- •Міністерство освіти і науки україни
- •Розділ 1. Об'єднання підприємств у сучасній економіці
- •Тема 1.1. Об'єднання підприємств як суб'єкт господарювання
- •Класифікація корпорацій
- •Тема 1.2. Спеціалізація та кооперування підприємств в об'єднаннях
- •1.2.1. Поняття та сутність концентрації виробництва.
- •1.2.2. Спеціалізація підприємств в об'єднаннях.
- •1.2.3. Кооперування підприємств.
- •Тема 1.3. Державне регулювання об’єднань підприємств
- •1.3.1. Ринок і державне регулювання.
- •1.3.2. Пряме економічне регулювання діяльності підприємств.
- •1.3.3. Непряме економічне регулювання діяльності підприємств.
- •Розділ 2. Теоретичні аспекти організації об'єднань підприємств
- •Тема 2.1. Закони організації: загальні та специфічні
- •2.1.1. Поняття закону організації.
- •2.1.2. Основні закони організації.
- •Типи синергізму господарських комплексів міста
- •Таблиця 2.2 Параметри самозбереження організації
- •2.1.3. Фонові закони організації.
- •2.1.4. Специфічні закони соціальної організації.
- •Тема 2.2. Організаційно-управлінські структури об'єднань підприємств
- •2.2.1. Поняття та сутність організаційної структури об'єднань.
- •2.2.2. Типи організаційних структур.
- •2.2.3. Види об’єднань по взаємодії сфер бізнесу.
- •Тема 2.3. Формування комунікацій в організаціях
- •2.3.1. Класифікація комунікацій в організації.
- •Тема 2.4. Організаційна та корпоративна культура
- •2.4.1. Організаційна культура й організаційне поводження.
- •2.4.2. Ієрархія організаційної культури
- •2.4.3. Процес управління організаційною культурою.
- •Розділ 3. Управління об'єднаннями підприємств
- •Тема 3.1. Холдінгова організація об'єднань підприємств
- •3.1.1. Організація холдингу.
- •3.1.2. Система управління холдингом
- •3.1.3. Причини створення і механізм управління дочірньою фірмою.
- •Тема 3.2. Фінансування об'єднань підприємств
- •3.2.1. Фінансова модель холдингової компанії.
- •3.2.2. Методи фінансового контролю за дочірньою фірмою.
- •3.2.3. Автоматизовані системи управління фінансами холдингу.
- •Тема 3.3. Регулювання діяльності об'єднань підприємств
- •3.3.1. Механізм управління об'єднанням підприємств (корпорацією).
- •3.3.2. Інформаційна модель управління об'єднанням підприємств.
- •3.3.3. Система підтримки прийняття рішень в об'єднанні (корпорації).
- •Управління корпорацією
- •Тема 3.4. Організація циклу “дослідження-виробництво” в об’єднаннях підприємств і наукових установ
- •3.4.1. Поняття і сутність циклу «наука-виробництво».
- •3.4.2. Організаційні аспекти циклу наука-виробництво».
- •3.4.3. Розвиток науково-виробничих комплексів.
- •Розділ 4. Функціонування складних інтегрованих структур
- •Тема 4.1. Особливості діяльності промислово-фінансових груп
- •4.1.1. Поняття промислово-фінансових груп.
- •Характеристика об’єднань підприємств
- •4.1.2. Способи формування промислово-фінансових груп.
- •4.1.3. Роль промислово-фінансових груп у рішенні економічних задач держави.
- •Тема 4.2. Глобалізація ринків і транснаціональні корпорації
- •4.2.1. Поняття і сутність глобалізації.
- •4.2.2. Діяльність транснаціональних корпорацій.
- •4.2.3. Глобалізація та економіка України
- •Тема 4.3. Стратегічні альянси підприємств
- •4.3.1. Поняття стратегічних альянсів.
- •4.3.2. Види стратегічних альянсів.
- •4.3.3. Особливості стратегічних альянсів у міжнародному бізнесі.
- •Тема 4.4. Кластери як форма організації взаємодії об'єднань підприємств
- •4.4.1. Поняття кластера.
- •4.4.2. Використання кластерного підходу для розвитку об'єднань підприємств.
- •4.4.2. Зарубіжний досвід формування кластерів.
- •Рекомендована література
2.1.4. Специфічні закони соціальної організації.
Специфічні закони соціальної організації забезпечують ефективне використання функціонування фірми і працівника. Це закон своєрідності організаційної структури виробництва і управління фірмою, закон соціальної гармонії (розвитку соціальної сфери і росту продуктивності праці); закон оптимального завантаження (для кожної людини існує обсяг оптимального завантаження, при якому розкриваються його здатності), закон ефективного сприйняття і запам'ятовування інформації; її ефективного осмислення, установки на сприйняття інформації, стійкості інформації і її дохідливості.
Підводячи підсумок, варто підкреслити, що пізнання і використання в діяльності організації загальних і специфічних законів забезпечує успіх діяльності складної соціально-економічної організації сучасної фірми в умовах невизначеності і мінливості навколишнього середовища.
Тема 2.2. Організаційно-управлінські структури об'єднань підприємств
2.2.1. Поняття і сутність організаційної структури об'єднань.
2.2.2.Типи організаційних структур.
2.2.3. Види об’єднань по взаємодії сфер бізнесу.
2.2.1. Поняття та сутність організаційної структури об'єднань.
Організаційні структури класифікуються за типом і видом.
Тип оргструктури - її елементи і зв'язки між ними.
Вид оргструктури - домінантний принцип ведення бізнесу з погляду відношення до виробництва і закупівлі комплектуючих виробів.
Будь-яка організаційна структура може бути охарактеризована в загальному вигляді трьома показниками:
твердістю керованості з боку керівництва;
темпом прийняття рішень;
масштабністю.
Під твердістю керованості мається на увазі ступінь делегування повноважень від вищих до нижчих управлінських рівнів. При невідповідності ступеня делегування повноважень і системи контролю може виникнути часткова чи повна дизфункція всієї системи. Крім того ступінь делегування повноважень значною мірою визначає мотивацію співробітників.
Роль фактора темпу прийняття рішень в об'єднаннях у зв'язку з прискоренням темпів протікання економічних процесів у даний час істотно зросла. Темп прийняття рішень визначається:
числом управлінських рівнів в об'єднанні;
ступенем делегування повноважень.
Число рівнів визначається: психофізіологічним фактором (нормою керованості) і масштабністю структури, що залежить від числа співробітників в об'єднанні.
Ідеальна оргструктура повинна задовольняти наступним вимогам:
достатній ступінь твердості управління керівництва (що особливо важливо в умовах "твердого" зовнішнього оточення, конкурентного середовища);
високий темп прийняття рішень (що особливо важливо в умовах швидкої зміни зовнішнього оточення і необхідності адаптації до нього).
Властивістю оргструктури об'єднання (корпорації) є те, що окремі сфери бізнесу можуть мати різну організаційну форму. Вони можуть являти собою:
підрозділи організації (філії, представництва);
окремі організації, контрольовані через акції головної компанії (корпорації);
окремі організації, контрольовані частково головною компанією (корпорацією) і частково партнерами.
Особливий інтерес представляє проблема "корпорація - її акціонери" для корпорації, кількість акціонерів у якій велика і жоден не має повного контролю. Для корпорації, де єдиний акціонер має контрольний чи блокуючий пакет і особисто займається управлінням, дана проблема відсутня.