змінних витрат. Ціна на будь-який вид продукції не повинно бути нижче змінних витрат на його виробництво. Крім того, одержаний маржинальний прибуток не повинен бути менше постійних витрат. Таким чином, у підприємства з’являється можливість використати гнучку цінову політику, що враховує зміни ринкової ситуації, зниження цін на одні види продукції може бути компенсована підвищенням цін на другі.

Для додаткових контрактів тобто одноразових контрактів на поставку продукції, не передбаченої планом, основою для встановлення ціни є змінні витрати. Так як ціна реалізаціі по контрактах, передбачених виробничою програмою, вже покриває постійні витрати, додаткові контракти навіть при більш низькій ціні можуть вносити свою долю в підвищення прибутковості підприємства. Але необхідно перевірити, чи не приведезниження ціни по окремому контракту до зниження загального рівня цін на ринку.

Ціна продукції додаткових контрактів залежить від загрузки виробничих потужностей. В випадку недогрузки потужностей мета ціни може бути визначена на рівні планових змінних витрат на одиницю продукції. Але вони можуть і відрізнятись від звичайного рівня, наприклад, за рахунок оплати зверхурочних годин праці, за оплату матеріалів, сировини по більш вісоких цінах і т. п. Додатковий контракт може викликати зростання складських витрат, тобто зростання постійних витрат.

Якщо додатковий контракт виде до появи вузьких місць, то його продукція витісняє із виробничої програми частину продукції. Тим самим підприємство втрачає частину маржинального прибутку, що піднімає нижню межу ціни: підприємство повинно покрити втрачену вигоду. При наявності декількох вузьких місць задача вирішується при допомозі апарату лінійного програмування.

Критерії прийняття рішень при ціноутворенні.

Багато підприємств на данному етепі працюють в умовах алігополії, тобто із невеликого числа продавців, які дуже чутливі до політики цінотворення і маркетингових стратегій конкурентів. В цих умовах не можливо надіятись на те, що підприємство може добитись довгострокової конкурентної.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Список використаної літератури: