Тема 3.2. Фінансування об'єднань підприємств

3.2.1. Фінансова модель холдингової компанії.

3.2.2. Методи фінансового контролю за дочірньою фірмою.

3.2.3. Автоматизовані системи управління фінансами холдингу.

3.2.1. Фінансова модель холдингової компанії.

Оскільки холдингам властива пірамідальна корпоративна структура, що забезпечує контроль сукупних активів і дозволяє істотно збільшити прибутковість інвестиційного капіталу. Однак при падінні рівня рентабельності основного виробництва доход головного холдингу може скоротиться до нуля. Ефект холдингу - центральна компанія, залучаючи кошти соінвесторів при збереженні контролю над дочірніми фірмами, здатна значно підвищити прибутковість первісних інвестицій. Це ефект важеля, з якого випливає правило: умови залучення ділових партнерів повинні забезпечувати позитивний ефект важеля за заданим цільовим рівнем рентабельності.

Для управління фінансовими потоками і фінансовим контролем за витратами в структурі холдингу виділяються центри прибутку, центри фінансової відповідальності і центри витрат.

Центр прибутку - самостійні суб'єкти оподатковування, що мають власні рейтинги платоспроможності і цінних паперів.

Центр витрат консолідує витрати в окремих підрозділах компанії, що має власний видатковий бюджет, обумовлений на вищестоящому рівні за узгодженням з керівництвом центра витрат.

Центри фінансової відповідальності - філії і відособлені підрозділи, що мають замкнутий виробничо-збутовий цикл. Можуть розпоряджатися частиною отриманого прибутку.

Центри фінансового управління дозволяють контролювати витрати на всіх рівнях і через створення консолідованого звіту контролювати стан холдингу в цілому.

Стратегічний рівень управління холдингом зв'язаний із плануванням інвестицій і перерозподілом фінансових потоків. Тут виробляється фінансова політика й обліковий механізм корпорації, ключові фінансові нормативи, контроль витрат, формування укрупнених бюджетів дочірньої фірми. Їх ступінь залежить від розподілу повноважень.

Центральна фінансова служба холдингу має чотири підрозділи: фінансового контролю, фінансового планування, службу коштів і короткострокового інвестування.

Фінансові функціонери дочірніх фірм перебувають у подвійному підпорядкуванні несуть відповідальність не тільки перед власними керівниками, але і фінансовими службами штаб-квартири холдингу.

Для контролю за станом дочірніх фірм використовуються експертні системи, що підтримують електронний паспорт дочірньої фірми - аналітичний звіт про оперативний і фінансовий стан компанії.

Для оцінки ефективності діяльності холдингу використовується формула Дюпона, що відбиває рентабельність активів. Оцінюється ефективність дій керуючих дочірніми фірмами, приймаються рішення про розподіл інвестицій і резервів компанії.

3.2.2. Методи фінансового контролю за дочірньою фірмою.

Створення дочірньої компанії принципово не відрізняється від реалізації інвестиційного проекту, але вимагає розробки корпоративної схеми, що враховує механізм фінансової взаємодії материнської і дочірньої компанії: перерозподілу прибутку, перехресні капіталовкладення, трансферні постачання продукції.

Фінансова система повинна забезпечити реалізацію єдиної стратегії материнської компанії і надійний контроль за дочірніми підприємствами. В операційній сфері дочірня компанія незалежна, а в сфері фінансів і інвестицій контролюється материнською компанією.

Материнська компанія стежить за станом дочірньої фірми через звіти про рух коштів, звіти про фінансові результати, баланс. У штаб-квартирі холдингу мається електронний паспорт дочірньої фірми, у якому містяться дані про дочірню фірму у формі планових і звітних документів.

Оптимальний розподіл ресурсів у дочірніх компаніях здійснюється на основі аналізу ефективності їх діяльності. Ресурси також можуть розподілятися виходячи з необхідності досягнення стратегічних цілей в ході чи реорганізації фірми. Оцінка ефективності залежить від ступеня господарської самостійності дочірніх фірм: для фінансового холдингу оцінюється ефективність окремих проектів, для ПФГ оцінюються в цілому господарські результати материнської компанії і дочірніх фірм - інтегральна оцінка.

Ключове значення має служба фінансового планування й аналізу холдингу. Вона відповідає за всі основні аспекти фінансового управління - стратегічне й оперативне фінансове планування холдингу, фінансовий аналіз, управління за фінансовими потоками, впровадження інвестиційних і податкових схем. Служба фінансового аналізу — головний інтелектуальний центр фінансового директора холдингу. Другий за значенням напрямок діяльності фінансової служби — фінансовий контроль. Її задача - контроль відповідності фактичних витрат плановим нормативам і бюджетним кошторисам. У компетенцію служби фінансового контролю включається також організація системи аналітичної звітності холдингу.

Служба короткострокових інвестицій керує вільними грошовими ресурсами компанії, поповненням оборотних коштів і іншими поточними аспектами фінансової діяльності. До складу фінансової служби холдингу входить і служба внутрішнього аудита. Як правило, вона відповідає за координованість систем звітності холдингу. Однак вона може виконувати і більш широкі функції, аж до аудиторського контролю за фінансовою системою холдингу. У ряді випадків аудиторська компанія здійснює деякі функції фінансової служби. При цьому вона може наділятися правами адміністративної служби материнської компанії.

Ключове значення має служба фінансового планування й аналізу, що здійснює управління фінансами компанії. Фінансові функціонери дочірніх фірм знаходяться при цьому в подвійному підпорядкуванні і несуть відповідальність не тільки перед їх керівниками, але і перед фінансовими службами штаб-квартири. Доведення каналів фінансового управління до всіх організаційних ланок і структурних підрозділів холдингу - одна з найважливіших задач його керівництва.